Читати книгу - "Почни з Чому"

141
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 61 62 63 ... 70
Перейти на сторінку:
ідеально Патнем підходить для Southwest Airlines. Він був такий як усі. Хлопець, який ходить у Dunkin’ Donuts. Він був найкращим претендентом на те, щоб узяти смолоскип із рук Келлегера і рушити уперед. Компанія Southwest його надихала. В особі Говарда Патнема Келлегер знайшов того, хто продовжував його справу, а не заново її створював.

Нині все стало настільки частиною культури, що працює майже автоматично. Те саме можна сказати і стосовно Колін Барет, яка стала президентом компанії Southwest у 2001 році, приблизно за три роки після того, як вона працювала секретарем Келлегера у його юридичній фірмі у Сан Антоніо. У 2001 році в компанії було майже 30 тисяч працівників і 344 літаки. На той час, коли Барет стала президентом, управління компанією, за її словами, стало «дуже колективною справою». Келлегер більше не брав участь у повсякденній роботі, але залишив після себе таку яскраву корпоративну культуру, що його присутність у приміщенні компанії більше не була необхідністю. Фізичну особу значною мірою замінили висловлювання Келлегера. Вони допомагали зберігати і підтримувати ЧОМУ. Барет якось зазначила, що вона — не найрозумніший виконавчий директорів з усіх директорів. Звісно, вона була занадто самокритична. Але щоб бути лідером компанії, не обов’язково бути найрозумнішим.

Її завдання — вести компанію вперед у реалізації її справи. Уособлювати цінності та нагадувати кожному, ЧОМУ вони тут. Добра новина в тому, що дізнатися, чи несе наступник той самий смолоскип, дуже легко. Просто застосуйте Селерний тест — і ви побачите, чи має сенс те, що компанія каже і робить. Чи те, ЩО вони роблять, красномовно підтверджує, ЧОМУ в они були створені. Якщо ми не можемо легко оцінити ЧОМУ компанії, просто оцінюючи її продукцію, послуги, маркетинґ та офіційні заяви, тоді висока ймовірність того, що й вони цього не знають. Якби вони знали, то знали б і ми.

КОЛИ ЧОМУ ВТРАЧАЄТЬСЯ, ТО ЄДИНЕ, ЩО У ВАС ЛИШАЄТЬСЯ, ЦЕ ЩО

5 квітня 1992 року приблизно о восьмій ранку компанія Wal-Mart втратила своє ЧОМУ. Того дня Сем Волтон, натхненний лідер Wal-Mart, людина, яка уособлювала справу компанії та навколо якої була створена найбільша у світі мережа роздрібної торгівлі, помер у госпіталі Арканзаського університету в містечку Литл-Рок від раку кісткового мозку. Невдовзі його старший син Сем Робсон Волтон, який успадкував посаду голови компанії, виступив з офіційною заявою. «Ніяких змін не передбачається в корпоративному керівництві, управлінні чи політиці компанії»,— сказав він. На превеликий жаль для працівників, відвідувачів та акціонерів Wal-Mart, те, що сталося потім, не відповідало цій заяві.

Сем Волтон був простою людиною. Хоча за версією журналу Forbes він був найбагатшим у США,— і цей титул зберігся за ним аж до смерті,— він ніколи не міг зрозуміти, чому інші вважають гроші такими важливими. Звісно,

Волтон — учасник ринку, а гроші — добре мірило успіху. Але гроші — це не те, що давало Волтону і всім, хто працював у магазинах Wal-Mart, відчуття успіху. Найбільше Волтон цінував людей.

Піклуйся про людей, і люди піклуватимуться про тебе — ось у що він вірив; і все, що робили Волтон і Wal-Mart, підтверджували це. Наприклад, коли компанія щойно починала розвиватися, Волтон приходив на роботу по суботах виключно, щоб працівники не відчували несправедливості, адже вони працювали по вихідних. Він пам’ятав дні народження і річниці своїх працівників, та навіть і те, що мама касирки щойно перенесла операцію на жовчному міхурі. Він відчитував своїх менеджерів за те, що вони їздили на дорогих автомобілях, а сам протягом багатьох років відмовлявся користуватися корпоративним літаком. Якщо всього цього немає у пересічного американця, то цими речами не має користуватися й той, хто претендує на те, щоб бути виразником інтересів середніх американців.

Поки Волтон стояв біля керма компанії Wal-Mart, вона ніколи не проходила через точку розриву, адже він ніколи не забував, звідки походить.

«Я все ще не можу зрозуміти, чому в новинах повідомили, що я постригся у перукарні? А де ще я мав стригтися? — казав він. Чому я їжджу на пікапі?

А в чому я маю перевозити своїх собак, у Ролс-Ройсі?» Його часто бачили у простому твідовому піджаку й бейсболці, він був уособленням того, кому, як він вважав, має служити,— простого американця Джо.

Щодо компанії, яку так любили її працівники, клієнти й громада, Волтон зробив лише одну серйозну помилку. Він не сформулював справу свого життя достатньо чіткими словами, щоб інші могли продовжити цю справу після його смерті. Не вся провина за цю помилку лежить на ньому. Та частина мозку, яка контролює ЧОМУ, не контролює мови. Тому так само, як і багато інших лідерів, найбільше, що Волтон міг сформулювати, це ЯК втілити свою справу вжиття. Він говорив про те, як зробити, щоб товари були дешевими, аби їх міг дозволити собі купити простий американець. Стверджував, що необхідно будувати супермаркети в сільській місцевості, щоб ті, на кому тримається американська економіка, її основна робоча сила, люди, що живуть у передмістях, не були вимушені їхати за покупками до центрів міст. Усе це мало сенс. Усі його рішення пройшли Селерний тест. Однак ЧОМУ, навколо якого була побудована компанія, залишилося невисловленим.

Волтон працював у компанії майже до смерті, аж доки через поганий стан свого здоров’я уже не міг нічого робити. Так само, як усі організації, створені засновниками-лідерами, чия фізична присутність допомагала їм зберігати ЧОМУ сповненим сили, його постійна участь у роботі компанії нагадувала всім, ЧОМУ вони щодня приходять на роботу. Він надихав усіх навколо. Як Apple ще кілька років після того, як Стів Джобс залишив компанію, працювала завдяки самій атмосфері, що залишилася після нього, перш ніж з’явилися перші ознаки серйозних тріщин,— так само і Wal-Mart пам’ятала Сема Волтона та його ЧОМУ ще якийсь час після його смерті. Але в міру того, як ЧОМУ ставало дедалі розмитішим, напрям руху компанії змінювався. З’явилися нові форми мотивації — і це було те, що сам Волтон категорично заперечував: прагнення отримати більше грошей.

Співзасновниками компанії Costco, створеної у 1983 році, були Джим Сінегал, що належав до людей типу ЧОМУ, та Сол Прайс, людина типу ЯК. Сінегал дізнався про роздрібну торгівлю зі знижками від Сола Прайса, тієї самої людини, у якої, як сказав Сем Волтон, він «запозичив» багато чого з того, що знав про бізнес. І так само, як і Волтон, Сінегал вірив перш за все у людей. «Ми будемо компанією, у якій до всіх звертатимуться просто на

1 ... 61 62 63 ... 70
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Почни з Чому», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Почни з Чому"