Читати книгу - "Створи щось. Історії, які неможливо (не) прочитати"

Miss Piggy — гламурна свинка, одна з головних героїнь комедійного лялькового телесеріалу «The Muppet Show» (1976–1981). ">[155], Моїх Гарнюніх Поні[156], Барбі-з-Малібу[157], Ґамбі[158]158 та обітні свічки з ароматом ванілі. Очищений, вівтар виявився по пояс заввишки, його було вкрито фарбованим технікою батик-зав’язування у помаранчеві й червоні завитки простирадлом. Таким чином вони отримали практичне місце для огляду трупа. Поки Веселкове Сяйво працював, Сонячне Дитя документував кожен крок процедури, знімаючи фото і відео мобільним телефоном.

Згідно зі списками прибулих, під іменем Скубі-Ду зареєструвалося сорок вісім табірників. У повітрі щедро віяло запахами барбекю. Тут завше тривало літо. Веселкове Сяйво зважив імовірність того, що цього померлого Болотяного Чоловіка нема серед тих шістьох Скубі-Ду, які під час реєстрації вказали номери своїх водійських ліцензій. Шанси радше схилялись до того, що він приїхав сюди автостопом.

Працюючи, Сяйво почувався археологом, який зчищає пензликом сторонній бруд, щоби потім, після протирання дитячими вологими серветками, відкрити ділянки чистої шкіри. Він шукав сліди ін’єкцій, місця заштриків, які б свідчили про передозування. Колоті поранення. Дірки від куль. Зміїні укуси. Що більше Веселкове Сяйво очищав, то дужче упевнювався в тому, що ніколи раніше не бачив цього юнака. Він явно був з пристойних. Лілейно-білий домашній хлопчик, якого заманили сюди репортажі музичного телеканалу про запаморочливий фестиваль-оргію і вгашених пустельних німф. Він не мав жодних татуювань. Не мав пірсингів. Обстеживши тіло, Веселкове Сяйво попрохав Тінкі-Вінка принести йому з Харчового Намету ножиці для патрання курчат, і вони почали зрізати зроблену з пап’є-маше маску «боулінгова куля». Віддираючи від неї смуги так, як людина чистила б помаранч, вони випустили на волю не менше мільярда чорних мух. З тімені Скубі-Ду до задньої частини його черепа шпичаками збігав фарбований на червоне «ірокез». Шпичаки стояли сторчма, тверді, немов залізні. Ці шипи скидалися не так на гребінь півня, як на маківку багряного какаду.

У голові Веселкового Сяйва вигулькнула фраза «природні причини», і він вже почав було думати, де вони зможуть поховати тіло цього хлопця, та аж тут, відвернувшись, переломився в попереку Тінкі-Вінк. З його рота ринув довгий текучий каскад. Напівперевареним тофу обляпало Лежачого Будду[159]. Коли Веселкове Сяйво подивився знову, ірокез перестав бути зачіскою. Гаряче повітря вмент просмерділо блювотинням. Шипи, що стирчали з мертвого хлопця, виявилися металевими. У його поголений скальп було ввігнано ніндзівську метальну зірку, яка вкрилася червоною глазур’ю засохлої крові.

У Веселкового задзвонив телефон. Знову невизначуваний номер. Здогад малоймовірний, але телефонувати міг хтось із його дітей, а отже, він відповів на дзвінок.

— Алло?

Можливі відбитки пальців, які не знищила пилюка, напевне замазано кров’ю.

— Містере Сяйво? — запитав абонент на зв’язку.

Цей голос він знав з телевізора. Дівочий голос, причепурений якимсь британським акцентом. Чисто тобі з Кінгс-ровд[160]. На пам’ять навернулися вкорочений топік і життєрадісна, вся в ластовинні дівчина, що під час весняних канікул веде пряму трансляцію з якоїсь місцини в «Узбережжі Джерсі»[161].

Це була остання особа, якій варто було дізнатися про тутешній код «Кучерява М’ята». На жаль, він мусив обірвати зв’язок.

Останнє, що йому було потрібне, — це, щоб якась підмальована кицька-подкастерка унюхала новину про заблукалого в ницій місцині студента коледжу з розваленим черепом[162].

У цей момент він потребував косяка і якоїсь хорошої засмаглої дев’ятнадцятирічної давалки. Отамечки, у Таборі Зомбі, одна зомбі-чірлідерка в короткій плісованій спідничці, під якою вона не носила більше нічого, скинула перед цим на нього грайливим оком. Здебільшого до другої дня він уже мав хороший перепихон. Пуцьку з тих зомбі. Пуцьку з гобітів. Дівчата, які увінчували його шовковими квітами і всівали йому бороду блискітками, всі вони мали серйозні проблеми з батьками. Боронь Боже, щоб його донька виросла й зв’язалася з якимсь вульгарним череватим хижаком середнього віку.

Ці три тижні єдиний період у році, коли він отримує бодай якусь повагу. Єдиний час, коли він почувається повноцінною людиною. Тут він особистість, яка має певну вагу. Він не збирався дозволити якійсь журналісточці спаплюжити єдину в його житті приємну річ.

Сонячне Дитя нахилився нижче, щоб роздивитися зблизька.

— Я б вам сказав, що ця зірчаста штукенція, ось вона і є ймовірною причиною смерті.

Він поважно кивнув і схрестив тоненькі руки на голих грудях, немов весь такий з себе лікар-консультант.

Наразі умови для посмертного огляду не були ідеальними. Дедалі гучніше лунав музичний передзвін висячих рурок, вказуючи на те, що пустельний вітер набирає силу. Пилова буря приховає сліди вбивці так само ефективно, як той лондонський туман, що зветься гороховим супом, колись