Читати книжки он-лайн » Езотерика 🔮🕯️🧘‍♀️ » Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності

Читати книгу - "Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності"

212
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 5 6 7 ... 94
Перейти на сторінку:
хто використовує першоджерела, щоб дійти остаточних висновків. Вони знаходять кілька пунктів у Біблії або Корані та використовують їх, аби підтвердити, що іудаїзм, християнство або іслам мають те чи те ставлення до тієї чи тієї варіації сексу. Хоча такі твердження нерідко репрезентують певні релігійні переконання, релігійна традиція водночас часто свідчить про одностороннє використання окремих джерел, серед яких навіть найвідоміші не дають остаточної відповіді на запитання: «Що таке релігія?» В Євангелії розлучення заборонене Ісусом, проте сьогодні більшість християн уважають інакше. З цієї причини християни — противники розлучень і християни — прихильники їх не є менш християнськими.

Постає питання: які джерела ми повинні розглядати під час вив­чення взаємозв’язку між сексом і релігією? Не можна використовувати лише священні писання з простої причини — вірні самі обирають, як саме їх інтерпретувати. І для того щоб відтворити картину взаємозв’язків між сексом і релігією, необхідно використати різні джерела. Аналіз релігійних писань треба проводити через минулі та сучасні переконання релігійних громад. Не можна зрозуміти заяви релігійних лідерів без урахування того, як вірні слідували цим указівкам. Релігійні ідеали необхідно ототожнювати з тим, що насправді практикується й прощається, що дійсно виникає із санкцій і реакцій, коли хтось переходить допустимі межі сексуальності, і тим, що є релігійно прийнятим.

Розглядаючи відносини між сексом і релігією, необхідно поставити питання, де завершуються межі релігії? Для багатьох побожних людей, особливо в наші дні, секс не є релігійним явищем. Інші вважають певні сексуальні правила центральними в їхній релігії, тоді як треті визначають їх більш культурними. Те, що спершу було релігійними вказівками або заборонами, з часом так укорінилося, що зараз розглядається як «природне». У підсумку, навіть якщо віряни визначають своє сексуальне життя за межами релігійної сфери, їхнє ставлення до сексу залишається актуальним для нашого дослідження, тому що воно однаково є релігійним.

У рамках і всупереч кожної окремої релігії культурні та регіональні відмінності надзвичайно ускладнюють картину. В усьому Середзем­номор’ї традиційною є модель, коли чоловіки зазвичай роб­лять те, що вони хочуть, тоді як жіноча сексуальна поведінка жорстко контро­люється. Ця модель значною мірою притаманна християнству, іудаїзмові й багатьом іншим релігіям. Питання ж залишається: йдеться про релігію й культуру окремо чи загалом? Оскільки ця модель пережила тисячі років і кілька релігійних змін, це дає підставу вважати, що вона становить фундаментальну культурну особливість, яка виходить за межі релігії. Проте якщо окремо спитати християнина, єврея чи мусульманина, відповідь буде інша. Далеко не всі можуть дати релігійне пояснення того, чому чоловіки можуть робити те, що вони забажають, проте контроль сексуальності жінок прив’язаний до тої релігії, до якої вони належать.

У деяких державах влада з релігійних переконань намагається строго контролювати сексуальне життя громадян. І це, звичайно, впливає на те, якою мірою громадяни будуть дотримуватися релігійних правил поведінки, пропагованих владою. Але в той самий час усе більше й більше держав дозволяють громадянам робити те, що вони хочуть. Вони мають більше важелів для контролю, оскільки державний апарат стає ширшим і ефективнішим. Хоча в минулому релігійні вказівки й заборони були більш суворі, релігійна та державна влада мала менше можливостей слідкувати за їхнім виконанням.

В інших частинах світу теж існують культурні моделі, які перетинають релігійні межі. Молоді євреї, християни та мусульмани в Нью-Йорку або Берліні зазвичай мають більше спільного у власних сексуальних моделях, ніж зі своїм одновірцями із села штату Керала (Індія) або Ефіопії. У цьому випадку впливають також економічні й інші нерелігійні чинники. Очевидно, що рівень соціального та релігійного контролю відрізняється. В одній ситуації неодружена людина може почуватися незалежною, а в іншій відсутність сім’ї означає економічну та соціальну погибель. Економічно незалежна мала сім’я, яка може легко переїхати в іншу частину країни, надає значно більше можливостей особистості, ніж велика сім’я, де ви, навіть дорослий, не можете уникнути контролю з боку батьків, бабусь і дідусів, тіток і дядьків. Це пояснює, чому, наприклад, мусульмани й індуїсти значно пильніше дотримуються традиційних правил сексу, ніж християни й іудеї. Дуже мало мусульман та індуїстів живуть у тих суспільствах, де люди більш незалежні від своїх сімей і решти соціальних зв’язків. Лише невелика кількість релігій може вказати на основні статистичні відмінності; у всіх релігіях ми знаходимо повний діапазон регулювання сексуальної поведінки, від дуже строгих обмежень до невимушеного ставлення.

Важко знайти остаточну відповідь щодо того, як зрозуміти кожну релігію та її ставлення до сексу. Релігії мають нечітко визначені форми. Вони є категоріями із зазвичай дуже розмитими межами. Вони є історичними величинами, які зазнали серйозних змін. Кожна з них охоплює широкий спектр найрізноманітніших релігійних переконань. Усе це необхідно мати на увазі під час дослідження ставлення різних релігій до сексу.

2. Що ж таке, власне, секс?

Розглядаючи ставлення релігії до сексу, доцільно мати чітке уявлення про те, що насправді являє собою секс. Утім, це не так уже й легко. Згідно з Riksmålordboken (норвезький словник), секс — це «те, що стосується статевого життя». Більш загальним визначенням сексу є діяльність, в якій залучені статеві органи й існує певний ступінь збудження. Якщо ж заглибитись у релігійну сферу, важко досягти чіткого розуміння. Зовсім навпаки. Усі релігії визнають, що гетеросексуальний вагінальний статевий акт є сексом. Проте тільки-но ми виходимо за межі цього визначення, ми доходимо висновку, що розуміння сексу сильно відрізняється поміж різних релігій і всередині кожної окремо.

Протягом усієї історії релігії було витрачено багато зусиль, щоб відрегулювати те, що в загальнішому значенні розуміється як межі сексуальності. В єврейському законі термін «yichud» означає необхідність жінкам і чоловікам, які не перебувають у шлюбі, триматись одне від одного подалі. Хоча цей принцип не настільки поширений сьогодні, з’являються нові його вираження. В Єрусалимі на прохання ультраортодоксальних євреїв дедалі більше стає окремих автобусів для чоловіків і жінок. А на маршрутах, де відсутні окремі для кожної статі автобуси, жінки повинні сидіти позаду, щоб запобігти непристойної поведінки. Жінки, які відмовилися сісти в задній частині автобуса, можуть бути побиті своїми ультраортодоксальними чоловіками1. Подібний принцип розмежування жінок і чоловіків також існує у консервативному ісламі. Одним із прикладів цього є саудівські закони, які забороняють жінкам виходити за межі будинку без чоловічого супроводу. Чоловіки теж зазнають обмежень: узимку 2008 року 57 юнаків були заарештовані в торговому центрі Мекки за неналежний одяг, гучну музику й танці, оскільки це могло привернути жіночу увагу2. Восени 2008 року в Осло під час державного норвезько-сомалійського святкування група імамів здійняла гучний протест проти того, щоб непов’язані сімейними узами чоловіки

1 ... 5 6 7 ... 94
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності"