Читати книгу - "Забуття"

але просив два тижні часу, щоб він міг порозумітись зі своїми університетськими чинниками.

Вислід розмов проф. Мовзлі з цими чинниками в основі був позитивний, але поставлена була вимога, щоби хоч одна з найповажніших українських громадських установ або філядельфійський Митрополит склали на письмі заяву, якою вони погоджуються, щоби Колюмбійський університет перебрав на власність архів В’ячеслава Липинського. Таку заяву погодився дати Дмитро Геличин і Слободян від імені Українського Народного Союзу тоді, як справа рятунку архіву Липинського дозріє до реалізації.

Багато корисного для цієї справи зробив Колюмбійський університет, але все застрягло на рішучій відмові директора Державного архіву продати чи передати будь-кому архів Липинського, бо його передав до Державного архіву кардинал Інніцер, як депозит Митрополита Шептицького.

Поки ця справа вияснилась, пройшло безрезультатно сім місяців.

При такому стані справ, залишилася тільки можливість дістати згоду директора Державного архіву на повне мікрофільмування архіву Липинського на наші кошти. Це міг виконати тільки о. Теофіл, який мав зв’язки з впливовими колами у Відні, зокрема користувався довір’ям кардинала Інніцера, який в свою чергу міг допомогти.

Взявшись за здійснення такої думки, треба було мати на увазі збереження особистої безпеки о. Теофіла, неналаднаність і непевність нормального поштового зв’язку, використовування тільки нагод безпосередньої передачі листів довіреними особами, трудність з передачами грошей, потрібних на оплату мікрофільмування і т. п.

Усі ці труднощі ускладнювали, відтягали і сповільнювали здійснення плянів.

Врешті трапилась добра нагода в зв’язку з виїздом о.Володимира Ґавліче з Ню Йорку до Відня (через Рим), де він був передбачений як парох (настоятель) парафії св. Варвари.

Ним був мною переданий особистий лист до о. Теофіла. Пришилось довго чекати на поворот о. Ґавліче, а разом з тим на відповідь о. Теофіла. Це сталося в літі 1952 року. Відповідь о. Теофіла була позитивна. Директор Державного архіву пообіцяв йому можливість змікрофільмувати архів Липинського. Я мусів переслати о. Теофілові 1,500 долярів на початок тієї роботи. Треба було знову чекати на добру нагоду. Несподівана допомога в цій справі прийшла від Митрополита Константина Богачевського у Філядельфії, який погодився передати до рук о. Теофіла гроші, використовуючи для цього свої зв’язки з Вашінгтонською Нунціятурою. Гроші зібрав невеликий гурток ідейних однодумців Липинського у Філядельфії, уникаючи будь-якого розголосу. Було це в січні 1953 року.

Мікрофільмування почалось вже навесні.

Виконував цю роботу заприсяжений на секретність мікрофільміст Державного архіву вечорами, тричі в тиждень. Мікрофільмовано все включно з лікарськими рецептами. Роботою керував о. Теофіл, який був прийнятий як співпрацівник Державного архіву. З деякими перервами, зумовленими нездужанням о. Т. Горникевича чи мікрофільміста, тривала ця мікрофільмова операція більш як два роки.

У міжчассі о. Теофіл зумів наладити листовний зв’язок зі мною через Міністерство зовнішніх справ у Відні та австрійську амбасаду у Вашінгтоні. Тією ж дипломатичною поштою йшли не лише листи о. Теофіла до мене і мої до нього, але також рольки з мікрофільмами. Так наладнався мій живий зв’язок з амбасадою, що було надзвичайно допоміжне в цьому ділі.

У 1956 році наспіли останні рольки з мікрофільмами архіву. Це дало поштовх до заснування та діяльности Східньо-Европейського Дослідного Інституту, патроном якого стало велике ім’я В’ячеславе Липинського.

«Свобода», 1983, числа 41—42

* * *

Зміст

І 2016: У череві синього кита …7

II 1931: Вдих-видих …14

III 1903: Краків …28

IV 2000: Перший золотоволосий чоловік …39

V 1905: Ганьба …48

VI 1906: Казимира …60

VII 2003: Кіптява …72

VIII 1907: Спадок Рокицького …84

IX 1908: Туберкульозники …94

X 2009: Королева плісняви …109

XI 1910: Араґац …121

XII 1914: Весна така неможлива …132

XIII 0000: Силачка Соня …144

XIV 1918/2011: Внутрішній дикий степ …156

XV 1920: Відень …170

XVI 2011: Бомчик сміється і їсть …184

XVII 1922: Дні як сльози …196

XVIII 2013: Легінь пітьми …208

XIX 1929: Безсольна дієта …221

XX 1930/1989: Раціональне курівництво …235

Інформація видавця

УДК 821.161.2–3

ББК 84(4УКР)-4

М21

Таня Малярчук

М 21 Забуття [Текст] : роман / Таня Малярчук. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2016. — 256 с.

ISBN 978-617-679-330-4

Таня Малярчук © текст, 2016

Назар Гайдучик © обкладинка, 2016

Видавництво Старого Лева © 2016

Усі права застережено

Літературно-художнє видання

Головний редактор Мар’яна Савка

Відповідальний редактор Катерина Міхаліцина

Історичний консультант Андрій Портнов

Літературний редактор Олександр Бойченко

Дизайн обкладинки Назар Гайдучик

Коректор Настя Єфремова

Підписано до друку 11.08.2016. Формат 84x108/32

Гарнітура Droid Serif, Espuma Pro. Умовн. друк. арк. 13,44

Наклад 2000 прим. Зам. N 123/08.

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру видавців ДК № 4708 від 09.04.2014 р.

Адреса для листування: а/с 879, м. Львів, 79008

[email protected]

www.starylev.com.ua

Львівський офіс:

вул. Лемківська, 15-А

тел./факс: (032) 240-47-98

моб. тел.: (067) 502-75-12

[email protected]

Київський офіс:

метро Контрактова площа

вул. Нижній Вал, 3-7

тел: (044) 425-63-93

моб. тел.: (067) 341-03-10

[email protected]

Партнер видавництва

Надруковано у ПП «Юнісофт»

61036, м. Харків, вул. Морозова, 136

www.ttornado.com.ua

Свідоцтво ДК № 3461 від 14.04.2009 р.

Примітки верстальника

Перелік помилок, виявлених і виправлених верстальником

С. 168. Була пообідня п’ятниця, я лежала в ліжку, зусібіч обкладена книжками і газетами, голова йшла обертом від нової інформації, яку я ковтала, як морський планктон, мільйонами тонн і не могла [наситися] => насититися.