Читати книгу - "Кіт без прикрас, Террі Пратчетт"

ваш кіт нічим особливим не відзначається, але вам слід дати йому декілька прізвиськ, на той випадок, якщо:

1) ви наступите на нього;

2) він виявиться єдиною істотою, на яку можна покласти відповідальність за появу мокрої плями на килимі і їдкого запаху навкруги;

3) ваше чадо піймає його в тісні обійми третього ступеню;

4) він залізе вгору по драбині (тому що чого ж не залізти, якщо вона там стоїть) на горище, потім навіщось заглибиться в лабіринт старих ящиків, килимів і покинутих лялькових будиночків, а коли вам нарешті вдасться його звідти вивудити за шкірку, дружньо розшматує вам руку кігтями і граціозним стрибком покине горище, перевернувши драбину і залишивши вас нудьгувати вгорі весь зимовий день без будь-якої можливості спуститися, тому що стрибати високо, а вдома, окрім вас, нікого немає[4].

Цікавий факт: лише 17 % справжніх котів проживають усе життя під одним ім'ям. Спочатку усе сімейство довго і ретельно підбирає котеняті прізвисько ("Тільки подивіться на неї! Ну справжня ж Уїніфред"), проте через рік-другий раптом виявляється, що колишню Уїніфред усі звуть Убивець або Шахрай.

І головне, що слід враховувати при виборі котячого прізвиська : воно має бути таким, щоб його можна було, не випробовуючи зайвої незручності, здавленим від хвилювання голосом вигукувати серед ночі в усе горло, стукаючи ложкою по бляшаній мисці. І краще, якщо воно буде коротким.

До речі кажучи, як правило, справжніх котів звуть досить-таки довго, наприклад: Гетьзвідтипоганецьтакий, Мампідлізкомстласнеховається або Анічогобулопідногилізти. Справжні коти не носять імен на зразок Вінсент Маунтджой Дінь-Дінь Майжедарма IV, а якщо і носять, то дуже недовго.

Крім того, пам'ятайте, що котяче ім'я повинне мати максимальну вражаючу здатність і бити без промаху навіть з іншого кінця кухні, якщо пакет зі свіжою вирізкою раптом починає тихенько повзти до краю столу. Це повинно бути щось з гострими краями, щоб вражало наповал. "Геть"!, наприклад, дуже добре працює. Єгипетську богиню з котячою головою звали Бacт. Тепер ви розумієте чому.

Котячі хвороби

Справжні коти схильні до тих же захворювань, що і несправжні, проте в цілому справжні коти відрізняються надзвичайним здоров'ям - якщо не рахувати, звісно, невеличкої проблеми з травленням, від якої ніхто не застрахований.

Проте існує декілька нездужань, властивих виключно справжнім котам:

Шилозадість

Дуже дивна хвороба. Один з наших котів дуже страждав від неї. Ветеринари нічим не могли йому допомогти. Він залазив на дерева, на драбини і взагалі усюди, куди міг залізти, спритний був до неможливості. Але коли він розганявся по-справжньому, то незабаром траплялося дивне: його задні лапи намагалися вирватися вперед! Побачивши, як його власна задня частина йде на обгін по правому ряду, кіт від потрясіння гальмував і починав збентежено вилизуватися. Якщо ж він, захопившись гонитвою, продовжував бігти, то цілком міг прийти до фінішу хвостом вперед.

Липка стрічка від мух

Так, визнаємо, це рідкісне захворювання. Зате одне з найважчих. Одного разу ми вирішили: берегтимемо екологію, озоновий шар і таке інше, не станемо більше користуватися аерозолями від комах, раніше-то чудово обходилися стрічкою-мухоловкою. Обійшовши усі крамниці і довівши продавців до сказу ("З глузду з'їхати, цей тип запитує липучку від мух! Так, головне - продовжувати посміхатися, тим часом потайки дати знак помічникові, щоб дзвонив в поліцію. Липучка! Скоро почнуть запитувати обручі для кринолінів або кристали карбіду на вагу"!), ми знайшли її.

Приносимо додому, розвішуємо над вікнами, незабаром на неї налипають величезні сині мухи, схожі на ягоди, що дзижчать, ура, вітерець дме, розгойдує стрічки, справжній кіт стрибає.

Справжній кіт перетворюється на пухнастий пропелер. Стрічка з тріском рветься, кіт вивалюється з вікна і скаче через увесь сад, а липучка не відстає. Врешті-решт кіт падає на землю під кущами в найвіддаленішому куточку саду - на той час більш менш вільною у нього залишається тільки одна лапа.

Кошмap – кошмар - кошмар! Де коробка від стрічки? Цю липучку робили ще у восьмидесятих, вона напевно містить полібідітрихлорктилен-345, господи боже, кіт, загорнутий в кухонний рушник, не може поворухнутися від жаху! Так, великий таз наповнити теплою водою, кота туди - і полоскати, полоскати. Кіт не чинить опору - о господи, можливо, полібідітрихлорктилен-345 вже потрапив йому в кров! Замінити воду, знову прополоскати кота, нашвидку витерти і викласти на килимок сушитися на сонечку.

Кіт піднімає очі, дивиться з тихою злістю і йде в глибину саду ходою Ч. Чапліна - трусячи кожною лапою перед тим, як поставити її на землю.

Усі зітхають з деяким полегшенням і заспокоюються достатньо, щоб відкопати на дні відра для сміття упаковку від стрічки. І з'ясовується, що це не моторошна хімічна зброя, як ми боялися, а усього лише дивна екологічно чиста проста липка стрічка від мух.

Тиха гикавка з періодичною відрижкою

Ми завжди думали, що це від мишей.

Травоїдство

Можливо, це і не хвороба зовсім, а те, така весела котяча гра : "Так, вони на мене дивляться. Поїм я трави, нехай перевернуть увесь будинок догори дном у пошуках книги про котячі хвороби"!

Вантажівки

Це може бути смертельне. Але не обов'язково. Один наш знайомий кіт розглядав будь-які транспортні засоби як мишей на колесах. І полював на них. У нього було стільки шрамів, що шерсть росла під найнесподіванішими кутами і нагадувала колючий дріт. Він увесь складався з шрамів, зшитих хірургом з іншими шрамами. Та все ж він дожив до похилих років, вганяючи одноплемінників в тремтіння поглядом єдиного уцілілого ока. Уві сні він завжди ганявся за вантажівками. Напевно, сподівався, що одного дня якась з них запищить.

Проте навіть найздоровішому котові одного дня може знадобитися пігулка. О, як ми тямущо кивали, вдаючи з себе серйозних, дбайливих котоводів, поки ветеринар вручав нам пакетики з пігулками (сіренькі по одній в день, п'ять днів, потім десять днів почекати і дати коричневу. чи усе навпаки?). Ах, які наївні і