Читати книгу - "Ніжна дівчинка мільйонера, Кіті Лав"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Вона не поспішала. Спокійно застібнула пальто, повела на мене задумливим поглядом і вже біля дверей сказала:
— Ти ще пошкодуєш, що так зі мною обійшовся.
Двері зачинилися, і я залишився один.
Ні. Не один.
Без Насті.
Я гарячково набрав її номер і притиснув телефон до вуха. Один гудок. Другий. Третій.
— Візьми слухавку, Настю… будь ласка… — прошепотів, але у відповідь почув лише короткі гудки. Вона скинула виклик.
Спробував ще раз. Те саме.
З кожним новим дзвінком серце калатало дедалі сильніше. Настя не просто не відповідала — вона не хотіла чути його голосу.
Я відкинув телефон на диван, провів руками по обличчю.
— Що ж ти наробив, ідіоте… — пробурмотів він сам до себе.
Я знову втупився в телефон, прокручуючи список контактів. Пальці самі натиснули на номер Андрія.
— Алло? — він відповів швидко, ніби чекав мого дзвінка.
— Андрію, мені потрібно, щоб ти знайшов Настю, — сказав я, намагаючись говорити спокійно, хоч у грудях усе стискалося. – Я потім поясню що сталось. Вона пішла з дому і я не знаю де її шукати. На дзвінки не відповідає.
В слухавці повисла пауза.
Андрій мовчав. Я вже подумав, що він просто кине трубку, але натомість почув його важке зітхання.
— Гаразд, я її знайду, — нарешті відповів він. — Але не обіцяю, що вона захоче з тобою говорити.
— Просто скажи їй, що я не винен, — я стискав телефон так, що побіліли кісточки пальців. — Що я хочу все пояснити.
— Що між вами знову відбулося? — ледь чутно відповів Андрій. І не дочікуючи моєї відповіді додав, — Я передзвоню.
Зв’язок обірвався.
Я опустив телефон на стіл і провів долонями по обличчю. Чекати. Тепер залишалося тільки чекати.
Телефон завібрував на столі, і я миттєво схопив його.
— Ну? — запитав я, навіть не вітаючись.
— Вона у мене, — сухо відповів Андрій. — Але, Олеже, краще її сьогодні не чіпати.
Я заплющив очі й стиснув кулак.
— Вона хоча б вислухає мене?
— Сумніваюсь, — зітхнув він. — Вона розбита, Олеже. Дай їй час.
— Андрію…
— Завтра. Можливо. Але не сьогодні.
Зв’язок обірвався.
Я кинув телефон на стіл і відкинувся на спинку стільця. Чекати знову. Але як пережити цю ніч, знаючи, що Настя десь поруч і ненавидить мене?
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ніжна дівчинка мільйонера, Кіті Лав», після закриття браузера.