Читати книжки он-лайн » Бойова фантастика 🚀🔫👽 » Будні феодала - 1, Олег Говда

Читати книгу - "Будні феодала - 1, Олег Говда"

102
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 57 58 59 ... 113
Перейти на сторінку:

При зустрічі з першими двома типами напівголих і озброєних дубцями істот я сам міг впоратися з дюжиною, а то й двома. «Бандити» бігали у шкіряних куртках і з колюче-ріжучою зброєю. Іржавою і тупою, проте вже небезпечною. Якщо не для мене, то для коня. Так що сам-один, не більше ніж із десятком, краще не зв'язуватися. А ось з «грабіжниками» зіткнувся вперше.

У бою, тим більше, нічному особливо ніколи ворогів розглядати, але що ті не бідують, видно було відразу. Одяг добротний, судячи з характерного скреготу клинка, під жупанами або кольчуги, або самі жупани зі сталевим підбоєм. На головах у кого звичайна місюрка, а у кого і з бармицею. І в руках клинки добрі. Так і поблискують у пломені, розбурханого одним із тіл, багаття.

Незважаючи на те, що ми з ходу поклали третину, навіть дванадцять, і тих, що залишилися, для трьох звичайних ратників було б занадто багато. Тим більше, втративши стільки товаришів, грабіжники буквально озвіріли. Але і ми не зовсім звичайні… Як виявилося.

На той час ми з Федотом упокоїли ще по одному, а ось Мамай…

Не знаю, як він це робив, найближчі до козака вороги зовсім не звертали на нього уваги, зате люто рубали один одного. І це було так дико, що решта теж зупинилася. Потім, мабуть, їхній старший, крикнув лише одне слово:

— Характерник!

Цього виявилося достатньо, щоб весь десяток, що ще стояв на ногах, дружно розвернувся і кинувся навтьоки.

— За ними!

Чесно кажучи, я навіть не зрозумів, хто віддав команду. Сам чи хтось із наших. У всякому разі, я теж так подумав.

Виявилося, грабіжники тікали не аби куди, а до свого обозу. Який був зроблений із півтора десятка возів поставлених чотирикутником. За ним грабіжники і збиралися відсидітися. Розраховуючи, що ми втрьох не поліземо штурмувати укріплений табір. А дамо їм спокій. Вціліли самі — і добре.

Але й у цьому також прорахувалися.

— Стривайте, — зупинив нас Федот метрів за двісті від обозу. — Тепер моя черга.

Стрілець неквапливо зарядив мушкет, установив його на бердиш, прицілився і вистрілив. Один із грабіжників підняв руки і завалився на спину, щезаючи з очей. Душогуби завили, закричали щось і бабахнули у відповідь з усіх стволів. Кулі збили фонтанчики кроках у десяти від нас.

Федот кивнув і почав знову заряджати.

Коли впав третій грабіжник, нерви обложених не витримали.

— Тікай! Рятуйся, хто в бога вірить! — закричали вони. — Характерник усіх нас по одному постріляє! Біжимо, братики! Рятуйтесь!

Отаман, розмахуючи шаблею і пістолем, спробував стримати їх, але Федот вистрілив вчетверте, і голова розбійника розлетілася, як перестиглий кавун.

Завивши від жаху, кілька уцілілих грабіжників перелізли через вози і кинулися до коней, стриножених неподалік.

«Перемога! — прокинувся секретар. — Ви отримали 852 талери. Ви здобули «700» очок досвіду. Із загоном розділено «469» очок. Ви знайшли «Старий шолом гусара» (до захисту голови + 35). Ви знайшли «Шляхетну шаблю» (ураження від рубаючого удару 110). Ви звільнили з полону: «Господар обозу — 1». «Сердюк — 4». «Джура — 2». «Гайдук — 1». «Амазонка — 1». «Селянин — 5». «Селянка — 2». «Монашка — 1»

1 ... 57 58 59 ... 113
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Будні феодала - 1, Олег Говда», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Будні феодала - 1, Олег Говда"