Читати книгу - "Мистецтво сновидінь"

в обох, — жорстко заявив я. — Я й без того в напруженні, а від вашого довільного використання роду стає ще моторошніше.

— Мені й самому моторошно, — зізнався він. — Але правда в тому, що той, що кидає виклик смерті, є і чоловіком, і жінкою. Я ніколи не здатен був сприйняти цю чаклунську зміну з гідністю. Я був упевнений, що ти почуватимешся так само, коли вже бачив його чоловіком.

Дон Хуан нагадав мені, як кілька років тому водив мене на зустріч із тим, що кидає виклик смерті, і я зустрів чоловіка — дивного індіанця, який не був старим, але не був і молодим, і мав дуже струнку статуру. Я пригадував здебільшого його дивний акцент і те, як він вдавався до своєрідної метафори, описуючи події, які нібито бачив. Він казав: mis ojos se pasearon, «мої очі блукали». Наприклад, він казав: «Мої очі блукали шоломами іспанських конкістадорів».

Цей випадок пригадувався мені таким швидкоплинним, що я завжди вважав, ніби ця зустріч тривала лише кілька хвилин. Згодом дон Хуан розповів мені, що я провів із тим, що кидає виклик смерті, цілий день.

— Раніше я намагався дізнатися в тебе, чи знаєш ти, що відбувається, — продовжив дон Хуан, — оскільки гадав, що кілька років тому ти сам призначив зустріч тому, що кидає виклик смерті.

— Ви невиправдано мене переоцінили, доне Хуане. У цьому випадку я дійсно не розумію, що до чого. Але звідки у вас така думка, що я це знав?

— Той, що кидає виклик смерті, начебто вподобав тебе. І для мене це означало, що він уже міг зробити тобі дар сили, хоч ти цього й не пам’ятаєш. Або він міг влаштувати тобі зустріч із собою як із жінкою. Я навіть підозрював, що вона дала тобі точні вказівки.

Як зауважив дон Хуан, той, що кидає виклик смерті, будучи явно людиною, звиклою до певних ритуалів, завжди зустрічав нагвалів його школи спочатку в образі чоловіка, як сталося з нагвалем Себастіаном, а згодом в образі жінки.

— Чому ви називаєте дари того, що кидає виклик смерті, дарами сили? І нащо така таємничість? — спитав я. — Ви самі можете зміщувати свою точку збирання куди схочете, хіба не так?

— Їх називають дарами сили, бо вони є продуктом особливого знання магів минулого, — сказав він. — Таємничість навколо дарів від того, що ніхто на цій землі, окрім того, що кидає виклик смерті, не може надати нам зразок цього знання. І, звісно, я можу зміщувати точку збирання куди захочу в межах і за межами людської енергетичної форми. Але чого я не можу, а може лише той, що кидає виклик смерті — знати, що робити з моїм енергетичним тілом у кожній з тих позицій для досягнення повного сприйняття, повної цілісності.

Тут він пояснив, що сучасним магам невідомі подробиці тисяч і тисяч можливих позицій точки збирання.

— Що ви називаєте подробицями? — спитав я.

— Конкретні методи поводження з енергетичним тілом, аби втримати точку збирання закріпленою в певних положеннях, — відповів дон Хуан.

Він навів самого себе як приклад. Сказав, що в дар сили від того, що кидає виклик смерті, дістав позицію точки збирання ворони й процедури маніпулювання енергетичним тілом з метою досягнення повного сприйняття ворони. Дон Хуан пояснив, що повне сприйняття, повна цілісність були тим, чого шукали прадавні маги за будь-яку ціну, а у випадку його власного дару сили повне сприйняття досягалося через свідомий процес, якого він мусив навчатися крок за кроком, як навчаються керувати дуже складним механізмом.

Далі дон Хуан пояснив, що більшість зсувів, які переживають сучасні маги — м’які зсуви в межах тонкої в’язки енергетичних світних волокон усередині світного яйця, в’язки, яку називають людською смугою або ж суто людським аспектом енергії всесвіту. За межами цієї смуги, але всередині світного яйця, лежить простір великих зсувів. Коли точка збирання зміщується до будь-якої позиції в цій зоні, сприйняття й далі лишається зрозумілим для нас, але потрібні надзвичайно детальні процедури, аби сприйняття було повним.

— Під час вашої останньої подорожі неорганічні істоти обкрутили тебе й Керол Тіггз, допомігши вам двом набути повної цілісності шляхом великого зсуву, — сказав дон Хуан. — Вони змістили ваші точки збирання до найвіддаленішого з можливих положень, потім допомогли вам сприйняти це так, наче ви перебували у своєму повсякденному світі. Майже неможлива річ. Для досягнення цього типу сприйняття магові потрібне практичне знання або впливові друзі. Твої друзі зрадили б тебе врешті-решт і покинули вас із Керол розбиратися самим, навчаючись практичних способів виживання в тому світі. Ви обидва закінчили б, по самі вінця набиті практичними процедурами, зовсім як ті, найбільш обізнані маги минулого.

— Кожен великий зсув має окреме внутрішнє застосування, — продовжував він, — які маги сучасності могли б опанувати, коли б уміли зафіксувати точку збирання на досить довгий час під час будь-якого великого зсуву. Лише маги прадавніх часів володіли особливим знанням, потрібним, щоб таке зробити.

Далі дон Хуан сказав, що знання особливих процедур, потрібних для зсувів, не було доступне восьми нагвалям — попередникам Себастіана, і що орендар навчив нагваля Себастіана, як досягти повного сприйняття в десяти нових позиціях точки збирання. Нагваль Саністебан дістав сім позицій, нагваль Лухан — п’ятдесят, нагваль Росендо — шість, нагваль Еліас — чотири, нагваль Хуліан — шістнадцять, йому ж показали дві. Тобто загалом дев’яносто п’ять особливих позицій точки збирання, відомих його школі. Він сказав, що якби я спитав його, чи вважає він це перевагою його школи, він відповів би, що ні, адже тягар тих дарів ще більше наблизив їх до духу прадавніх магів.

— Тепер твоя черга зустрітися з орендарем, — продовжував він. — Може, дари, які він дасть тобі, похитнуть нашу сукупну рівновагу й нашу школу поглине та сама темрява, яка покінчила з прадавніми магами.

— Ви кажете це з такою жахливою серйозністю, що аж нудить, — сказав я.

— З усією щирістю співчуваю тобі, — з серйозним обличчям відповів він. — Знаю, тебе не втішить, якщо я скажу, що це найважче випробування для сучасного нагваля. Зустріч із чимось настільки старим і загадковим, як орендар, викликає не захват, а відразу. Принаймні в мене, і це досі так.

— Чому я маю це продовжувати, доне Хуане?

— Тому що, сам того не знаючи, ти прийняв виклик орендаря. Я дістав згоду від тебе під час твого навчання так само, як мій вчитель дістав мою — потайки. Я пройшов крізь той самий жах, що й ти, — він почав посміюватися. — Нагваль Хуліан захоплювався жахливими розіграшами. Він сказав мені,