Читати книгу - "На твоєму плечі, Ірина Айві"

52

    Нам принесли меню . Розкривши його я мало  не збожеволіла від цін які одна за одною потрапляли мені на очі  . Тепер зрозуміло чому окрім нас тут  немає більше нікого . Хто ж захоче витрачати купу грошей на вечерю .

---- Я мабудь лише питиму воду ---- винесла вердикт глянувши на Артема який уважно зосередився на меню .

---- Тобі не сподобалося меню чи ти не голодна , Ліно ?

---- Тут захмарно дорого , Артеме ---- нахилившись до чоловіка тихо промовила я . 

---- Ну знаєш ти ж не зі студентом сюди прийшла . Раз ми тут значить я можу собі це дозволити . У нас сьогодні чудовий привід для свята . Чого тобі більше хочеться ? Рибу , м'ясо ?

---- Рибу чи щось інше і якийсь салат . Обери на свій розсуд будь - ласка ---- прошу чоловіка , бо нічого не тямлю у завуальованих назвав мабудь дуже вишуканих страв .

     До нас знову підійшов офіціант із запитанням чи готові ми зробити замовлення .

---- Так , дякую ! Моїй дружині будь - ласка салат з тунцем і печеним авокадо та трюфельно - кунжутною заправкою і восьминіг з картопляним кремом і сирним соусом , а мені каре новозеландського ягняти з кремом із баклажан та кіноа . Після танцю подайте  пляшку найдорожчого шампанського .

---- І чим тобі не вгодило українське ягня ? ---- посміхнувшись запитала я . 

---- Давай краще потанцюємо . Музика тут прекрасна . Ти любиш танцювати ?

---- Не боїшся після танцю залишитися з потоптаними ногами ?

---- А ти ? 

    Артем підійшов до мене і галантно простягнув руку . Без жодних вагань моя рука миттю була на його долоні . Я дуже  хотіла танцювати зі своїм чоловіком  , бути в його обіймах , запям'ятати кожну мить щоб залишити для себе приємні спогади . Сьогодні можна уявити , що все у нас по справжньому . Я йду танцювати з найкращим чоловіком у світі . Самим добрим , ніжним і розумним . Дякую тобі моя щаслива зірко .

    Посеред залу я стояла на ватних ногах .

---- Вальс ?

---- Ні , давай повільно , але красиво . Мені ніде було навчитися вальсувати .

    Я стояла так близько до Артема його рука міцно обіймала мою талію , моя рука на його долоні .... , несміливий перший крок мій каблук на його туфлі , сміх і прохання Артема віддатися його рукам ... слідуючими кроками ми вже не заважали один одному , а навпаки стали одним цілим . Я розтанула в обіймах коханого чоловіка  . Корилася йому наслідуючи кожен його рух .

    Ніколи раніше я не танцювала так як сьогодні . Ніжна мелодія виставляла на показ всі мої почуття . Ось таке воно справжнє кохання навіть на вершині блаженства ниє серце тому що кохання без страждань не існує .

    Наші погляди тісно переплетені аж поки не стихає музика . Артем відпускає мене , а далі діється щось зовсім не зрозуміле . Чоловік повільно опускається переді мною на одне коліно , ні на мить не спускаючи з мене погляду . Він посміхається мені простягаючи на долоні бархатну коробочку у вигляді невеличкого серця .

---- Мила моя , кохана Ліно я пропоную тобі свою руку і серце . Хочу щоб ти стала моєю справжньою дружиною , хочу щоб ми були разом усе життя у горі і радості поки смерть не розлучить нас .

---- Артеме , це якись розіграш , репетиція ? Нічого не розумію . 

    Піднявшись чоловік бере мою руку у свою і дарує їй поцілунок . 

---- Серденько , я кохаю тебе , усім своїм серцем . А ти ? Ти кохаєш мене ?

---- Артеме , я закохана у тебе з першого погляду , але це нічого не означає . Лише подумай , хто ти , а хто я  ---- відкриваюся йому на одному подиху .

---- Ти сама найпрекрасніша дівчина у цілому світі . Ти моя кохана . Я з великим запізненням зрозумів який у мене скарб під боком . Дякую Мері , що змогла відкрити мені очі . Ну ,... що скажеш ? Згодна терпіти мене все життя ?

    Цього не може бути . Артем не може мене кохати . Чи може ?

---- Я не розумію , що відбувається . Я думала ....

    Артем відступає від мене лише  на метр і у його руках зявляється букет  кремових троянд . Схоже вирішив геть звести мене з розуму . 

---- Так чи ні ? Наше щастя у твоїх руках .

---- Я згодна , Артеме , але навіщо це все ? Ми ж і так з тобою одружені . 

---- Я хочу щоб ми вінчалися . Щоб цього разу усе було по справжньому . 

    Коханий одягнув на мій палець золоту каблучку з красивим перлом  , навколо всіяним дрібними діамантами . Сльози самі покотилися по обличчю . Я й повірити не могла , що у моєму житті може відбуватися справжнє диво , казка зі щасливим кінцем .

    За моїми плечима пролунали оплески . Оглянувшись побачила , що нам опладує персонал ресторану . Нахилившись до мене Артем взяв моє обличчя у свої долоні і став покривати поцілунками . 

     Уже за вечерею Артем розповів мені , що у ресторані немає інших відвідувачів тому що він орендував його на цей вечір лише для нас . Хотів зробити його особливим . Запитував мене яким я бачу наше справжнє весілля . 

---- Артеме , а як же твоя мама ? Вона ніколи не прийме мене у вашу родину .

---- Їй доведеться змиритися , Ліно . Якщо моя мама любить мене то має поважати мій вибір .

---- Так , але ....

---- Ніяких " але " серденько . Ми вінчаємося ! ---- посміхнувся Артем , нахиляючись до мене щоб знову поцілувати у губи .

---- І будемо самими щасливими у світі . А цілий світ може скільки завгодно заздрити і пліткувати . У мене вистачить сил щоб захистити тебе ....

 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍