Читати книгу - "Руни , The goddess Aphrodite"

Частина 1: Історія рун і кельтської магії / 1. Походження рунічної системи

Руни — це одна з найстаріших відомих систем писемності, яка з’явилася серед германських народів приблизно в 2-му столітті н.е. Їхнє походження обговорюється в наукових колах, і існують різні теорії про те, як саме вони виникли.

Етруські та південногерманські впливи

Однією з основних теорій є припущення, що руни мають етруський чи південногерманський корінь. Деякі дослідники вважають, що рунічна система була запозичена у етрусків, давнього народу, який мешкав на території сучасної Італії до приходу римлян. Це припущення підтримується схожістю між рунічними символами і етруським письмом, яке використовувало абетку для позначення звуків. Можливо, римські або етруські впливи призвели до створення рун, але з часом вони еволюціонували в окрему систему, яка набувала нових значень серед германських народів.

Інша теорія вказує на південногерманські впливи, пов’язані з культурними зв'язками між германцями та південними народами, зокрема, через торгові та культурні обміни. Перші рунічні написи з’являються в південній частині Скандинавії та південній Норвегії, де германці контактували з іншими народами.

Руни як письмова та магічна система

Руни не лише виконували функцію письма, але й мали важливе магічне значення в культурі північних народів. Їх використовували для ритуалів, віщувань та заклинань, що надає їм особливу сакральну значущість. Кожен рунічний символ мав своє конкретне значення, яке виходило далеко за межі простого позначення звука. Ці символи вважалися втіленням енергії, яка могла впливати на реальність.

Звукове та символічне значення рун

Кожна руна містила не лише фонетичне (звукове) значення, але й символічне значення, яке було обов'язковим при їх використанні в магії і ритуалах. Наприклад, руна Феху (ᚠ), що символізує багатство, не лише вказує на фонетичний звук "ф", але й виступає як символ матеріального благополуччя, а також має енергетичну силу, яка, за віруваннями, могла приносити фінансовий успіх або захищати від бідності.

Руни також використовувалися в контексті віщувань та чаклунства, де кожен символ міг бути накладений на ситуацію або об'єкт для того, щоб впливати на результат подій. Це зумовлювалося уявленнями про те, що руни були об'єднанням сакрального знання та мудрості богів, а також втіленням сили природи.

Магічне та ритуальне використання

Руни застосовувалися для створення захисних амулетів, талісманів та інструментів для магічних обрядів. Наприклад, руна Турсаз (ᚦ), пов’язана з величезною силою і боротьбою, часто використовувалась у ритуалах захисту або боротьби з ворогами. Інші руни могли бути використані для залучення удачі, загоєння ран, знаходження правди чи досягнення духовного розвитку.

Особливо важливим аспектом є руни для віщувань, де кожен знак вказував на певний результат або шлях, який необхідно було обрати. Ритуали віщування здійснювалися за допомогою кидання рун на землю або використання спеціальних руничних каменів для пророкування майбутнього.

Еволюція рун

З часом рунічна система еволюціонувала, розвиваючи різні варіанти і стилі. Наприклад, з часом сформувався Старший Футарк, що складається з 24 рун, і менш відомий Молодший Футарк, що має лише 16 рун. Крім того, існували англосаксонські руни, де система була адаптована під потреби англосаксів у Британії.

Таким чином, руни стали не лише письмовим інструментом, але й важливою частиною культурної та релігійної спадщини германських і північних народів. Вони залишаються значущими і в сучасних практиках магії та езотеричних вченнях, оскільки символіка рун все ще використовується для зцілення, захисту, віщувань та особистісного розвитку.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍