Читати книгу - "Блакитний Замок"

мене кохаєш! Інакше ти не розлютився б аж так.

Барні теж якусь мить на неї дивився. А потім підхопив на руки з тихим гортанним сміхом тріумфуючого коханця.

Дядько Бенджамін, який застиг від жаху біля замкової щілини, раптом відтанув і навшпиньках відступив до місіс Фредерік та кузини Стіклс.

— Все гаразд, — радісно проголосив він.

Люба маленька Досс! Негайно ж пошле по адвоката і знову змінить свою духівницю. Досс буде його єдиною спадкоємицею. Слід віддати їй належне.

Місіс Фредерік, повернувшись до своєї зручної віри у всемогуче Провидіння, дістала сімейну Біблію та зробила запис у розділі «Шлюби».

РОЗДІЛ XLIII

— Але ж, Барні, — запротестувала Валансі через кілька хвилин, — твій батько — тоді — дав мені зрозуміти, що ти ВСЕ ЩЕ ЇЇ кохаєш.

— О, він таке міг. Як лиш можна помилитися, то моєму татусеві немає рівних. Коли чогось краще не казати, можеш бути певна, що він це скаже. Але він зовсім непоганий старенький, Валансі. Ти його полюбиш.

— Я вже це зробила.

— А його гроші зовсім не брудні. Він їх чесно заробив. Його ліки цілком нешкідливі. Навіть Лілові Пігулки принесли людям чималу користь, якщо тільки ті люди у них вірили.

— Але ж — я не годжуся для твого життя, — зітхнула Валансі. — Я ані розумна, ані добре освічена, ані —

— Моє життя на Міставіс і у всіх диких куточках світу. Я тобі не пропоную життя світської дами. Звичайно, мусимо проводити трохи часу з татом, він такий самотній і старий…

— Але не в тому його великому домі, — заблагала Валансі. — Я б не змогла жити в палаці.

— Не можеш знизитися до нього після Блакитного Замку? — посміхнувся Баррі. — Не хвилюйся, медова моя. Я теж не зумів би жити в тому домі. Там великі мармурові сходи із позолоченими поручнями, а виглядає це все як меблевий магазин, де щойно знято цінники. Але він є гордістю татового серця. Ми знайдемо будиночок десь за межами Монреалю, — невеличкий, у справжньому селі, і досить близько від тата, щоб часто бачитися. Думаю, ми його самі збудуємо. Будинок, збудований власноруч, завжди кращий за готовий. А на літо повертатимемось на Міставіс. А восени подорожуватимо. Я хочу, щоб ти побачила Альгамбру, вона дуже схожа на Блакитний Замок із твоїх мрій, — так мені здається. А ще є старосвітський сад в Італії, там я тобі покажу, як місяць здіймається над Римом і світить крізь темні кипариси.

— Чи ж він чарівніший за місяць над Міставіс?

— Не чарівніший. Але це інші чари. Багато є видів чарівності. Валансі, до цього року ти жила серед бридоти. Ти нічого не знала про красу світу. Ми підійматимемось в гори, шукатимемо скарби на базарах Самарканда, шукатимемо магію сходу і заходу, тримаючись за руки, дійдемо до краю світу. Я хочу це тобі показати, — побачити це ще раз твоїми очима. Дівчино, є мільйон речей, які я хочу тобі показати, зробити разом з тобою, сказати тобі. Це займе нам все життя. А ще, зрештою, мусимо подумати про твій портрет у Тернея.

— Ти пообіцяєш мені одну річ? — урочисто запитала Валансі.

— Все, що завгодно, — необачно відповів Барні.

— Лише одну. Ніколи, нізащо, ні за яких обставинах не споминати мені, що це я попросила тебе зі мною одружитися.

РОЗДІЛ XLIV

Витяг з листа, написаного міс Олів Стірлінг до містера Сесіла Прайса[69].

«Справді обурливо те, що божевільні витівки Досс обернулися подібним чином. Це змушує думати, що немає жодного сенсу поводитися як належить.

Я ВПЕВНЕНА, що, коли вона пішла з дому, її розум був розладнаним. Це підтверджують її слова про купку піску. Звісно, я не думаю, що з її серцем щось було негаразд. Чи, можливо, Снайт чи Редферн, чи як його насправді звуть, змусив її вживати Лілові Пігулки у цій хатині на Міставіс і вилікував її. Непогане свідчення ефективності сімейного бізнесу, правда?

На вигляд він украй непоказна особа. Я сказала про це Досс, але все, що вона відповіла, це: „Мені не подобаються чоловіки з реклами комірців“.

Безперечно, він не виглядає на чоловіка з реклами комірців. Хоча мушу зазначити, що тепер, коли він обстригся і пристойно вдягнувся, то набув певної вишуканості. Гадаю, Сесіле, тобі слід більше вправлятися. Це не дасть тобі надміру розповніти.

Також він запевняє, що це він Джон Фостер. Гадаю, ми маємо право вірити ЦЬОМУ або ж ні.

Старий доктор Редферн вручив їм два мільйони як весільний подарунок. Очевидно, ці Лілові Пігулки дають хліб і до хліба[70]. Осінь вони збираються провести в Італії, зиму в Єгипті, та об’їздити автомобілем усю Нормандію під час цвітіння яблунь. Але не в тій жахливій старій Ліззі. Редферн придбав чудове нове авто.

Що ж, думаю, я теж втечу і зганьблю себе. Це, схоже, виплачується.

Дядько Бен непристойно радіє. Дядько Джеймс теж. Метушня, яку вони здійняли навколо Досс, цілковито огидна. Тільки чути, як тітка Амелія промовляє: „Мій зять Бернард Редкліф“ та „Моя дочка, місіс Бернард Редкліф“. Мої мати й батько не кращі за решту родичів. Не помічають, що Валансі попросту сміється з них у кулак.»

РОЗДІЛ XLV

У прохолодних сутінках вересневої ночі Валансі та Барні обернулися між приозерних сосен, щоб кинути прощальний погляд на Блакитний Замок. Міставіс тонув у тонко-невловимому бузковому світлі вечірньої зорі. Ніп і Так ліниво каркали між старих сосен. Щасливчик і Банджо м’явчали і нявчали кожен у своєму кошику в новому темно-зеленому автомобілі Барні. Коти вирушали до тітоньки Джорджіани. Вона мала ними опікуватися, доки Барні й Валансі не повернуться. Тітка Веллінгтон, сестра у других Сара та тітка Альберта теж благали привілею пильнувати котів, але дісталася ця честь тітоньці Джорджіані.

Валансі була в сльозах.

— Не плач, Промінчику. Наступного літа ми сюди повернемось. А тепер поїдемо у нашу справжню весільну подорож.

Валансі посміхнулася крізь сльози. Вона була така щаслива, що це щастя її аж лякало. Але, хоч як б там краса її не чекала — «Слава, що була Елладою, велич, що була Римом»,[71] принади одвічного Нілу, блиск Рів’єри, мечеті, палаци і мінарети, вона чудово знала, що жодна річ, жодне місце, жоден дім у світі не мають чарівності її Блакитного Замку.

Примітки

1

Рotpourri — ароматична суміш

2

«What is the difference between Doss and a mouse? — The mouse wishes to harm the cheese and Doss wishes to charm the he's.»