Читати книгу - "Першому гравцеві приготуватися"

Її образ, що сформувався у моїй свідомості, був найочевиднішим. Я уявляв її як фізичний прояв аватара. З тим самим обличчям, очима, волоссям і тілом. Попри те, що вона не раз казала, нібито в дійсності й близько не схожа з аватаром, а саме не така приваблива.

Відколи я став проводити більшість часу з Арт3мідою, ми з Ейчем почали віддалятися один від одного. Замість того, щоб зустрічатись кілька разів на тиждень, ми говорили декілька разів на місяць. Ейч знав, що мені подобається Арт3міда, але ніколи не докоряв, навіть коли я підставляв його в останню хвилину, щоб натомість зустрітись з нею. Він лише знизував плечима, радив бути обережним і казав:

— Я дуже сподіваюся, що ти знаєш, що робиш, Зі.

Звичайно, я не знав. Мої стосунки з Арт3мідою суперечили здоровому глузду. Але я нічого не міг вдіяти зі своєю закоханністю. Так чи інакше, сам того не розуміючи, я поступово замінив одержимість пошуком «великоднього яйця» Галлідея на одержимість Арт3мідою.

Зрештою, ми почали ходити на «побачення», влаштовуючи одноденні поїздки в екзотичні місця ОАЗи та ексклюзивні нічні клуби. Спочатку Арт3міда протестувала. Вона вважала, що мені не варто світитись, тому що як тільки «шістки» дізнаються, що їхня спроба вбивства провалилася, вони знову внесуть мене в список жертв. Але я сказав їй, що мене це більше не хвилює. Я вже ховався від «шісток» у реальному світі і відмовлявся продовжувати ховатися від них ще й в ОАЗі. Крім того, мій аватар був дев’яносто дев’ятого рівня. Я відчував себе майже непереможним.

Можливо, я просто намагався справити враження на Арт3міду, вдаючи безстрашного. Якщо так, думаю це спрацювало.

Але перед виходом ми все ще маскували аватарів, бо знали, що таблоїди ряснітимуть заголовками про те, що Парзіваль та Арт3міда почали регулярно з’являтися разом на публіці. Однак був один виняток. Одного вечора вона запросила мене на «Шоу жахів Роккі Горрора» у величезному кінотеатрі розміром зі стадіон на планеті Транссексуал, де проводили найпопулярніші і найдовші покази фільмів в ОАЗі. Тисячі аватарів приходили на шоу, щоб насолодитися виступом з участю аудиторії. Як правило, піднятися на сцену і допомогти розіграти фільм перед гігантським екраном дозволяли тільки давнім членам фан-клубу Рокі Горрора, і то лише після виснажливих прослуховувань. Проте Арт3міда скористалась своєю популярністю, смикнула за кілька ниточок, і нам дозволили приєднатися до акторського складу шоу тієї ночі. Уся планета була зоною без PvP, тому я не хвилювався щодо нападу «шісток». Правда, коли почалося шоу, в мене був серйозний напад страху перед сценою.

Арт3міда була ідеальною Колумбією, а я мав честь зіграти її зомбі-обранця — Едді. Я змінив зовнішність аватара, щоб виглядати як Міт Лоуф у фільмі, але виступав і попадав у фанеру паршивенько. На щастя, глядачі не судили суворо, тому що я був знаменитим мисливцем Парзівалем, і явно весело проводив час.

Та ніч була найвеселішою у моєму житті. Я сказав про це Арт3міді пізніше, і тоді вона нахилилася і вперше мене поцілувала. Я не міг цього відчути, звичайно. Та це не завадило моєму серцю забитись швидше.

Я чув усі заїжджені попередження про небезпеку закохуватись у когось, кого знаєш тільки онлайн, але проігнорував їх. Я вирішив, що ким би Арт3міда не була насправді, я був у неї закоханий. Я відчував це, глибоко в центрі свого єства, м’якому як карамель.

А потім однієї ночі, наче повний ідіот, я сказав їй, що відчував.

Була п’ятниця і я проводив ще один самотній вечір за дослідженням, переглядаючи всі епізоди «Обдарованих дітей» — телешоу початку вісімдесятих про підлітка-хакера, який використовував комп’ютерні навички для розплутування таємниць. Я щойно закінчив дивитися епізод «Смертельний доступ» (кросовер з «Саймон і Саймон»), коли на електронну пошту прийшло повідомлення. Від Оґдена Морроу. Тема листа: «Ми можемо танцювати, якщо хочемо.»

У повідомленні не було жодного тексту. Тільки вкладений файл — запрошення на одну з найексклюзивніших зустрічей в ОАЗі: день народження Оґдена Морроу. У реальному світі Морроу майже ніколи не виходив на публіку, а в ОАЗі виходив з укриття лише раз на рік — задля цієї події.

Запрошення містило фото всесвітньо відомого аватара Морроу — великого і могутнього Оґа. Сивобородий чарівник згорбився над навороченим діджейським мікшером, один навушник притискав до вуха, в екстазі кусаючи нижню губу, а його пальці крутили стародавню вінілову пластинку на срібному програвачі. Ящик з платівками прикрашала наклейка «не панікувати» та логотип анти-шісток — перекреслена цифра шість у червоному колі. Знизу був текст:

Вечірка вісімдесятих Оґдена Морроу

на честь святкування його 73-го дня народження!

Сьогодні — 22.00 OST у «Несамовитій кулі».

ОДНА ОСОБА

Я був здивований. Оґден Морроу витратив свій час, щоб запросити мене на свій день народження. Це була найбільша честь, якої я коли-небудь удостоювався.

Я зателефонував Арт3міді й вона підтвердила, що отримала таке ж повідомлення. Вона не могла пропустити запрошення особисто від Оґа, незважаючи на очевидні ризики. Я, певна річ, сказав, що зустрінуся з нею в клубі. Тільки так я міг не виглядати повним слабаком.

Я знав, якщо Оґ запросив нас, то, ймовірно, й інших членів Великої п’ятірки теж. Але Ейч, напевно, не прийде, бо щоп’ятниці бере участь у поєдинку на арені, який транслюють по всьому світу. А Шото і Дайто ніколи не входили у зону PvP без крайньої необхідності.

«Несамовита куля» була клубом на планеті Неонуар у Секторі-16, відома танцмайданчиком з нульовою гравітацією. Оґден Морроу сам закодив це місце кілька десятиліть тому і досі був його єдиним власником. Я ніколи раніше не відвідував «Кулю». У мене не було охоти до танців чи до спілкування з придуркуватими низькорівневими аватарами, які наслідували мисливців і були частими гостями цього місця. Але день народження Оґа був особливою подією, тому вхід для звичних клієнтів протягом вечора заборонять. Сьогодні клуб заповнять знаменитості — зірки кіно, музиканти, і принаймні два члени Великої п’ятірки.

Більше години я налаштовував волосся