Читати книгу - "Війна з багатоликим звіром"

постійна загроза небезпеки. А особливо ті галасливі молодики на важких мотоциклах… хоча такі банди були й раніше.

Телебачення і багатозвір часто виявляються спільниками. Перш за все це — через пасивність телевізійного глядача, яка сприяє зростанню БЗУ. Ще більше зростає БЗУ від надмірного вживання їжі та напоїв перед увімкненим телевізором. Маловибагливі програми (безконечні передачі про зірок популярної музики або примітивні історійки з цілком прозорим і завжди щасливим кінцем), заколисуючи телеглядача, сприяють розвиткові БЗУ. Те саме спостерігається під час транслювання футбольних, хокейних матчів, боксерських поєдинків тощо.

Лікувати цей вид бурої недуги рекомендується літературними програмами, концертами класичної музики, якісними фільмами й науково-популярними стрічками. Репортер тижневика «Вечірня Прага» засвідчив, що відвідувачі філармонії є переважно «чисто білими», тоді як дискотеки являють собою розсадники БЗУ.

Складено перелік окремих видів спорту в такій послідовності, як вони впливають на БЗУ. На першому місці — художня гімнастика, яка беззастережно знищує його; на другому — фігурне катання… на передостанньому — бокс, а на останньому — вільна боротьба.

З ЛИСТА ЧИТАЧА відомому психіатрові, доктору медицини М. Бальзамові: «Ми з моєю дружиною Марією досі завжди задовольнялися одне одним, проводили ввесь вільний час удома, разом читали або дивилися серйозні телевізійні програми, а по суботах і неділях виїжджали на природу. Що нам робити тепер, коли в комунальній квартирі до неї залицяється відразу шестеро гнідих мешканців!»

VIII

Був затишний вечір. Рогани та Бімоні сиділи в комунальній квартирі (подружжя Трнків і Ріта Недомова сюди вже перестали ходити). Аеона й Павла приготували вечерю, потім чоловіки допомогли їм помити посуд, усі годинку посиділи перед телевізором, спокійно почитали під приємну музику й тиху розмову… Вони звикли одне до одного, їм тут подобалось, а до холодних, темних квартир родини поверталися лише спати.

Двері клубу несподівано розчинились, увійшов Тібор Трнка, пропускаючи поперед себе Польду Штрунца. Штрунц замахнувся на Станіслава своєю штучною рукою, й тієї миті до кімнати вдерлись Арсен Кралік, Ріта, Тіна й Мія Робова з ременем у руках. Гнідаки напали на білих!

В останню секунду Станіслав ухилився від Польдиного протезу, натомість щосили вдарив нападника головою в живіт, потім підняв і кинув об підлогу. Тібор кинувся на Станіслава, зчинилася справжня баталія.

Висока й ставна Мія спритно накинула Еді на шию ремінець, Еда трохи відтяг його пальцями, але вона почала затягати. Арсен підскочив до Павли Роганової, брутально схопив її й намагався повалити, ображена жінка дала йому ляпаса — найбільше насильство, на яке Павла взагалі була здатна. Але тоді Міхал Роган кинувся на захист матері, й коли б йому ще трохи сили, то просто розчавив би Арсена. Тим часом Леона Бімоньова з виделкою в кожній руці знешкодила Тіну й Ріту, яких ошелешив раптовий опір білих.

Перебуваючи у блискучій спортивній формі, Станіслав Бімонь переміг Тібора й умостився в нього на грудях. Еда, який хропів у Міїному зашморгу, відчував, хоч і задихався, що має останній шанс. Він схопив Мію й притяг її до себе, послабивши цим тугий зашморг, а, перевівши подих, міцно вхопився в тендітні дівочі зап’ястки й почав викручувати їй руки назад. Дівчина зойкнула від болю і дико роззирнулася: Польда знесилено сопів на підлозі, Тібора Станіслав притиснув коліньми, немічне Арсенове тіло жалюгідно сіпалося під шаленими ударами Міхала, а Тіна й Ріта зачаровано дивилися на виделки в руках Леони. Ріта, як і завжди, ладна була перебігти до переможця. Мія раптом укусила Еду Рогана за щоку й ударила коліном. На мить жорстокі лабети ослабли, дівчина спритно вирвалася й вискочила з комунальної квартири. Гнідаки зазнали поразки.

— А ви обидві не втечете! — просичала Леона, погрожуючи своїм бранкам виделками.

— Ну, чого ж мені втікати, Леонко? — промовила Ріта. — Мені тут завжди було добре…

Міхал приніс білизняну шворку, Тібора й Польду зв’язали по руках і ногах (побитого Арсена не було потреби зв’язувати), на них порозривали сорочки й заходилися жорстоко нищити багатозвіра. Станіслав узявся за Тібора, Еда мотузив Польду Штрунца, а Міхал — Арсена Краліка. Хлопці долонями й ліктями так немилосердо працювали над тілами бранців, аж набряклі бурі нарости й сплетення на них почали лопатися, тріскатися й розбризкуватись, бо з них виходили руді драглі… Нарешті цілителі потомились. Стоячи навколішках над Арсеном, Міхал знесилено звів руки.

— Навіщо ми їх так гамселили? Чи не краще було б випробувати на них інтелектуальні вправи? — запропонував упрілий Еда Роган, потяг до себе крісло через голови зв’язаних і зручно вмостився в ньому. — Тіні й Ріті це теж пішло б на користь. Ану, дівчата, побігайте навколо мене!

Тіна мовчки підійшла до розпластаного Тібора, опустилася поряд на підлогу й притулилась обличчям до його плеча.

— Я ввесь час була проти того, щоб так підступно нападати на нашу улюблену комуналку! — засвідчила Ріта свою відданість і сумирно стала навколішки поруч із Тіною.

— Тож почнемо з простого множення, а потім перейдемо до складніших управ! — звелів Еда, сидячи в кріслі. — Два помножити на два буде чотири, ще на два — вісім, ще на два — шістнадцять, ще на два…

— Тридцять два! — хутко вигукнула Ріта.

— Тридцять два! — старанно підтвердив знічений Арсен Кралік.

Тібор з Польдою вперто мовчали, аж доки Станіслав боляче натиснув їм кулаками на плечові суглоби. Тіна заохочувала Ріту до послуху, щипаючи її сильно за стегно. Після цього дружно загуло п’ять голосів:

— … помножити на два буде шістдесят чотири… ще на два буде сто двадцять вісім… — Ріта й Арсен проказували запопадливо, Тіна вперто, Польда — несвідомо, лише Тібор ще кілька разів спробував ухилитись, але Станіславова рука знову вгамувала його. — … помножити на два буде тисяча двадцять чотири…

— Ну, досить уже, перейдемо тепер до географії, — вирішив Еда. — Називатимете італійські міста,