Читати книжки он-лайн » Молодіжна проза 🌸💖📚 » Суперечка на кохання. Отримати доньку тренера, Ася Сергєєва

Читати книгу - "Суперечка на кохання. Отримати доньку тренера, Ася Сергєєва"

58
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 57 58 59 ... 116
Перейти на сторінку:
Роздiл 25/1

Збираюся на зустріч з плавцем. Хвилююся трохи. Ми ж удвох ще жодного разу навіть не бачилися. Повинна ж я розібратися, чому саме Гліб володіє всіма необхідними мітками. Раптом все-таки він? Адже чомусь він мені попався на пляжі.

Домовилися зустрітися на центральній алеї. Дорогою намагаюся заглушити всі свої далеко не романтичні думки. Ну а як я зможу налаштуватися, думаю тільки про знаки, як ніби не на зустріч з хлопцем їду, а коня вибирати.

Нікуди такий підхід не годиться.

Мені б розслабитися. Уявити зустріч приємною (сподіваюся!) прогулянкою з блакитнооким красенем, до того ж, справжнім чемпіоном. Адже він міг, кого завгодно покликати, а вибрав саме мене. То чого я, власне, розгублено смикаюся?

Виходжу на зупинці з автобуса та здригаюся, завмираючи на місці. Хлопець у декількох кроках від мене обертається. Фу-ух! Я можу знову дихати. Просто він здався зі спини схожим на Ведмедя…

Все-все-все. Досить з мене ведмежатини. Тільки не сьогодні! Нехай чекає своєї черги! У мене і так голова обертом від хлопців. А вони мені не полегшують завдання. Ввижаються на кожному кроці, заважають поводити себе адекватно.

Сподіваюся, сьогоднішня зустріч з Глібом не закінчиться бійкою. Та футболісти будуть від нас подалі гуляти.

Головне, ніяких клубів! Тоді шансів більше з ними не перетинатися.

Гліб зустрічає мене біля фонтанчика. Дарує запашний букетик у кошику. Підготувався, не запізнився. Вже настрій підвищується. Всю програму побачення Гліб не оголошує відразу, для початку веде мене на льодовий каток. Несподівано. Знала б, у сукню не виряджалася.

- Ти й на льоду добре триматися вмієш? - я все більше дивуюся вмінням плавця, коли ми ступаємо на гладку крижану поверхню.

- Трохи навичок є. Зараз покажу, - начебто не вихваляється, широко посміхаючись.

Гліб підводить мене до поручнів, він взагалі кожен крок мій страхує, як ніби я тендітна ваза, якщо впаду, то розіб'юся. Нехай не віртуозно, але кататися вмію, тільки зараз від побаченого похитнулися ковзани.

Усі відвідувачі, які обережно ковзали неподалік, зупиняються з розкритими ротами. Гліб проїхав трохи вперед, повернувся до мене. І як розкрутився на великій швидкості. Навіть це не все! Він ще зробив пару стрибків з ефектним приземленням.

Що не кажи, а вражати у Гліба круто виходить. Ловлю на собі погляди дівчат. Ніби дивуються - чому цей неперевершений красунчик до мене направляє ковзани?

Дозволяю взяти мене за руку та далі у повільному темпі по колу везти.

- А я ще так кумедно запитала «триматися», ти, он який досвідчений гімнаст. Навіть крутитися і танцювати вмієш на льоду, - не припиняю захоплюватися.

Якщо скаже, що він і в цьому виді спорту чемпіон, сумніватися ані секунди не буду. Треба ж, який вродливий і талановитий. До того ж з мітками! Ніби подарунок долі.

- О ні-і, до гімнастів мені далеко. Просто подобається атмосфера, часто з друзями катаємося. І бачиш, що під ногами? - показує вниз. - Та ж вода, тільки замерзла. Вода мене любить, впасти не дає. Ось і вся таємниця успіху.

Ясно все. Гліб підкорювач водної стихії. До того ж, у будь-якому вигляді та формі.

Задумалася, згадуючи Ведмедя. Тоді той підкорювач чого? На думку спадають вульгарні назви. Сам збочений і мене заражає! Краще потім вигадаю, бо вирішила адже не відволікатися на скажених від люті звірів.

Він же пробачив мене, так? Більше не сердиться?

- Аліно, ти мені підказала ідею, - тим часом Гліб, не підозрюючи, чому я від жаху закусила губу, перехоплює руками за талію. - На льоду я ще не танцював. То чому б нам не спробувати?

- Глібе, ти це... почекай! - скрикую, підлітаючи в його руках. - Я ж упаду!

- Такого не станеться. Ти в надійних руках, краще піддайся мені повністю.

Повністю не піддалася, але спробувала розслабитися. Наш імпровізований танець голову запаморочив, від досвідчених рухів Гліба, дихання перехоплювало. І сподобалося, коли підкидав догори, а потім ловив. Не сподобалося, що ми занадто відволіклися, та так, що врізалися в ковзаючу компанію, і всією юрбою попадали.

- Нічого, зі мною все гаразд, - швидко поправляю сукню, встаю.

Коліно пече. Напевно, залишиться на кілька днів нагадування про наше побачення.

Гліб не розпитує, різко за руку тягне по льоду. Нас наздоганяють дві дівчини з компанії, що впали разом з нами.

- Що, підеш і навіть не познайомиш?

- Та облиш, можна й без імені обійтися, все одно ненадовго.

Дівчата звертаються до Гліба, але злісно витріщаються на мене. І в них відчувається обіцянка - одним коліном не відбудешся, доберемося і впустимо на лід багато разів. Ці стерви спритно стоять на ковзанах, краще за мене, тієї, що пишалася умінням хоча б пересуватися, якщо не розганятися і повільно котитися.

Ну про що думати, на льоду я слабкіше цих злючек. Добре, що Гліб зі мною поруч, не дає войовничим дівчатам дістатися.

- Іро, Таню, давайте обійдемося без сцен. Ви і так мене в басейні дратуєте, - з п'єдесталу чемпіонства відмахується від них Гліб, і гордовито везе мене до виходу.

- То ми дратуємо? А як ти зі мною мутив, то нічого? Я для тебе смачно готувала!

- Забув, як я за тебе всі заліки в універі вирішувала? Жодного разу на каток не водив! Бісів обманщик!

У спини нам тривають обурення, в кінці грубі лайки навіть посипалися.

- Мої колишні, - зітхає Гліб. - Ніяк не можуть змиритися, що я не хочу більше зв'язуватися з істеричками.

- Хіба колишні разом катаються на ковзанах? - дивовижне, вважаю, явище.

- Вони теж у збірній з плавання. Раніше билися, тепер змовилися і стежать за моїм особистим життям. Та ти не хвилюйся, Аліно.

- Хочеш запевнити, я в надійних руках?

- Авжеж! Вони тебе не дістануть.

Еге, і упускати мене теж не збирався. Коліно ниє, нагадує про падіння.

Озираючись назад, тепер думається, що колишні могли “допомогти” нам впасти. Принаймні, вони б цього дуже хотіли. Тільки кожна мріє звалитися прямо на чемпіона, і як би вони ділили його? Фу, те ще зміїне кубло у водному царстві мого кандидата.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
{ touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 57 58 59 ... 116
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Суперечка на кохання. Отримати доньку тренера, Ася Сергєєва», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Суперечка на кохання. Отримати доньку тренера, Ася Сергєєва"