Читати книгу - "Проблема трьох тіл"

187
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 57 58 59 ... 112
Перейти на сторінку:
здивовано запитав Ван Мяо у фон Неймана.

Фон Нейман і Ньютон дивилися один на одного з подивом:

— Комп'ютер? Обчислювальна машина?! Така річ існує?

— Ви не знаєте про існування комп'ютера? Тоді що ви мали на увазі під проведенням величезної кількості обчислень?

Фон Нейман дивився на Ван Мяо широко розплющеними від здивування очима, ніби запитання не мало жодного сенсу.

— Використовуючи людей, зрозуміло. Як іще у цьому світі можна проводити обчислення по-іншому?

— Але ви щойно сказали, що навіть залучення всіх математиків світу буде недостатнім для цього.

— Однак ми не використовуватимемо працю математиків, замість цього залучимо звичайнісіньких людей. Але нам потрібно не менше тридцяти мільйонів! Ми робитимемо математичні розрахунки з використанням тактики людських ешелонованих побудов.

— Звичайні люди? Тридцять мільйонів? — Ван Мяо був вкрай здивований. — Але, якщо я не помиляюся, у цю епоху 90 відсотків людей були неписьменними. І ви хочете знайти тридцять мільйонів людей, які знаються на математичному аналізі?

— Ви чули жарт про призовників із Сичуані[59]? — фон Нейман взяв товсту сигару, відкусив кінчик, і розкурив її. — Деякі із цих призовників, оскільки не мали ніякої освіти, під час заняття стройовою підготовкою плутали ліву ногу з правою. І один із інструкторів знайшов вихід із цієї ситуації: він наказав усім солдатам взути на ліву ногу солом'яні сандалі, а на праву — з тканини. І коли вони почали марширували строєм, він кричав їм (тут фон Нейман перейшов на сичуанський акцент): — сіно-ганчірка, сіно-ганчірка... Саме такі солдати потрібні і нам. Крім того факту, звичайно, що їх необхідно 30 мільйонів.

Почувши цей сучасний жарт, Ван Мяо зрозумів, що перед ним не частина програми, а жива людина і, найімовірніше, китаєць.

— Важко навіть уявити настільки велику армію, — Ван Мяо похитав головою.

— Саме тому ми і прибули на аудієнцію до Цінь Ши Хуан-ді, Першого імператора, — Ньютон показав на піраміду.

— Хіба він усе ще при владі? — Ван Мяо озирнувся навколо. Він побачив, що солдати, які охороняють вхід у піраміду, справді одягнені в прості шкіряні обладунки й озброєні алебардами, характерними для епохи династії Цінь. Мішанина історичних стилів і епох у «Трьох тілах» його більше не приголомшувала.

— Увесь світ незабаром опиниться під його п'ятою, бо в його розпорядженні 30-мільйонне військо, готове вирушити підкорювати Європу. Що ж, нанесімо йому візит, — фон Нейман повернувся до Ньютона: — Киньте клинок, негайно!

Ньютон підкорився, і трійця увійшла в піраміду. На виході з тунелю в Парадну залу їх зустріла охорона й наказала роздягнутися догола. Ньютон обурився:

— Ми — відомі вчені! Ніхто з нас не посміє приховати зброю!

Ситуація зайшла у глухий кут, аж ось із Парадної зали почувся приглушений голос:

— Це той чоловік із Заходу, який відкрив три закони руху? Впусти його і супутників теж.

Вони увійшли в Парадну залу і побачили Цінь Ши Хуан-ді, який ходив взад і вперед у довгих шатах і при знаменитому довгому мечі, який діставав до землі. Він повернувся, щоб поглянути на трьох прибулих учених. Ван Мяо зазначив, що його очі горіли тим самим вогнем, що й у Чжоу Вень-вана і Папи Григорія.

— Мені відомо про мету вашого візиту. Ви — європейці. Чому ж ви не вирушили до Цезаря? Його імперія величезна, і йому цілком під силу зібрати для вас армію у 30 мільйонів людей.

— Але Великий імператоре, хіба ви не знаєте, що за армія у нього в розпорядженні? Що являє із себе його імперія? Навіть у величному Римі річка, що протікає крізь нього, неймовірно забруднена. Вам відоме джерело забруднення?

— Військова промисловість?

— Ні, ні, Великий імператоре. Це блювота римлян після щедрих пиятик і споживання їжі. Коли патриції відвідують бенкети, ноші для них уже заздалегідь припасені під столами. Коли вони об'їдаються до того стану, що вже не здатні рухатися, прислуга відносить їх додому. Уся імперія занурилася в трясовину гедонізму, марнотратства, і виходу звідти не видно. Навіть якщо Цезар і зможе зібрати армію у 30 мільйонів воїнів, через занепад сили і витри-валості воякам не вдасться провести величезну кількість необхідних розрахунків.

— Мені то відомо, — сказав Цінь Ши Хуан-ді, — але Цезар усвідомив глибину проблеми і активно займається реформою армії. А мудрість людей Заходу жахає. Ви не розумніші за нас, людей Сходу, але ваше вміння концентруватися на досягненні поставленої мети дає вам перевагу. Наприклад, Коперник зміг встановити, що існують три Сонця, а ти вивів свої три закони руху. Дуже вражає, визнаю. Ми тут, на Сході, поки не можемо похвалитися подібним. У мене ще немає сил і можливостей підкорити Європу: морехідні якості моїх суден не дають змогу віддалятися від берега, а лінії постачання на суші не можуть тривалий час підтримувати потрібний рівень поставок.

— Саме тому, Великий імператоре, ваша імперія повинна й далі розвиватися, — фон Нейман, не гаючи часу, продовжив: — Якщо ви виведете закони руху світил, то зможете раціональніше використовувати сприятливий час епох стабільності, і мінімізувати шкоду від епох хаосу. Так ваш прогрес набагато перевищуватиме європейський. Повірте нам, ми вчені. І поки ми можемо, використовуючи три закони руху і математичний аналіз, передбачати рухи світил, нам однаково, хто панує над світом.

— Звичайно, я повинен мати можливість знати наперед про рух світил. Але якщо ви хочете, щоб я зібрав 30 мільйонів вояків, ви, щонайменше, маєте продемонструвати мені, у чому полягає суть ваших обчислень.

— Ваша імператорська величносте, дайте мені трьох вояків, і я влаштую вам демонстрацію, — сказав фон Нейман в ажитації.

— Три? Усього лише три? Я за помахом руки можу дати вам три тисячі, — Імператор з недовірою подивився на фон Неймана.

— Ваша імператорська величносте, ви щойно згадали про вади азіатського типу мислення для наукових досліджень. Ваша недовіра від того, що ви не зрозуміли: навіть найскладніші об'єкти у Всесвіті складаються з найпростіших елементів. Мені потрібні лише троє вояків, Ваша величносте.

Цінь Ши Хуан-ді змахнув руками — і троє вояків зробили крок уперед. Вони всі були дуже молоді, і їхні рухи нагадували механічні рухи слухняних машин.

— Я не знаю ваших імен, — сказав фон Нейман, поплескавши двох із трійці по плечу, — але ви будете відповідальні за вхідний сигнал, тому я буду вас називати «Вхід 1» і «Вхід 2». — Він вказав на солдата, що залишився: — Ти

1 ... 57 58 59 ... 112
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Проблема трьох тіл», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Проблема трьох тіл"