Читати книгу - "Його заборонене кохання. По той бік прокляття., Делісія Леоні"

— Я не вірю Алії, - впевнено заявляв мій дядечко. – Цей шлюб просто неможливий, Ваша Величність! Ви не можете віддати свій народ у чужі руки!

— Але я також не можу віддати свій народ на поталу війни, — серйозно зауважив Деніель. Він кивнув мені і дав знак сісти біля нього. – Цей шлюб… він багатьом вигідним, Ерлоу. І мені навіть. Зрештою, мені потрібна імператриця та законні спадкоємці.

— Імператрицею можна зробити будь-яку жінку, Ваша Величносте. Вона ж Вам народить і законних спадкоємців. Ось навіть, наприклад, Еріел, Ваша фаворитка. Що заважає Вам одружитися з нею і не віддати імперію в чужі руки?

Я дивилася на дядечка, скріпивши зубами. Про подібні розмови не було й слова!

Я почула біля себе тихий смішок і подивилася на імператора.

— А що накажеш робити з Алією? Я не проти одружитися з Еріел. Але чи врятує цей союз моїх підданих від війни?

— Алія згодна вийти заміж навіть за Тейрена. Вона сама вчора мені про це сказала, - видав Ерлоу, і я мимоволі напружилася ще сильніше. – Зрештою, це найкращий варіант. Алія хоче захистити свої землі? Наші армії поєднаються. Але трон у нашій імперії має бути за Вами, Ваша Величносте, і за Вашими законними спадкоємцями.

Я перевела погляд на графа. Він виглядав спокійним і нічому не здивувався. А чому дивуватися? Адже він чудово знав про цю пропозицію.

— Ось як?! – голосно вигукнув Деніель. - Тейрене, ти це знав? Мені здається, це просто чудовий варіант для врегулювання всіх конфліктів! До того ж, Алія – гарна та розумна жінка. Дорогий мій друже, мені здається, тобі час одружуватися. Достатньо жалоби у твоєму житті! Час почати життя з чистого аркуша! Давайте влаштуємо два весілля одночасно?

Мені хотілося зараз все рознести в цьому проклятому кабінеті! Я дивилася на графа, але що я хотіла почути? Він вже запитав. Я вже відповіла.

Коли він раптом глянув на мене, мені стало так… душно і боляче, і навіть серце сповільнило свій ритм. Я непомітно стиснула кулачки під столом. У голові кружляли  думки про те, що це просто чудовий варіант, що всі залишаться задоволені. Тільки ось… чому мої руки тремтять, а я боюся знову почути його відповідь? А граф продовжував дивитись на мене так, ніби в кабінеті більше нікого не було.

— Я подумаю, - сухо відповів чоловік і покинув кабінет негайно.

Через деякий час, і ми з Ерлою залишили Його Величність. Я хотіла побути на самоті, але чоловік потягнув мене в одну з порожніх кімнат палацу, зачинив за нами двері і жорстким тоном сказав:

— Ти маєш завагітніти від нього якнайшвидше, Еріеле!

— Що? - холодно промовила я, свердлячи поглядом свого дядечка. – Не пригадую таких Ваших умов.

— Ти робитимеш все так, як наказую тобі я, Еріеле. На карту поставлено багато!

— Ваше правління? - фиркнула я і посміхнулася. – Зізнатися, я думала, що у Вас більш тонкі та ретельно замасковані плани щодо цього. Але виявилося все так прозаїчно!

— Це все - лише на благо імперії, Еріеле. Нам потрібна армія – вона буде. Нам потрібний захист від війни – Алія допоможе. Але мені не потрібні чужинці на троні. Цю імперію створювали ми всі цілими поколіннями. І ми просто так її не віддамо.

— Не думала, що Алія підбиратиме всіх, кого під своїми ногами розгляне. В даному випадку - якогось графа, - невдоволено пирхнула я і пройшла до відчиненого вікна. Але... згадуючи принцесу, не слід забувати, що вона тепер буде скрізь. І на алеї навпроти вікна. Вона ходила з одним із своїх радників. Так неспішно та граціозно.

— Хоч цього разу Тейрен вчинить правильно і врятує імперію, - почула я позаду роздратований голос Ерлоу. - Мені потрібна дитина, Еріеле! Законний спадкоємець Деніеля, доки він не помер. Адже ти вже з ним спиш, чи не так?

Я розгорнулася і з манірною посмішкою відповіла:

—  Звичайно ж! Навіть не варто сумніватися!

Ерлоу насупився, а я стала серйозною.

— Діти не входили до моїх планів, Ерлоу!

— Вони входили в мої плани, Еріеле. Мені потрібно, щоб ти завагітніла до весілля. Можеш хоч магію застосувати – мені байдуже.

Ерлоу розвернувся і вийшов із кімнати, а я знову перевела погляд на принцесу. Входили в його плани… Ерлоу використав мене куди хитріше, ніж я навіть уявити могла!

Всю решту дня я провела у своїй кімнаті. Я написала листа до пансіонату, відправивши його через поштовий артефакт. А потім намагалася зрозуміти, як мені вийти зі скрутного становища. Ні про яку дитину не могло навіть бути мови! Та й як Деніелю прийшла в голову така думка? Одружитися зі мною? У мене вже створювалося відчуття, що кожен тут намагається грати зі мною у свої власні ігри!

Я не помітила, як і ніч прийшла. Все сиділа в кріслі і намагалася... зрозуміти, як я могла у все це вплутатися?! Я навіть не почула, як відчинилися двері в мої покої. Злякалася, побачивши перед собою графа Роукса. Від нього несло спиртним, та й вигляд у нього був... дуже пом'ятий.

Я повільно встала, склала руки і з докором подивилася на чоловіка.

— Я, здається, вже не вперше повторюю Вам, Еріеле, що Ваше місце в моєму ліжку. Щоночі, - роздратовано промовив він, а я облизала губи, відчувши раптовий страх перед ним. - Але я тут подумав, що Ваше ліжко також мені підійде.