Читати книжки он-лайн » Молодіжна проза 🌸💖📚 » Суперечка на кохання. Отримати доньку тренера, Ася Сергєєва

Читати книгу - "Суперечка на кохання. Отримати доньку тренера, Ася Сергєєва"

58
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 59 60 61 ... 116
Перейти на сторінку:
Роздiл 27

Дзвоню сестрі перед входом до футбольного клубу. Прошу казати, що я сьогодні у неї в гостях, а то надто зачастила до подруги. От чомусь перед зустріччю з Глібом хвилювалася менше, відчувала, що довго не затримаюся та додому повернуся в тому ж вигляді, як і виходила.

Одне лише слово - Ведмідь, вже додає хвилювання. Сукню на зустріч з ним не одягала. Приїхала, як зазвичай на зміну, в джинсах, футболці та кедах. Якщо і цей поведе на каток, то я буду готова.

- Алю, добре, прикрию, не хвилюйся. Але нехай від батьків поки хлопця приховуєш, то сестрі можна його показати? Терміново привези познайомити, - просить Карина, моя сестричка допитлива.

- Ой-й... поки не можу. Він сильно зайнятий, - відмовляюся.

- Якщо зайнятий, тоді чому ти на нього час випрошуєш? Вдома сиди!

Ось уже починається.

- Та я й не для хлопця. Серйозно ні з ким не зустрічаюся.

- Еге-еге, не з хлопцем вона на побачення милиться. Сестричко, мене не обдуриш. Хто він? Як звуть? Я ж відчуваю, ти готова бігти до нього з усіх ніг.

Бачила б сестра, як я від нього тікала.

- Карино, ти мене прикрий, а я тобі потім все-все докладно розповім. Справа у тому, що хлопець не один. І це... - відходжу до кущів і тихіше продовжую, - це пов'язано з ворожінням. Серйозна справа, розумієш?

Сестра регоче, взагалі розуміти не намагається.

- Знову ти за своє. Скільки разів тобі повторювала, серце вибирає не мітками? Озирнутися не встигнеш, як вже летиш з ним в обнімочку, і плювати на обряди з ворожінням.

- Коли полечу, тоді обов'язково згадаю тебе, - обіцяю.

Старша сестра не перейнялася обрядом від бабусиної сусідки. Притому, що їй випав всього один наречений. За передбаченням, він повинен був завдяки сестрі випасти з вікна. То все і збулося. Наш тато допоміг йому!

Проте Карина не дякувала за перевірку хлопця на міцність, а довго потім ображалася на тата. З чоловіком її все добре, падав з першого поверху нашого будинку, приземлився вдало. Але до сих пір при вигляді тестя блідне та відходить подалі від вікон.

Що є то є... наш тато-тренер окреме для хлопців випробування.

На роботі скорочений день, знову якісь збори у тренерів. Повз мене пробігають хлопці з Лідергол, один з них ненадовго затримується. Звужує очі і пронизує буйно-зеленою увагою.

- Знову втечеш з побачення, Зірочко?

Схоже, досі не забув, ображається.

- Не втечу. Погодилася вже, - намагаюся не показувати хвилювання.

При вигляді Ведмедя ще більше інстинкти в мені загострюються. Відразу всі - і ті, що лякають, і ті, які ваблять спробувати.

- Приїхала на роботу без байка. Тож далеко не втечу, - ще так підтверджую згоду.

- Ну ти і з байком від мене б не втекла. Обіцяю, побачення тобі запам'ятається надовго. Від захвату будеш стрибати вище голови.

- Мишко, краще не лякай, - не витримую ведмежої інтриги.

- Я буду поруч, тому не варто боятися.

Чомусь спокій від обіцянки футболіста з хитрою усмішкою, приходити не поспішає.

- Скажи хоча б, куди ми підемо?

- На чергову дахозносну акцію. Там таке буде незвичайне і захоплююче. М-м... Ну гріх адже відмовлятися. Тим паче ми акції любимо, - підморгує. - Але зауваж, Алінко, побачення за моїми правилами. Якщо відмовишся, тоді роблю терміновий масаж.

- Де ти знаходиш ці акції? - не перестаю дивуватися ведмежій удачі.

- Вони відчувають, що я буду з тобою, і самі на голову падають, - постукав себе по чолу.

Тренер, він же мій тато, знову обурюється, застукавши Дарського не біля команди. На що Мишко бадьоренько бреше, мовляв, шнурки зав'язував, у горлі пересохло, води попросив.

Ну і брехун.

До кінця робочої зміни гублюся в здогадках. Що міг вигадати Ведмідь?

Сподіваюся, після чергової “акції” виживу? Особливих потрясінь не відбудеться? Якби не залишила його одного після масажу, напевно, думалося б не настільки з побоюванням. Надто вже незвичайні зустрічі у нас виходять. Божевільні, якщо назвати вірніше.

І ось-ось! Інтуїція знала, вирувало передчуття, що Дарський задумав щось надто підступне. Та він геть знахабнів!

Потрясіння починаються з першої хвилини побачення.

- Такі мої правила, Зірочко, - Ведмідь терпляче ігнорує всі обурення. - Ти їдеш на перше місце побачення із зав'язаними очима в наручниках. Зауваж, я не чіпаю ноги, і не зв'язую мотузками, щоб на твоїй ніжній шкірі не залишилося відмітин.

- О, то мені ще “дякую” треба казати? - невдоволено пирхаю.

- Скажи, чому б і ні. Поцілунок ще можеш додати.

- Дарський!

- Подобається моє прізвище? - ближче посувається. - Твоїм голосом особливо пікантно звучить, тож називай, не стримуйся. І давай, твої прегарні оченята прикриємо. У нас тут дещо є. Впізнаєш?

Витягує з бардачка мій червоний шарфик.

Наче як нагадування, що він мені піддався, довірився. Отже, і я повинна тепер його правилам підкоритись. Інакше підступною залишаюся тільки я, а не він, який постраждав від старанної процедури масажу.

Так, ну що робити?

Ми не в ведмежій барлозі.

На мені одяг. На Мишкові теж.

Чому, коли я з ним, обов'язково якісь шалені пригоди трапляються?

- Зав'язуй, тільки не туго, - зважившись, відкидаю голову, закриваючи очі.

Ух, як колінки тремтять.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
{ touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 59 60 61 ... 116
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Суперечка на кохання. Отримати доньку тренера, Ася Сергєєва», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Суперечка на кохання. Отримати доньку тренера, Ася Сергєєва"