Читати книгу - "Сказання про дітей Гуріна"

я таки змінив оригінальні слова, і це потребує деяких пояснень.

Перша зміна стосується географії. У тексті сказано, що, коли Турін і його соратники того доленосного вечора вирушили від Нен-Ґіріту, вони не попрямували до дракона, котрий заліг у дальньому кінці ущелини, а спершу пішли стежкою в напрямку до Переправ через Тейґлін, «потім, трохи не доходячи до них, звернули на південь вузькою доріжкою» та пішли через ліс понад рікою до Кабед-ен-Арасу. Коли вони наближалися до нього, «перші зорі тьмяно світили на сході позаду», — сказано в початковому варіанті фрагмента.

Готуючи текст для «Незавершених оповідей», я не догледів, що це неправильно: позаяк вони рухалися не в західному керунку, а на схід чи південний схід, віддаляючись од Переправ, то перші зорі на сході мусили світити попереду, а не позаду мадрівників. Обговорюючи це питання у «Війні Коштовностей» (1994) я міркував, що «вузька доріжка», ведучи на південь, десь звертала-таки на захід, щоби досягнути Тейґліну. Та нині це здається мені малоймовірним, адже ніде в розповіді про таке не йдеться, тож значно простішим рішенням виявилося змінити «позаду» на «попереду», що я і зробив у новому тексті.

Ескіз мали, наведеної в «Незавершених оповідях» для унаочнення розташування земель, насправді дещо хибує щодо орієнтації на місцевості. З мали Белеріанду, яку створив батько, а я відтворив у «Сильмариліоні», видно, що Амон-Обел знаходився майже чітко на схід од Переправ через Тейґлін («з-за Амон-Обелу зійшов місяць»), а ріка Тейґлін текла ущелинами на південний схід або південний південний схід. Тут я перемалював мапу та позначив приблизне місце Кабед-ен-Арасу (в цьому тексті сказано, що «на шляху Ґлаурунґа, трохи північніше від місця впадіння Келебросу, якраз і була одна з тих прірв, власне найглибша, одначе і найвужча»).

Друга зміна стосується розповіді про вбивство Ґлаурунґа, коли він перебирався через ущелину. Тут маємо справу з чернеткою та остаточною версією. Згідно з чернеткою, Турін і його супутники видряпалися дальнім схилом провалля аж до самого його краю, пробули там цілісіньку ніч, і Турін «боровся з темними жахливими сновидіннями, в яких неймовірним зусиллям намагався вчепитися за щось і втриматися». Коли настав день, Ґлаурунґ приготувався перебиратися через ущелину «за багато кроків на північ», отож, Турін мусив спуститися до русла ріки, а потім знову видертися на кручу, щоб опинитися під черевом дракона.

В остаточній версії Турін і Гунтор здолали тільки половину шляху вгору, коли Турін зазначив, що, не знаючи, в якому саме місці перебиратиметься дракон, вони лише марнують сили на підйом; тому «вони зупинились і стали дожидати». Тут не сказано, чи спускалися вони з того місця, де припинили рух угору, а фрагмент про Турінів сон, «у якому неймовірним зусиллям хотів учепитися за щось» перенесено з чорнового тексту. Та у відредагованій історії героям не було потреби чіплятися за щось: вони могли і, напевно, таки спустилися на дно провалля, щоби вичікувати там. Загалом, ось що вони зробили: в остаточній версії (поданій у «Незавершених оповідях») сказано, що вони не стояли просто на шляху Ґлаурунґа, тож Турін «дерся понад краєм води, щоби підійти зісподу». Цей недоречний штрих, здається, потрапив до остаточної версії з попередньої чернетки. Щоб усунути цю непослідовність, я змінив «оскільки вони не стояли просто на шляху Ґлаурунґа» на «тому що шлях Ґлаурунґа пролягав не прямо над ними», а «дерся понад краєм води» — на «дерся кручею».

Це, можливо, власне, і незначні виправлення, та вони висвітлюють, імовірно, найяскравіші сцени легенд про Прадавні Часи, а також одну з найвизначніших подій тієї пори.

Перелік власних назв

Зірочкою позначено назви, нанесені на мапі Белеріанду.

Аґарваен «Заплямований Кров'ю» — ім'я, яке прибрав Турін, прибувши до Нарґотронда.

Аданезел «Ельфолюдина» — ім'я, яким нарекли Туріна в Нарґотронді.

Аерін Родичка Гуріна, котра мешкала в Дор-ломіні й котру взяв собі за дружину східнянин Бродда.

Азаґгал Володар гномів із Белеґосту.

Айнури «Святі» — перші істоти, котрих створив Ілуватар іще до появи Світу: валари та маяри («такі самі духи, як і валари, тільки нижчого рівня»).

Алґунд Дор-ломінець, один із розбійників, до чийого гурту пристав Турін.

Амон-Дартір* Вершина в гірському пасмі Еред-Ветрін на південь від Дор-ломіну.

Амон-Етір «Пагорб Дозорців» — великий земляний вал, насипаний за наказом Фінрода Фелаґунда на відстані ліги на схід од Нарґотронда.

Амон-Обел* Пагорб посеред Бретілського Лісу, на якому було збудовано Ефель-Брандір.

Амон-Руз* «Лисий Пагорб» — самотня вершина на південь од Бретілу, житло Мîма.

Анах* Прохід, що вів із Таур-ну-Фуіну до західного краю Еред-Ґорґороту.

Анґбанд Велична фортеця Морґота на Північному Заході Середзем'я.

Анґлахел Меч Белеґа, дарунок Тінґола; після того, як його перекували для Туріна, званий Ґуртанґом.

Анґрод Третій син Фінарфіна, вбитий під час Даґор-Браґоллаху.

Анґуірел Меч Еола.

Андроґ Дор-ломінець, один із ватажків розбійницької зграї, до якої пристав Турін.

Анфауґліт* «Задушлива Курява» — велика, колись трав'яниста, рівнина на північ від Таур-ну-Фуіну, звана Ард-ґаленом; пізніше, під час Битви Раптового Полум'я, Морґот перетворив її на пустелю.

Аранрут «Гнів Короля» — меч Тінґола.

Арвернієн* Узбережжя Белеріанду на захід од гирла ріки Сіріон; згадується в пісні Більбо, яку він співав у Рівендолі.

Арда Земля.

Арезель Сестра Турґона, дружина Еола.

Армінас Нолдорський ельф, котрий разом із Ґелміром прийшов до Нарґотронда, щоби попередити Ородрета про небезпеку.

Аррох Юнь Гуріна.

Асґон Дор-ломінець, котрий сприяв Туріновій утечі після вбивства Бродди.

Барагір Батько Берена; брат Бреґоласа.

Бараґунд Батько Морвен; двоюрідний брат Берена.

Барад-Ейтель «Вежа Джерела» — фортеця нолдорів поблизу Ейтель-Сіріону.

Бар-ен-Данвез «Дім Викупу» — так Мîм назвав власне житло.

Бар-ен-Нібін-ноеґ «Дім Дрібногномін» на Амон-Рузі.

Бар-Еріб Твердиня Дор-Куартолу на південь од Амон-Рузу.

Бауґлір «Приневолювач» — одне з імен Морґота.

Белеґ Ельф із Доріату, вправний лучник; товариш і супутник Туріна. Його ще називали Куталіон — «Міцнолукий».

Белеґост «Велична Фортеця» — одне з двох гномівських місту Синіх Горах.

Белеґунд Батько Ріан; брат Бараґунда.

Белеріанд* У Прадавні Часи — землі на захід од Синіх Гір.

Бєлтрондінґ Лук Белеґа.

Беор Очільник перших людей, котрі вступили у Белеріанд; праотець Дому Беора, одного із трьох Домів Едайнів.

Берен Представник Дому Беора, коханий Лутіен; дістав Сильмарил із корони Морґота; його ще називали «Одноруким» і «Порожньоруким».

Битва Незліченних Сліз Див. Нірнает-Арноедіад.

Браґоллах Див. Даґор-Браґоллах.

Брандір Правитель Народу Галет на час приходу Туріна у Бретіл; син Гандіра.

Бреґолас Батько Бараіунда; дід Морвен.

Бреґор Батько Барагіра та Бреґоласа.

Бретіл* Ліс між ріками Тейґлін і Сіріон; Люди Бретілу — Народ Галет.

Брітіах* Брід на річці Сіріон на північ від