Читати книгу - "Квітка війни, Maria PM"

— Батько став уважнішим до мене останнім часом. Сказав, що я не маю витрачати час на дурниці.

Стас насмішкувато підняв брову.

— І спілкування зі мною — це теж дурниці?

Лілі спробувала усміхнутися, але її очі були надто серйозними.

— Я не знаю. Але я маю погане передчуття.

Вони замовкли, слухаючи, як вітер колихає гілки дерев. Це був звичайний вечір. Але десь у глибині серця Лілі вже відчувала, що скоро все зміниться.