Читати книгу - "Маґнат"

Гербурта. Краще наближатись поволі і здалеку.

Якби я мала ще одне життя, я об’їздила б усю Європу, шукаючи сліди Яна Щасного, перетрусила б усі наявні архіви, вислухала б усіх приятелів і неприятелів, прочитала б усе написане Гербуртом і видала його твори книгою.

Розшифрувала б автобіографію Гербурта, написану мовою птахів. Створила б карту всіх зв’язків Гербурта і карту його свідомості. Тільки не питайте, чому я не пошкодувала б цілого життя на цю справу. Я ще сама цього не знаю. Тільки така праця може перетворити Історію зі служниці на пані, і вона дає безмежну втіху тому, хто не шкодує свого життя задля знання. Я це відчула, коли вперше у Москві в Національній бібліотеці взяла до рук книгу, видану Гербуртом в Добромилі. То були «Аннали» Станіслава Оріховського.

Я вже кілька років намагаюсь ввести Яна Щасного в український культурний простір, пишу статті, опублікувала два його вірші. Може, хтось зробить щось подібне для когось іншого. Краще зробити маленьку справу, але добре. Особливо, коли ти сам обираєш її для себе, а не під чиєсь замовлення. Зрештою, то не я вибрала Гербурта, а він мене. Дякую за честь, ясновельможний!

Дякую працівникам відділу рідкісної книги бібліотеки ім. Стефаника, особливо історику з Вроцлава Томашу Янковському, який сканував для мене книги у польських бібліотеках, знаходив потрібні тексти, панові Мирону Іванику, що відкрив для мене Добромиль, і всім тим, хто вірив у мене й слухав мої безконечні розповіді про Гербурта.

Примітки до електронної версії

Перелік помилок набору, виявлених та виправлених верстальником

С. 176: [І поки, йшов] => І поки йшов, зрозумів, що треба робити, аби позбутися прикрого присмаку невдалої бесіди.

С. 179: 1616 року його обрали депутатом на сейм, але місцева сеймикова шляхта зробила все, [щоб не цього] => щоб цього не допустити.

С. 193: Дивно, але я майже не згадував про рідного сна, наче, прости Господи, його і не мав.

* * *

Галина Пагутяк © текст, 2014

© «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2014

На обкладинці: М. Чюрльоніс «Рай»

Ексклюзивне право на видання цієї книжки належить «Видавництву Івана Малковича «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА».

Видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»: Свідоцтво: серія ДК, № 759 від 2.01.2002

Адреса: 01004, Київ, вул. Басейна, 1/2

Поліграфія: ПРАТ ХКФ «Глобус». Зам. № 4-07-1704

ISBN 978-617-585-076-3

www.ababahalamaha.com.ua

УДК 821.161.2'06-311.2

ББК 84(4Укр)6-44

Пагутяк, Галина.

П12 МАҐНАТ: роман/Галина Пагутяк. — К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014. — 256 с. — ISBN 978-617-585-076-3 (укр.)

Про авторку

Галина ПАГУТЯК

(26 липня 1958)

Україна

Галина Пагутяк народилася 26 липня 1958 року в селі Залокоть Дрогобицького району на Львівщині, згодом родина переїхала в село Уріж. Наймолодша з трьох доньок. Вважає себе нащадком молдовського господаря Дракули (Влад Депеш із роду Басарабів, або, як ще його називає Галина Пагутяк, Влад Басараб).

Вищу освіту здобула на філологічному факультеті Київського держуніверситету ім. Т. Шевченка. Працювала в школі, у Дрогобицькому краєзнавчому музеї, Львівській картинній галереї. Авторка книг: «Діти» («Повість про Марію і Магдалину»; «Філософський камінь (1982); «Господар» (1986), «Гірчичне зерно» (1990); «Записки Білого Пташка» (1999) «Захід сонця в Урожі» (2003), «Писар Східних Воріт Притулку» (2003), «Втеча звірів, або Новий Бестіарій» (2006), «Слуга з Добромиля» (2006), «Мій Близький і Далекий Схід» (2009), «Урізька готика» (2010), «Сни Юлії і Германа» (2011), «Уріж та його духи» (2012), «Кожен день — інший» (2013) та інших. Лауреатка Шевченківської премії.

В основі нового роману «Маґнат» — химерна доля українського гуманіста поч. XVII ст., дипломата, поета, публіциста, видавця Яна Щасного Гербурта з Добромиля, побачена очима приблудного волинського шляхтича.

Примечания

1

АК — означає Автор книги, тобто Галина Пагутяк, або Авторський коментар