Читати книгу - "Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України"

1. Якщо під час відбування покарання у виді громадських робіт засудже­ний порушив порядок і умови відбування покарання, громадський порядок, за що його було притягнуто до адміністративної відповідальності, — до нього за­стосовується застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 1 ст. 40 КВК).

Чинне законодавство (ч. 1 ст. 37 КВК) зобов’язує засуджених:

а) виконувати встановлений порядок та умови відбування покарання;

б) сумлінно ставитися до праці;

в) працювати на визначених для них об’єктах і відпрацьовувати постанов­лений судом строк (час) громадських робіт;

г) з’являтися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції;

ґ) повідомляти інспекцію про зміну місця проживання;

д) періодично з’являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої ін­спекції.

Отже, будь-яке невиконання або неналежне виконання встановлених обо­в’язків вважається порушенням порядку та умов відбування покарання, тягне за собою письмове попередження. За кожним фактом допущеного порушення за­суджена особа дає письмове пояснення, яке долучається до її особової справи.

2. Порушником визнається також засуджений, який без поважних причин не з’явився до інспекції або зник з метою ухилення від відбування покарання. Поважними причинами неявки засудженого до кримінально-виконавчої ін­спекції в призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хво­роба та інші обставини, які фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені.

Ухиленням від відбування покарання вважається:

а) невиконання встановлених обов’язків, порушення порядку та умов від­бування покарання;

б) притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, які були вчинені після письмового попередження;

в) невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без по­важних причин;

г) допущення більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця;

ґ) поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсично­го сп’яніння.

3. Стосовно особи, яка порушує порядок та умови відбування покарання або ухиляється від відбування покарання у виді громадських робіт, працівник інспекції направляє прокуророві матеріали про конкретні факти ухилення за­судженого від відбування покарання, а також подання, копію вироку суду, ко­пію облікової картки, довідку про відбутий засудженим час покарання, довід­ку про вчинені порушення та застосовані інспекцією заходи впливу, пояснен­ня засудженого для вирішення питання про притягнення засудженої особи до кримінальної відповідальності згідно з ч. 2 ст. 389 КК України.

4. Якщо місцезнаходження засудженого до покарання у виді громадських робіт невідоме, а також коли він не прибув після звільнення з місць позбав­лення волі або виправного центру до обраного місця проживання (при заміні покарання у виді позбавлення або обмеження волі більш м’яким) працівник інспекції, на територію обслуговування якого він мав прибути і стати на облік, проводить такі початкові розшукові дії:

а) опитує родичів, сусідів і знайомих засудженої особи, встановлює його можливе місцеперебування і зв’язки за межами місця проживання, через пра­цівників відділу кадрів за місцем роботи або навчання встановлює осіб, які можуть знати його місцезнаходження;

б) направляє запити за місцем проживання родичів і знайомих, до адрес­но-довідкового бюро, житлово-експлуатаційних дільниць, селищної, сільської або міської ради;

в) перевіряє медичні установи за місцем проживання, морги (чи не стала засуджена особа жертвою нещасного випадку або злочину);

г) дізнається за обліками органів внутрішніх справ, чи немає засудженої особи серед затриманих.

Початкові розшукові заходи проводяться протягом одного місяця з дня, коли інспекції стало відомо про залишення засудженим місця постійного проживання або неприбуття звільненої особи з місць обмеження чи позбав­лення волі до обраного місця проживання (в порядку ст. 82 КК). Якщо про­тягом зазначеного терміну місцезнаходження засудженого не встановлене, — працівник інспекції передає подання, копію вироку та матеріали початково­го розшуку до органів внутрішніх справ для здійснення подальшого розшуку особи. Одночасно з цим прокуророві направляються матеріали для вирішен­ня питання про порушення кримінальної справи за ухилення від відбування покарання.

Зниклим з місця проживання вважається засуджений, місцезнаходження якого не встановлено протягом 30 днів у результаті проведення інспекцією початкових розшукових заходів.

Після затримання засудженої особи працівник інспекції з’ясовує всі об­ставини і причини залишення постійного місця проживання або неприбуття до обраного місця проживання і, впевнившись, що мало місце ухилення від відбування покарання, надсилає прокуророві матеріали для порушення кри­мінальної справи за ухилення від відбування призначеного судом покарання. Засуджений, розшук якого оголошено у зв’язку з ухиленням від відбування покарання, затримується і конвоюється органом внутрішніх справ в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством.

Глава 9 ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ВИПРАВНИХ РОБІТ
Стаття 41. Порядок виконання покарання у виді виправних робіт

1. Покарання у виді виправних робіт відбувається на підприємстві, в уста­нові, організації незалежно від форми власності за місцем роботи засудже­ного.

2. Виконання покарання у виді виправних робіт здійснюється на основі участі засуджених у суспільно корисній праці і контролю за їхньою поведін­кою відповідно до вимог цього Кодексу.

3. Контроль за виконанням покарання у виді виправних робіт покладаєть­ся на кримінально-виконавчу інспекцію, а проведення індивідуально-профі­лактичної роботи за місцем проживання засудженого — на органи внутрішніх справ.

4. Вирок суду приводиться до виконання не пізніше десятиденного стро­ку з дня набрання вироком законної сили або звернення його до виконання.

5. Кримінально-виконавча інспекція веде облік засуджених; роз’яснює по­рядок та умови відбування покарання;