Читати книгу - "Після кави, Абдул Рашид Махмуді"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Три джерела закоханості — пристрасть до Каїра, до класичної музики та до Найви — створили враження, що Баюмі забув про інцидент у Заказіку. Забув про довгу й чорну ніч, коли він потрапив у пастку диявола, — і про приниження, яке він відчував після цього. Найва зробила перший крок. Студенти в аудиторії філософського факультету були поділені приблизно на три секції. У перших рядах були діти вищого класу, які закінчили французькі школи, і деякі ліванські студенти, що розмовляли французькою. У задніх рядах сиділа меншість, яка, на думку Баюмі, складалася з грубих сільських парубків, як-от він, а також старших студентів (деякі були одружені та мали дітей), які покинули аль-Азгар, надавши перевагу університету. Професори постійно ставили запитання чи то із заслуг, чи то з претензії. А між першими й останніми рядами розсілися змішані місцеві жителі Каїра, які належали переважно до середнього та нижчого класів і які взагалі не любили привертати до себе увагу. Тоді як студенти на перших рядах сперечалися з французьким професором про текст «Кармен» Проспера Меріме, решта студентів просто мовчали. Але як тільки тема змінювалась і торкалась філософії, студенти на останніх рядах оживали й перетягували центр уваги.
Ближче до кінця навчального року один сільський студент — поет, піднявся з останніх рядів і вступив у дискусію з професором французької мови. Мовою він володів досконало, хоча з явним арабським акцентом. Усі глянули на нього, коли хлопець запропонував порівняти циганку Кармен і корсиканця Коломбу (персонаж, який з’являється в іншій повісті автора). Студент наголосив, що Меріме приваблювали сильні жіночі персонажі, що вони затьмарювали чоловічі. І що відчуває грубе, примітивне середовище, де переважали ревнощі та помста. Він стверджував, що все це були ознаки арабського впливу, який тоді охопив увесь середземноморський регіон. Коли професор запитав, що наштовхнуло студента на цю теорію, Баюмі пояснив:
— Кармен — іспанка, чи не так? А мистецтво оплакувати та перераховувати чесноти мертвих на похоронах, як це описано в «Коломбі», подібне до того, що роблять жінки в таких випадках у сільській місцевості, звідки ми родом.
Баюмі не зупинився на Меріме, а звернувся до Шекспіра, оскільки й англійський поет не був застрахований від цих впливів у своїй п’єсі «Отелло».
— Хіба ви не помітили, що солдат дон Хосе, герой «Кармен», убиває кохану жінку з любові та ревнощів? — запитав він. — І той Отелло, воїн-варвар з Північної Африки, убиває свою дружину з тих самих причин? Хіба не зрозуміло, що Отелло походить з того ж культурного середовища, що й Тарек ібн Зіяд?
До того часу сільський хлопець не спілкувався навіть із людьми, які сиділи на останніх рядах, крім випускників аль-Азгару. Він дражнив їх за те, що вони не вміли складати вірші, незважаючи, що вивчали науку про просодію та риму, і тому, що не володіють граматикою, попри те, що вивчали римовану книжку Ібн Маліка з арабської граматики, аль-Аджфія. Їм сподобалися його саркастичні висловлювання, адже ці молоді люди також любили висміювати інститут аль-Азгар та його студентів. Отже, висування сільського хлопця на перші ряди, завдяки його володінню французькою, привернуло увагу Найви, дівчини вищого класу й випускниці ліцею, змусивши її сісти там, де сидів він, далеко позаду й шукати його — «ніжного метелика, що пурхає на весняному сонці», як він казав. Дівчина переслідувала його, бо хлопець був дуже активним на уроках філософії (він сперечався з професорами, і вони хвалили його курсову роботу). А ще, він стенографував лекції, а потім переписував їх слово в слово акуратним почерком, і ті тексти мали вигляд надрукованих. Спочатку зошити, які вона позичила «метелику», були сполучною ланкою між молодими людьми. А коли вона почала показувати хлопцеві свої вірші в прозі й питати його думку, їхні розмови розгорталися й затягувалися. Баюмі подарував їй кілька своїх віршів, які нагадували короткі уривки цнотливого флірту, і вона хвалила їх. А коли дівчина помічала, що ставала
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Після кави, Абдул Рашид Махмуді», після закриття браузера.