Читати книгу - "Секретарка для дракона-мільярдера, Лариса Бондарчук"

Розділ 29

- Оленко, незабаром прямий ефір, - промовив чоловік, покосившись на Матвія та на піци. - Доброго дня, - привітався з ним. - Всі чекають в студії, - і вийшов.

Матвій полегшено видихнув. Це був не Василь Пузач.

Оленко гарячково схопила серветки, витерла руки, кинулася до столу, почала фарбувати губи.

- Все, Матвію, я біжу працювати, часу немає!

- Але ж я хотів.., - схопився на ноги Матвій, але вона чмокнула його в щоку і вибігла слідом за чоловіком і побігла до студії.

Матвій доторкнувся до щоки, яку поцілувала Оленка. Глянув на піци. Дівчина, поки вони розмовляли, ум’яла майже всю. Зітхнув.

Так, мої дорогі читачі, він знову інтенсивно почав думати, що ж його вдіяти, аби зробити так, щоб Оленка відмовилася від свого весілля. Вийшов у коридор і собі почав шукати студію, де проходив прямий ефір із Оленкою Мишуватою. 

Йому вказали на якісь двері - і він зайшов акуратненько і почав спостерігати за тим, як Оленка веде новини. Навколо було багато камер, світла, золотистої реклами, блискучих написів і яскравих красивих людей. Всі вони шепотіли, говорили, клацали, ходили, миготіли перед очима Матвія, але він нічого не чув і не бачив.

Стояв стовпом, сховавшись за спиною якогось огрядного чоловіка, і просто дивився на свою Оленку, свою істинну пару, без якої вирішив не повертатися додому. Так, Матвій-Серпантій милувався дівчиною і розумів, що не поїде з України доти, доки вона не погодиться вийти за нього заміж…

Випуск новин завершився, і Оленка встала й почала йти до виходу. Але раптом двері відчинилися і до студії увійшов гарно вбраний чоловік із величезним букетом троянд. Він одразу ж попрямував до дівчини й почав говорити їй компліменти ще на ходу:

- Кохана, майбутня моя дружино, ці квіти для тебе! Ти неймовірна! Твій прямий ефір, як завжди, сколихнув всю Україну! Всі чоловіки дивляться на тебе і радіють, що в Україні живуть такі чудові дівчата. Але я найщасливіший українець у світі, тому що ти станеш сьогодні моєю дружиною! Я вже чекаю не дочекаюся, коли це станеться!

Оленка зашарілася, взяла квіти, але сумно зітхнула і промовила:

- Ти знаєш, Василю, я… Я подумала, що, можливо, ми поспішили, можливо, слід відкласти наше весілля… Або й… взагалі скасувати!

- Та-а-ак, - почувся метал у голосі чоловіка. Він обернувся до одного з двох охоронців, котрі увійшли за ним слідом. Той знімав його зустріч з Оленкою в студії на відеокамеру. - Вимкни камеру! Потім виріжеш ці слова, які зараз Оленка сказала! - повернувся до дівчини і проговорив різко. - Ти повинна була сказати зовсім інше! Що ти рада і ще якусь романтичну дурню! Я запланував раз у годину викладати відео про наш день весілля! Це дуже позитивно впливає на імідж! Піарщики порадили. А тут ти зі своїм “відкласти”, “скасувати”! Чому? Щось сталося?

- Так, сталося, - проговорила Оленка повільно. - Я зрозуміла, що… Що кохаю іншу людину!

Матвій стояв стовпом збоку і, затамувавши подих, слухав всю цю розмову. Чекав реакції мільярдера Пузача, котрий виявився огрядним, товстощоким і капловухим чоловіком. І хоч Василь Пузач мав і модну зачіску, і дорогий одяг, і власних охоронців, але якось не схожим був на мільярдера. І вів себе непристойно, грубо і розв'язно. Напевно, був із тих нуворишів, любі мої читачі, які швидко гроші заробляють на якихось сумнівних операціях-махінаціях, а потім так само швидко їх і втрачають. Пузач якраз, напевно, саме так їх і заробив та й захотів мати найкращу українку на додачу. Он, хвалиться всім відео з нею в інтернеті! Справжні мільярдери спокійні завжди, стримані й знають собі ціну...

А Василь Пузач раптом розреготався і сказав Оленці:

- Ну, то й кохай собі на здоров'я! Головне, що ти будеш моєю дружиною! Я повинен мати найкраще! Яке кохання, дівчинко моя?! Про що ти мелеш? Я не збираюся відмовлятися від коханок після того, як одружуся. Та й ти, думаю, не будеш дотримуватися мені вірності і теж стрибатимеш у гречку з якимись симпатичними ведучими чи стажерами, - він покосився на Матвія, який витріщився на них.

І лише зараз Оленка теж зауважила Матвія і почервоніла, зрозумівши що він чув слова Пузача. Навколо них теж ходили Оленчині колеги, які мимохідь слухали їхню розмову.

- Але ж я сподівалася, коли давала згоду, що якщо ми одружимося, то будемо жити разом, будемо вірні одне одному! - промовила дівчина.

- Не сміши мене, -  сказав Пузач. - Я ж мільярдер! А мільярдери не можуть мати одну дружину, вони всі обов'язково мають по кілька коханок! У них є по кілька секретарок, які задовольняють їхні бажання в кабінетах під час роботи! Та й взагалі! Де ти бачила боса-мільярдера, який би не мав коханок?!

- Ти знаєш, - тихо промовила Оленка. - Я якраз знаю одного такого владного боса, який немає коханок. Він добрий, ніжний, щирий і, мені здається, що я його кохаю… Наші заручини розірвано! Шлюбу не буде! - впевнено сказала Оленка. - Я мушу знайти ту людину і поговорити з нею!

- Е ні, дорогенька, цього не буде! - проговорив Василь Пузач з гнівом у голосі. - Наша церемонія відбудеться через годину! За організацію весілля виплачено такі великі суми, що тобі й не снилися! Тому відмовитися не вдасться! - він схопив дівчину за руку і потягнув до виходу. - Зараз же їдемо!

Букет квітів випав з Оленчиних рук і вона почала опиратися, відмахуватися від мільярдера.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍