Читати книгу - "Ангели помсти"

215
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 58 59 60 ... 82
Перейти на сторінку:
Коли у нормального, посереднього, обивателя буває настільна книга, то у Тані настільним став диск з мамою у фривольних сценах. Її подруги, з ліпленими профілями, з певним інтелектом та ерудицією в царині модних ганчірок, відверто зневажали слово «секс». Навіть мастурбацію вони визначали як «робити це». Чи робили вони дійсно це – можна лише здогадуватися. Усе оте сю-сю, пусі-мусі вертілося навколо сексу і ним закінчувалося. Не було просто здорової людини, щоб підказати. Так що наша Таня не була великою оригіналкою. Секс – дуже помітна річ, якщо весь час вибирати його, думати ним, жити ним; наша Таня нічого цього не розуміла, навіть інтуїтивно не торкалася. Скажімо, дівчина не могла розрізнити чоловіка або жінку, які проявляють до неї живий інтерес. А от в оточенні, де вона оберталася, більшість колежанок сприймала її як холодну і неприступну принцесу, проте імідж багатих, можновладних батьків аж ніяк у цьому сенсі не впливав на її соціальний статус. Ну, хіба що говорили, що це донька Рудківських. Таня жила і не жила серед двох десятків подібних створінь, які, у свою чергу, все ж таки мали абиякий сексуальний досвід. Усі вони в один голос говорили: «Вона кривляка». А евфемізми типу «сука», «гівнючка» відмітались у їхньому побуті та лексиконі, хоча зазначимо, що вони таки добре знали про них і в душі просто горіли бажанням, аби десь запалити такого ґнота, що ого-го. Коли вони в її присутності говорили: «Фі, як набридли ці чоловіки, ці кошлаті потвори», то це слід дублювати так: «Фі, як набридли ці вібратори». Таня не була такою дурною, щоб цього не розуміти. Проникнути у фантоми її фантазій було неможливим. Усі її однокласниці в один голос говорили: «Вона казашка», звісно, замість слова «гівнючка». А наша «казашка» мріяла, розвивала непомірно холодну фантазію, наче виписувала різцем у густому гламурному світі, де фантомом у туалеті маячила забльована від передозу кокаїну її мати. Це Таня знала з фільмів, і це не мало відношення до реального життя. Сама того не розуміючи, вона йшла по лезу, і дивні панорами, чудові картини, котрих не дошукувалася навіть у фільмах, приходили до неї серед білого дня. Напевне, кіно, ні, таки точно кіно, відіграло у її формуванні неабияку роль.

Так вона зустрілася з незграбною, вуграстою, з ясними очима під велетенськими лінзами Іркою Солодовник. Вони прийшлися одна одній до душі. Ірка любила кіно. Подумки вона переспала зі всіма голлівудськими знаменитостями, про що в перший же вечір по секрету роз’яснила Таньці. Таня, звісно, вирішила, що це вульгарно, бо як можна спати зі святинею, але її нестримно тягнуло до Ірки. Потрапити у світ реальних фантазій – це все одно що перевернутися на човні посеред озера в червневі ніжні дні, коли нема жодного вітру. Так реальний неспокій тихо ввійшов у її гламурний світ переживань. Від цього дня вона стала марити Іркою. Рухи в подруги були різкими, по-хлопчачому привабливими, але у перший же день їхнього знайомства Танька вирішила, що її нова подруга має ніжну душу. Ось так. Сомнамбулою випливало її чорне БМВ-6 з гаража, котилося тихо осінніми київськими вулицями, а вона жила думками про те, що побачить Ірку. Є одна аксіома закоханих: ти завжди хочеш дізнатися, що уподобає твій обранець чи обраниця. Так віддалік, повільно, більше довіряючись інтуїції, Танька почала дізнаватися про світ Ірки. Чарівний калейдоскоп навколишнього світу так різнився від того, де вона жила, що Тетяні видавалося: її щастю не буде меж. Щастя, як додаток до усіх фільмів, з гарним і поганим кінцем. Але людство з самого початку переселення на землю очікував поганий кінець. Одного гожого дня вона прокинулася з тяжкою головою. До цього Тетяна не хворіла. Треба віддати її тендітній зовнішності належне: від батьків вона успадкувала гарні гени. Тані зранку хотілося плакати. Вона блювала, температурила. Під вечір температура скакнула до сорока. Паніка у Рудківських піднялася неймовірна. Маман потрясала над головою руками в масивних платинових і золотих браслетах, тато Рудківський перейшов на люльку, прискочивши з далекого Мадрида, де він переповзав з вишуканістю динозавра від одного борделя до іншого, від казино до казино, і, відповідно, його, як вірний зброєносець, супроводжував особистий лікар. Він-то і повинен був вирішити велику Танину проблему.

Лікував Таню особистий лікар, доктор Валєвскі, поляк за походженням, із зовнішністю сутенера, з веселим блиском в очах, гедоніст і бабій по натурі. Його єдиною зіркою був тато Тані, Валєвскі животом і душею відповідав за Рудківського. Інакше не могло і бути. У цій історії він був добрим янголом сім’ї. Далеко в минулому роман Валєвскі та Еріки. Зараз він схилявся над білими грудьми Тані Рудківської. Бідолашна Таня не розплющувала очей, манірно стогнала, як у фільмах, щось шепотіла, а Валєвскі тільки либився, усміхаючись у малинові, майже жіночі уста. Прийшла Ірка. Одного погляду Валєвскі було досить, щоб він правильно зрозумів ситуацію. Його радісний настрій наче стерло губкою. Він добре знав лесбійські пари, і саме зараз доктор зіткнувся з такою ситуацією. Валєвскі тільки не знав, на якій стадії розвитку знаходяться стосунки між двома дівчатами. Ось так. Веселуна Валєвскі пробив холодний піт. Загроза його безбідному існуванню. І загроза ця привидом маслакуватої школярки стояла в ногах Тані Рудківської. І у Валєвскі зародився план. Навіть два. Валєвскі був тінню старшого Рудківського, свого роду його учнем. Але це не завадило Валєвскі подумки послати свого гуру. І піти далі патрона. Перший план не вирізнявся оригінальністю: затягнути до ліжка одну з дівах. Другий план – переконати дівчат таки зрушити свої стосунки з мертвої точки, таким робом дати передих доктору, сім’ї і всім навколишнім, як говориться, світ паршиво дуалістичний. Можна те й інше, але не все зразу. Тут доктор схибив. Вірніше, проявив спочатку себе як неабиякий психолог. Скоро він став замість сповідальної няньки. Ірка сиділа в кутку й уперто мовчала, закинувши ногу на ногу, і її блакитні, стального відсвіту очі хижо дивилися на доктора і на Тетяну. Вона пішла. Таня потроху приходила до тями. Ірка з переляку зрозуміла, що їхні наміри, їхні почуття образили, розкривши перед усім світом. Валєвскі не інакше як велика тінь, усе ж таки тінь, батька. Ірка, раптово для Таньки, перестала відвідувати подругу, телефонувати. І навіть коли Таня, плутаючись у рожевих шатах, почала переслідувати її по інтернет-кафе, по тусівках, від котрих дійсно несмачно пахло, вона тікала. А потім, загнана вкрай, дала ляпаса Таньці й назвала брехливою сукою. Наступного

1 ... 58 59 60 ... 82
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ангели помсти», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ангели помсти"