Читати книгу - "Брати, або Могила для «тушки»"

— Та ні. Йому той союз, як і весь Південний потік, до лампочки, — зняв питання посередник у міжнародних перемовинах. — Він же митець, а не злодій, що сидить на трубі, як ото у нас. Він же ж спеціаліст не по газу, як ви, приміром, а по гробах. Ви для нього пріоритет, як кандидат у клієнти щодо гробу, тобто могили вашої. Мається на увазі, як кандидат для побудови історичної споруди увіковічення вашого великого імені видатної особистості сучасності.

— А, в етом смислі, — заспокоївся Капець від того, що йому не доведеться у спілкуванні із представником ЄС поступатися геополітичними інтересами.

— Саме у цьому, всесвітньо-історичному смислі, — було підведено риску під його ідейними ваганнями. Едіку нетерпеливилося швидше дійти до останнього розділу контракту під милозвучною назвою «Бюджет». — Давайте послухаємо, а точніше подивимося, що він вам приготував. Він же не якийсь там лауреат львівський, а земляк геніального Леонардо да Вінчі. Тому у нас із собою техніка модерна для ілюстрування художніх проектів наяву. Ви дозволите, Петре Павловичу, скористатися вашою плазмою?

На знак згоди нардепа Карасяєв розгорнув на меморіальній стіні із президентами біле полотнище широкоформатного екрана. У віллі погасло світло, неначе вичерпалося життя її господаря і він перенісся віртуально на світ той…

Мало не в натуральну величину перед кандидатом у видатні мерці перед ним постала його могила. Хоча радше її було назвати меморіальним комплексом героя чи національним пантеоном в одній особі. Було помітно, як сіпаються повіки понад ще живими очицями депутата, який усе-таки кайфував від видовища свого перебування у потойбічному світі. Він уявляв собі, як його тіло везуть на гарматному лафеті, а позаду крокує траурним маршем парламент у складі конституційної більшості і непримиренної опозиції, які чи не вперше продемонстрували національну монолітність у цю хвилину скорботи, проводжаючи в останню путь великого сина України. А паралельним курсом рухається кавалькада чорних мерсів із включеними фарами і завиваючими із печалі сиренами. Не може не зібратися на останню сходку братва, щоб продемонструвати вічність на Землі і пам’ять на небі невмирущої справи братана, якій він присвятив кращі роки свого життя — до і після. А також між ходками.

На кумачевих подушках — його численні нагороди, які він купив собі у відповідності до встановленого тарифу, який, однак, коливався при різних президентах. Отут Капцеві майнула понад вухом, як муха, думка, що у нього ще немає зірки Героя України. Такий гробище, а покійник — не герой? «Нестиковка получається. Надо буде занятися», — промимрив майже вголос, а про себе прораховуючи, скільки сьогодні може коштувати «Герой України» у тарифній таблиці Управління з нагород Адміністрації Президента.

А тим часом італієць, мало не захлинаючись, уже на повну котушку коментував шедеври своєї похоронної архітектури на екрані. Зупинити його міг тільки Едік командним суворим поглядом.

— Ви щось сказали, Петре Павловичу? Я вас розумію, це перенесення в іншу реальність не може не сколихнути навіть вашу залізну свідомість. Як всесвітньо відомий митець, синьйор Бранделлі завжди пропонує своїм клієнтам не просто туфту, а кілька варіантів відходу в інший світ.

— Шо він, кілєр, єдрьона вош. Що ти верзеш, Едік. Говори, та не загаварюйся зі своїм італьяшкою. — Ці приколи у таку тремтливу мить починали не подобатися нардепу.

— Я висловився у смислі варіантів приміщень для вічного спочинку. А що тут ображатися, усі ми смертні, Петре Павловичу, — аж просилося переведення розмови на високий філософський щабель, на якому звична для Гоші феня втрачала первинний смисл. Під впливом візуалізації своєї невблаганної кончини мимоволі переповзав на цей щабель і Капець:

— Но, шоб ти знав, піар-паріньок, шо у кого більше бабла, той менше смертний, а у кого менше, той уже почті шо смертний. Ну ти сказав — варіанти відходу. У нас же ето можуть по-своєму сприйнять. В асфальт закатати, спалити дім чи просто куля в лоб, контрольний постріл.

Карасяєв, дивлячись, як перспектива, змодельована на екрані, не на жарт схвилювала клієнта, розумів, що ситуацію треба тримати саме на цьому емоційно пафосному рівні, бо у стані трансу Гоша міг за звичкою і за пушку вхопитися.

— Ну що у вас за асоціації на основі набутого життєвого та парламентського досвіду і нашої суворої ринкової дійсності? Ми ж про вічне. Так от сеньйор маестро виніс на ваш розгляд три варіанти. Перший не можна назвати плагіатом, але цей проект близький за задумом до поховання Наполеона Бонапарта.

— Та ти шо? То така могилка у Наполеона?

У психіці відповідних архетипів реакція на імена, а ще краще — на поганяла, набагато рельєфніше викликала рефлексію, ніж різного роду поняття, особливо філософські.

Це було попадання у десятку. Гошу позаочі ще на зоні називали Наполеончиком за його непримітний ріст і постійне прагнення вивищуватися над братвою. Цю манеру він переніс і у стіни парламенту, коли на засіданнях опозиційної фракції весь час намагався монополізувати за собою заключне слово резолюючої частини типу «порєшіть би їх» чи «та шо там референдум, коли мочить нада їх в каждому гальюні». Добре, що засідання фракції проводили без преси, а то вона ходила б потім із зів’ялими вухами від Гошиних сентенцій.

— У нього, у Бонапарта. Просто схожа, але ясно, що гірша. Слабша. А ця, що на екрані, — то ваша, значить, могила. У того низькорослого французика, якого мало не замочили під Ватерлоо, спостерігається еклектика імпресіонізму і сюрреалізму з елементами ранньоеллінського романтизму. А у вас буде класичний бароко. Класика у дусі епохи Ренесансу. Аналогів у Європі немає. — Бранделлі жваво реагував на культурологічні терміни, які мають іншомовне походження.

А Капцеві найбільше сподобалося останнє ключове формулювання:

— І не треба, раз немає. Ти же знаєш, у