Читати книгу - "Темний союз, Дроянда"

Розділ 5

Машина зупинилася біля старого складу на окраїні міста. Вигляд цього місця не віщував нічого хорошого: облуплені стіни, вибиті вікна, темрява, що поглинала всі звуки. Ян заглушив мотор і обернувся до Анни.

— Пам’ятай, ти нічого не чула і не знаєш, — тихо сказав він.

— Що тут відбувається? — насторожено запитала Анна.

— Алекс хоче, щоб ти зрозуміла, в який світ потрапила. Це твій перший урок.

Вона кивнула, хоч її серце гучно калатало.

Ян вийшов першим, оглядаючи територію, після чого подав знак Анні.

Вона слідувала за ним, намагаючись не відставати, хоча темрява й тривога стискали її груди.

Заходячи всередину, вона побачила групу чоловіків, які стояли біля зв’язаного незнайомця. Високий, кремезний чоловік сидів на стільці, а його руки були міцно зв’язані мотузкою. Він важко дихав, а на його щоці була свіжа подряпина.

Алекс стояв навпроти, спокійний і впевнений. Його погляд видавав холодний контроль над ситуацією.

— Ти спізнилася, — кинув він, навіть не глянувши на неї.

Анна стиснула кулаки, але нічого не відповіла.

— Ми знайшли щура, — продовжив Алекс, нахиляючись ближче до чоловіка. — Він злив інформацію нашим ворогам.

Анна різко вдихнула.

— І що… що ви збираєтесь із ним робити?

Алекс повернувся до неї, наче чекав цього запитання.

— Це залежить від тебе.

У кімнаті запала тиша.

— Що? — Анна відчула, як її пальці почали тремтіти.

— Світ, в який ти потрапила, не має місця для слабких, — Алекс зробив крок до неї, його голос звучав небезпечно м’яко. — Якщо ти хочеш бути частиною цього — ти повинна приймати рішення.

Анна відчула, як усі погляди вперлися в неї.

— Я не можу... Я не знаю, що робити.

— Ти повинна вибрати, — Алекс схрестив руки на грудях. — Або ми залишаємо його живим і ризикуємо, що він знову зрадить. Або ми робимо те, що повинні.

Анна відчувала, як її кров стигне у жилах.

— Це не правильно…

— Це реальність, — Алекс дивився прямо їй в очі. — І ти маєш вирішити, ким хочеш бути в ній.

Анна перевела погляд на зв’язаного чоловіка. Він виглядав наляканим, його губи тремтіли.

— Будь ласка… Я більше не зроблю цього…

Її дихання стало прискореним.

— Якщо ти не можеш прийняти рішення, я зроблю це за тебе, — Алекс витягнув пістолет і направив його на чоловіка.

— Ні! — Анна інстинктивно ступила вперед, зупиняючи його руку.

Алекс підняв брову.

— Ти хочеш його врятувати?

Вона не знала, що відповісти. Її світ перевертався.

— Я… я просто… — Вона заплющила очі на секунду, намагаючись зібратися.

Алекс нахилився до неї ближче і прошепотів:

— Це твій вибір, Анно. Але пам’ятай… іноді милосердя може коштувати тобі життя.

Вона вдихнула глибше.

Їй доведеться прийняти своє перше серйозне рішення.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍