Читати книгу - "Рембо"

144
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 56 57 58 ... 119
Перейти на сторінку:
йому Рембо, — Давай заводь мотор. Поїхали!

Гроші! — зажадав Кін.

Коу простягнула, йому пачку.

Так краще.

Кін скочив у човен і почав будити своїх людей. Мотор завівся, човен ожив і відчалив від берега. Матроси, які ще погано все розуміли, покосилися на Бенкса.

Американець підняв голову.

Пощастило вам, хлопці. Прийшли вчасно.

Чому?

Човен легко ковзав по воді, на якій грали місячні відблиски.

Бенкс продовжував пояснювати:

Добре, що ви прийшли саме сьогодні. Нас часто вивозять із табору. То дороги будувати, то врожай збирати. Усього тиждень, як привезли назад.

То ви тут усього тиждень? — здивувався Рембо.

Ну так, провались він крізь землю!

А коли ви були в таборі до цього? — запитала Коу.

Бенкс наморщив чоло, згадуючи.

Здається, рік тому. Ого! Який же рік зараз?

Коу назвала йому рік.

Ні, цього не може бути! Стільки часу минуло!

Табір був порожній весь цей час?

Бенкс кивком підтвердив.

Коу кинула стривожений погляд на Рембо.

Я розумію, про що ти думаєш, — відповів Рембо на її безмовне питання.

Що-небудь сталося? Щось не так? — запитав Бенкс.

Ні, турбуватися нема про що, — упевнено сказав Рембо.

«Тобі нема про що, — подумав Рембо. — Нам якраз є про

що турбуватися».

Покурити знайдеться?

Очі Бенкcа гарячково блищали.

Не курю, — відповів Рембо.

Щоб не мовчати, він запитав:

За що тебе на цьому хресті?

Та як вам сказати… Я піймав кобру…

Змію? — видихнула Коу.

Змію, звичайно. — Бенкс покашляв. — Не так уже страшно, якщо правильно схопити її. Ну я її і підкинув їм. Я і раніше таке витворяв…

Він, здавалося, починав марити.

Рембо силкувався уявити собі цю картину.

Ох, вони там і наклали в штани. Кобру я в барак охоронцям підсунув. Вони потім із мене душу витрусили. Живого місця не залишили. Але ви б подивилися, як вони гасали по цьому табору!

Нелегко їм із тобою було, — зазначив Рембо.

Так, — задоволено підтвердив Бенкс і глянув на Коу. — Вам спасибі, міс. Тільки не ображайтеся, але ви, міс, така дівчина, така дівчина… Знаєте, я ж жінки не бачив із тих пір, як…

Коу ласкаво доторкнулася до його впалої, зарослої щоки.

Не треба говорити. Відпочиньте.

А що ви робите в неділю?

Дівчина напружилася, ніби натягнута струна. Кинула погляд на Рембо. Він бачив, як її всю пересмикнуло. Вона встала, щоб приховати хвилювання.

Я принесу вам поїсти, Бенксе. Чого-небудь смачного. — Вона стиснула губи, придушуючи спалах обурення. — Тільки їжте повільно. Бо занедужаєте.

Рембо посміхнувся. Йому подобалося, як вона трималася.

Ревіння потужного двигуна перервало його роздуми. Серце підскочило в грудях. Він стиснув у руці пістолет. Промінь прожектора впав на їхній човен.

ЧАСТИНА V

РОЗДІЛ 1

Це могло бути чим завгодно, але тільки не ворожим патрульним катером. Якби це був катер… Судячи з ревіння двигуна, судно велике. І прожектор у нього потужний. Почувши голоси піратів, Рембо схопив свій лук, підхопив на спину Бенкса й рушив до кабіни. Прожектору все ніяк не вдавалося намацати сампан. Якщо Рембо встигне зайти в кабіну до того, як знайдуть сампан, їм із Бенксом, мабуть, удасться сховатися, а Кіну можна буде запропонувати відкупні.

У кабіні стояв сморід і було темно. Рембо наблизився до Коу — вона зайшла сюди взяти їжу для Бенкса. Коу з тривогою вдивлялася в судно, дизель якого так страшно ревів.

У чому справа? — запитала Коу.

Темрява нагнітала страх. Рембо відчув, як до його спини приставили дуло. Чиясь рука вихопила з кобури його кольт 45-го калібру. Хтось відіпхнув Коу, Бенкс розпластався на підлозі.

Ти хочеш знати, у чому справа? — хрипким від люті голосом сказав Рембо. — Кін нас продав.

Кін стояв на палубі й віддавав в’єтнамською накази команді канонерки:

Сюди! Сюди! Візьми штурвал!

Він зайшов у кабіну. Промінь прожектора нарешті намацав сампан, і Рембо побачив, що Кін більше не посміхається.

Американська свиня! — кинув Кін і плюнув Рембо в обличчя. Від його густої слини смерділо гнилизною. Розізлившись, Рембо підняв руку, цілячись ребром у гортань цього покидька, але отримав нищівний удар по потилиці, цього разу казенником гранатомета.

Чому ви застрягли?

Нас знайшли. Я уклав із ними угоду. Більш вигідну, ніж із тобою.

Що ти сказав?

Це вигідніше, ніж гроші. Це стосується мого життя. Американська свиня! — гукнув Кін ще голосніше, сподіваючись, що його почують солдати. — Справа є справа.

Він знизав плечима та зі злістю вдарив Рембо по щоці.

Кін зробив помилку. Рембо вдав, наче втратив від удару рівновагу. Звичайно, це було не так. Зробивши спритний пірует, Рембо вибив у Кіна автомат і гранатомет, ударом ліктя зламав ребра піратові, який стояв позаду, витягнув ніж і, повернувшись на сто вісімдесят градусів, зітнув голову другому піратові. Фонтаном ударила кров, голова з глухим стукотом упала на підлогу, брязнув гранатомет, який Рембо підхопив буквально нальоту. Він знав, що Коу схопила автомат. Кін метнувся до дверей, і Рембо спустив курок. Стіни удесятерили хлопок пострілу. Кіна розірвало надвоє. Закривавлена верхня частина тулуба звалилася в кабіну, нижня зробила два кроки вперед і впала на борт сампана.

Рембо перестрибнув через трупи й вискочив на палубу. Гранатомет, як помпа, змітав усе на своєму шляху. Пострілом пробило борт, другим знесло в одного з піратів передню частину черепа, іншого відкинуло в ріку. Потім дісталося прожектору.

Скло розлетілося на дрібні осколки. І знову наступила пітьма. До Рембо донеслися крики з канонерки, позаду пролунала черга з АК-47. Він пригнувся та, повернувшись назад, зробив постріл, побачив, як розлетілася на друзки бамбукова стінка кабіни. Заряд влучив у пірата, який замахнувся на Рембо сокирою. Він шубовснув у ріку.

У прорізі кабіни з’явилася Коу з АК-47.

Ніс сампана потряс вибух, в усі боки полетіли шматки човна. Рембо пригнувся. Із канонерки відкрили вогонь. У вухах не стихав гул від недавнього вибуху.

Спускай Бенкса за борт! — наказав Рембо Коу.

Він кинувся в кабіну, ривком зірвав замок із замасленого дерев’яного рундука, вихопив реактивну установку та швидко зарядив її.

Зовні лунала стрілянина. Рембо вискочив із кабіни. Коу строчила з автомата по канонерці.

Стрибай разом із ним! — наказав Рембо.

Він кинувся на корму.

Другий вибух знищив те, що залишалося від носа. Рембо обдало бризками. Сампан ішов на дно.

Коу закинула на плече автомат, підняла Бенкса та стрибнула разом із ним за борт.

Рембо скинув реактивну установку. Масивний корпус канонерки був зовсім поруч — він точно не промахнеться. Спустив курок, відчув поштовх віддачі. Надпалубні споруди канонерки освітило спалахом, пролунав гуркіт.

1 ... 56 57 58 ... 119
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Рембо», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Рембо"