Читати книгу - "На твоєму плечі, Ірина Айві"

51

                                           Розділ 26                                                     

---- Як же добре , що я нарешті позбулася цього тягаря . Було відчуття , що на моїй нозі висіла гиря , а тепер така легкість , що хочеться танцювати . 

---- Ну , ... раз у тебе такий гарний і позитивний настрій то я запрошую тебе до ресторану . Повечеряємо , потанцюємо ... 

---- Артеме , це все дуже мило з твого боку ,.... увага , турбота , але я не розумію навіщо тобі це все ? Ти нічого не пояснюєш  ---- запитала я прямо .

---- Наберися терпіння і ввечері про все дізнаєшся . Я люблю інтригу .

---- Ти вирішив позбутися мене ? Це наш прощальний вечір ?

---- Ні , рідна все з точністю навпаки ---- підійшовши до мене , чоловік торкається губами мого чола і з шумом видихає  гаряче повітр'я . 

---- Твої ребуси зведуть мене з розуму .

---- Обіцяю з сьогоднішнього вечора у мене не буде жодного секрету . Сонце , у мене є деякі справи які потребують моєї уваги негайно , а ти поки відпочинь , займися підготовкою до нашого особливого вечора . Не забудь обрати мені костюм . Від сьогодні це твій обовязок . 

     Артем зачиняється у своєму кабінеті , а я так і продовжую стояти з відкритим ротом у  повному нерозумінні того , що відбувається . Цей чоловік зведе мене з розуму . Ні ! Уже давно звів .

    Невже він справді бажає відсвяткувати моє одужання ? І ці його красиві слова які змушують моє серце тріпотіти як у переляканої  пташки . А може він теж щось відчуває до мене ? ---- думаю я і усміхаюся своїй наївності і простоті . Історії принца і жебрачки бувають лише у фільмах або казках . Це реальне життя , Ліно тому перестань вигадувати те у , що так сильно хочеш вірити .

    Ну що ж ресторан так ресторан . Сподіваюся Артем дасть мені змогу повернутися додому і зібрати свої речі . А може ми попрощаємося у ресторані і розійдемося назавжди ? Ну звісно , Артем джентельмен і не може просто так виставити мене за двері . Це наш прощальний вечір . Завтра доведеться шукати роботу і житло . 

    Раз так то я хочу щоб він запам'ятав мене красивою . Дуже красивою . Іду до своєї кімнати і витягую з шафи сукню яку ми з Мері купили про всяк випадок . Ніжно рожева  , приталеного силуету , ледь закриває коліно . З глибоким V образним вирізом . Якраз і сірі босоніжки пасуватимуть . Склавши усе , що мені потрібно пішла до Артемової кімнати обирати йому костюм і сорочку .

     Проходячи повз його кабінет краєм вуха почула , що чоловік обирає для когось квіти .

---- Я не знаю які квіти любить моя кохана , але це обовязково має бути щось дуже ніжне . Ця дівчина для мене дуже особлива .

   Квіти для коханої дівчини . Ох , Ліно щоб не гаяти час можеш негайно  бігти пакувати валізу . Навіть якби Артем дозволив мені залишитися у своїй квартирі у якості прибиральниці чи кухаря я б одразу відмовилася . Бачити його в обіймах іншої я б не змогла точно .  А квіти .... я б порадила кремові троянди . Більшої ніжності годі шукати .

 

 

---- Ліно , ти готова ? ---- запитав Артем , зайшовши до моєї кімнати . 

---- Так , я готова . Думаю наш прощальний вечір залишить нам обом приємні спогади . 

---- Так ,  .... він буде прекрасним як і ти сама ... і ми обоє запам'ятаємо його на все життя .

   Артем не заперечив моїх слів , .... значить прощання . Хоч би не розревітися перед ним в останню хвилину , а то очі і так від самого ранку на мокрому місці .

 

---- Може все таки розпочнеш розкривати секрети сьогоднішнього вечора ?  . Повір я готова їх почути ---- запитала  я  Артема дорогою до ресторану .

    Чоловік був зосереджений на дорозі , лише зрідка кидав у мій бік одинокі погляди , але при цьому з обличчя ані на мить не зникала весела посмішка . Ммм ... у мого Артема  гарний настрій . 

---- Яка ж ти все таки нетерпляча у мене , Ліно , але нехай  я привідкрию тобі кусочок своєї таємниці . Ми їдемо у ресторан  " Терракота ". 

---- Це мені ні про що не говорить . Ти ж добре знаєш , що я раніше у ресторанах бувала лише у снах . 

---- Нічого , тепер ходитимемо коли захочеш . 

---- Артеме , я зовсім не розумію тебе . Хіба це не прощальний вечір ? Хіба ти не збираєшся завтра чи ще сьогодні виставити мене за двері ? ---- повернувшись до чоловіка , запитала я прямо .

---- А чому ти вирішила , що я зібрався тебе виганяти ?

---- Не подумай , що я шпигунка , просто зовсім випадково почула як ти обирав для своєї коханої квіти , от і подумала , що наша угода підійшла до свого логічного завершення . 

---- Ти права я дійсно обирав квіти для коханої дівчини і наша з тобою угода підходить до кінця . 

---- Значить мої здогадки вірні це прощальний вечір .

---- Можна й так сказати .

    Далі ми їхали мовчки . Не хотілося зайвих слів . Все і так зрозуміло . Це кінець ! Сьогодні я востаннє з Артемом .

    Артем привів мене у панорамний ресторан з прекрасним видом на Хрещатик  , який сяяв у вечірніх вогнях . Тут усе таке вишукане для справжніх вельмож . Елегантний інтерєр у пісочно шоколадних тонах , старовинні меблі , білосніжні скатертини , живі квіти . З кожною секундою я все більше розуміла , що я тут випадковість .

    Нас зустрів молодий , підтягнутий офіціант і галантно запропонував провести  до нашого стоика . Дивно ,  але у ресторані зовсім немає відвідувачів . Невже сюди ніхто не ходить , а може тут надтто дорого або не смачно ? Але музика тут просто божественна ---- подумала я , почувши скрипку у тандемі з саксофоном . 

    Артем такий галантний , ніби не прощається зі мною , а навпаки залицяється до мене .

 

****************************************************************

Ну от і настав вечір сюрпризів .))) 

 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍