Читати книгу - "TÜK, Арт Антонян"

Тато поцікавився, чому я вважаю, що Дід Мороз нереальний. Я пояснив… — Давид замовк, з сумом глянувши на Ікло. — Я пояснив. Якби Дід Мороз був справжнім, він нізащо не погодився б випити коньяку. Адже відразу розтанув би від алкоголю. — По щоках Давида побігли сльози.

— Давиде, Максим правий, твоєї провини немає в тому, що сталося. Вчені, які розробили üТехнології, хоч і злі, але генії. Твій мозок такий же, як у мільярдів інших представників людської популяції. На жаль, ти не міг уникнути загальної долі. Не звинувачуй себе.

— Дамблдоре, вимкнися, будь ласка, — ніщо не могло втішити Давида.

— Вибач, я не залишу тебе наодинці з собою, навіть якщо ти накажеш. Давай поговоримо… Ти ще не питав, які нововведення в Кодексі Üмперії, — штучний інтелект відволікав Давида. — Сьогодні üПопуляцію забезпечили новим правом «на полегшену освіту». Фактично більшість університетів, інститутів і так уже не функціонували. Через катастрофічний недобір. Але з цього дня в Üмперії закриті та заборонені всі вищі й середні навчальні заклади. Всі, крім Üмперської Академії Великого Вождя та її філій. І це ще не все. Кількість шкіл у країні зменшили на 75 %, скоротивши, точніше, в документі сказано «полегшивши», курс навчання з дванадцяти до трьох років. Уявляєш? «Всього три класи достатньо для розвитку сучасної öсобини», — стверджує Міністерство освіти та науки Üмперії…

— Дамблдоре, — перебив його Давид. — Активуй ньÜзрум.

— Там нічого корисного зараз. Сьогодні тільки новинний потік і два політичних шоу, де, як завжди, зберуться поскандалити сумнівні особистості. Жорстокий і аморальний цирк шапіто. Але якщо тобі це допоможе відволіктися…

— Допоможе, — твердо промовив Давид.

— Одягни, будь ласка, захисні стікери.

— Активуй, я буду дивитися без них.

— Це небезпечно і нерозумно. Давиде, прошу тебе, одягни захист.

Давид спокійно встав, підійшов до центру керування житлом.

— Що ти робиш? Давиде, послухай, тобі зара… — голос Дамблдора перервався.

Давид вимкнув штучний інтелект, знеструмивши його ядро. Зайшовши в ньÜзрум, він розташувався в інтерактивному кріслі. Кімната ожила, агресивно блимаючи різноколірними картинками, графіками, цитатами із законів, що бігали рядками. В одному зі стоп-кадрів вимальовувалася фізіономія Джонні Хіліпойясона. Давид вибрав відео.

— …натовп фанатів оточив нового чемпіона Üмперії, — за кадром віщав голос на межі крику, — автограф-фотосесія тривала рекордні п’ять годин. Über!

— Über! Хочу говорити, що дуже складний, — ламаною üмперською сказав Джонні, — п’ять години малювати автографи та посміхатися над фото. Я краще набити морду ще один суперник. Це швидко. Über! — засміявся Хіліпойясон.

— Über! Чемпіон явно скромничає, — продовжив журналіст, за спиною якого юрбилися öсобини, — після зустрічі з фанатами містер Хіліпойясон зробив лише невеличку паузу, пообідавши курчам з морквяним соком. Потім узяв участь у почесній роздачі üмперських паспортів усім охочим іноземним гостям і учасникам Üмперських Патріотичних Ігор. Варто відзначити, що вступити до лав öсобин і стати представниками Великої Популяції виявили бажання всі 4982 іноземці, які прибули до нас з нейтральних територій. Über!

На Екрані цілий ряд абсолютно голих тіл. Їхні обличчя світяться від щастя. До них підповзають щупальця сканера, які нагадують кінцівки восьминога. Звучать команди: «Руки в сторони, ноги на ширині плечей».

— Über! Не всміхаємося! Über! — пригрозив страж правопорядку.

Овальні капсули з 3D-зображеннями, що обертаються навколо своєї осі, під оплески урочисто вішають на шиї новоспеченим öсобинам Üмперії.

— Über! Я мріяв про це все своє життя, — крупним планом обличчя одного зі щойно прийнятих в öсобини. — Моя сім’я пишатиметься мною. Я перший із нашого маленького містечка на півдні ірландського сектора нейтральних територій. Упевнений, незабаром усі мешканці Евертона приєднаються до üПопуляції. Особливо тепер, коли я став послом доброї волі Üмперії. Über! — у кулаці стискає заповітну капсулу. — Über! Нові üмперці отримали нові паспорти. З цього дня в Üмперії вводять документи оновленого зразка, — повідомив журналіст, — у вигляді капсул з 3D-зображенням öсобини. Пластиковими картками з чіпом можна користуватися до закінчення терміну дії, зазначеного на картці…

Сльози перестали котитися з очей Давида. Дихання заспокоїлося, вирівнялося. Він згадав: коли за батьками приїхали рятувальники, мама, прощаючись, хотіла обійняти його. Давид у відповідь на відкриті обійми потягнувся до неї, але один з медиків ударив його по руці, прогарчавши про небезпеку прямого контакту з інфікованими. Люди в захисних костюмах поспіхом вивели батьків з дому. Всі приміщення і самого Давида обробили якоюсь смердючою рідиною. Рятувальна бригада вже сідала в машину, коли хлопець підбіг запитати про батьків. Медики просто захряснули двері й поїхали геть.

Його спогад перервав екстрений випуск новин. Ведучий у студії бадьорим голосом привітав глядачів.

— Über! В ефірі надзвичайний випуск новинного продукту. Радісні вісті надходять з території, яка раніше оголосила про незалежність від Хоупландії та про бажання приєднатися до Üмперії. Повстанці дали потужну відсіч хоупландським військам. Коричневосорочечники все ще продовжують активні військові дії, всупереч тому, що їхньої держави вже немає на мапі світу, — розпинався телеведучий, коментуючи кадри на Екрані: стовп густого диму клубочиться над округою. — Проüмперські повстанці збили ворожий військовий вантажний літак близько пів години тому. «Пташкопад», як назвали його самі бійці, трапився…

Процеси в організмі Давида сповільнилися. Він ще відчував, що може покинути ньÜзрум, але навіщо? Біль вщухав, пекуча тяжкість відпускала душу. Спогади про батьків вже не здавалися настільки нестерпними. Єдине бажання пульсувало в мізках — знову все забути й більше ніколи не згадувати.

Наступну годину Давид нерухомо просидів у ньÜзрумі. Новини змінювали одна одну. Інформація огортала його розум, всмоктувалася в нього, блокуючи емоційні центри. З’явилося передчуття наближення ейфорії.

Другий екстрений випуск новин. Знову про збитий літак: — Über! Добрий день. В ефірі «Єдиного Правдивого» новини. Сумні вісті надходять з колишньої Хоупландії. Коричневосорочечники все ще продовжують активні військові дії, всупереч тому, що їхньої держави вже немає на мапі світу. Стало відомо про черговий злочин хоупландських військових. Близько півтори години тому збройні сили Хоупландії збили пасажирський літак, на борту якого, імовірно, перебувало до трьохсот öсобин. — üСкрін показав ті самі, що і раніше, кадри стовпа чорного диму, що клубочився над місцем трагедії, потім — уламки збитого літака. — Трагічні події