Читати книгу - "Подвійний Леон. Іsтоrія хвороби"

IV). Автоіронічний пасаж, зайва вказівка на цитатно-мозаїчну природу «Подвійного Леона».

11

…поміж собакою і вовком… — назва роману Саші Соколова. Одночасно — один із складових елементів міфологічно-символічної основи «Подвійного Леона» (див. розділ «Символіка фауни» цих коментарів).

12

…з виглядом реабілітованої Касандри. — Касандра, в грецькій міфології дочка Пріама й Гекуби, відзначалася даром провидіння, який перестали сприймати поважно. Сталося це завдяки Аполонові після того, як Касандра не відповіла йому взаємністю.

13

Всередині моїй, як у черва, не залишилося більше нічого — тільки порожня й смердюча пітьма. — Художній образ запозичено в Андрія Платонова.

14

Бабине літо, змінивши підданство, перетворилося на слину диявола. — «Слина диявола», саме так іспанською називається бабине літо. Саме таку назву має й відоме оповідання X. Кортасара, за яким 1967 року було знято знаменитий фільм «Blow up» (реж. Антоніоні). Ім'я Кортасара з неприхованою іронією згадується в розділі «Леон-кіллер». Відомо також, що проза Кортасара мала великий вплив на ранню творчість Іздрика.

15

«х»-файл… — Нічим невмотивована згадка популярного телесеріалу «X Files», один з багатьох прикладів семантично невиправданого використання маскультових ідіом та рекламних слоганів. Свідоме насичення тексту ефемерними й недовговічними лексемами.

16

…невиразна мішанина «ночі» і «дня»… — чергове відсилання до «Воццека», дві частини якого мають назви, відповідно, «Ніч» і «День». Зайвий доказ нашого припущення про генетичну спадковість «Подвійного Леона».

17

«невидимі режисери снів», як називав їх Воццек… — див.: попередню примітку.

18

…операцію «Вісла» — операція «обміну народами» між Польщею та Радянською Україною, яку СРСР розпочав 16 вересня 1944 року, не дивлячись на те, що офіційний польсько-радянський кордон «по лінії Керзона» було встановлено 16 серпня 1945 року. Внаслідок примусової депортації постраждали як етнічні українці, що проживали на території Польщі, так і поляки, що після закінчення Другої світової війни опинилися в «закерзонні».

19

Гербі Генкок, Майлз Девіс, Маркус Міллер — видатні джазові музиканти. Майлз Девіс, творчість якого, вочевидь, мала значний вплив на формування естетичних уподобань Іздрика, згадується також у повісті «Острів Крк». Маркус Млинарський — персонаж прози Тараса Прохаська. Конотації з творчістю Прохаська, номіналістські компіляції, запозичення певних мотиваційних схем та обігрування іміджу самого Прохаська (котрого, як і Іздрика, зараховують до т.зв. «станіславського феномену») — один із постійних елементів образної технології «Подвійного Леона» (див. розділ «Леон-кіллер»). Мох (Олег «Мохнатий» Гнатів) — реальна постать, відома в Івано-Франківську як безумовний авторитет місцевої контркультури. Згадується також в текстах Андруховича, Прохаська та ін. (Див. також альманах «Кінець кінцем» № 1, 1999. Інтерв'ю з Олегом Гнатівим).

20

Вибачте, але ці карти не можна класти одна на одну (англ.).

21

Іван Кучін — російський виконавець т.зв. «блатного» репертуару, популярний в злочинному середовищі співак. Не зовсім вправна стилізація «блатного» російського арґо (як і запозичення з інших іноземних сленґів) в «Подвійному Леоні» не лише унаочнює ареали ворожої лексики, а й виступає загальною прикметою неприйнятності героєм зовнішнього світу. Відторгнення довколишнього на рівні мікрофізіології — характерна риса Іздрикового протагоніста.

22

…гібридові Болеслава Пруса, Марселя Пруста й Джойса. — Чергове іронічне згадування видатних постатей культури XX ст. (див коментар 1). Хоча видається майже певним, що у випадку з Болеславом Прусом йдеться лише про фонетичну гру «Прус-Пруст»: надто вже очевидна неспівставність цінності доробку польського класика із світовим масштабом двох інших літературних монстрів.

23

…як солдат без батьківщини, голий вася — цитата з вірша Юрія Андруховича «This is the end» (див.: «Четвер» № 9, 2000, ст. 189).

24

Сьогодні мені залишилася остання порція голок… — в наступному епізоді Іздрик майже дослівно цитує окремі розділи пам'ятки китайської літератури XVIII ст. «Нові записи Ці Се» відомого письменника Юань Мея, зберігаючи при цьому автентичну нумерацію. Незначні зміни стосуються лише епізодичного введення в текст (передовсім в назви розділів) сучасних реалій, здебільшого лінґвістичного характеру (згадане вже використання «архетипічних» ідіом маскульту).

25

Хойсі — повіт східно-китайської провінції Чжецзян, яка займає прибережну смугу між провінціями Цзянси й Фуцзянь.

26

…тридцять чжанів. — китайська міра довжини. Один чжан дорівнює близько 3,2 м.

27

Чжанцзякоу — місто Калган в провінції Чахар.

28

Фуцзян — провінція в Південно-Східному Китаї.

29

Чунмін — місто в провінції Цзянси.

30

…в храмі Юньціси… — Храм Юньціси знаходиться коло Ханчжоу, головного міста провінції Чженцян, на одному з виступів гори Уюньшань. Збудований в X ст., пізніше він неодноразово перебудовувався та реставрувався.

31

Сунь Се-фей — прізвисько достойника, вченого й поста XVIII ст. Сунь Цзянь-луна.

32

Ухуа — гора в провінції Юньнань.

33

Юньнань — провінція в Південно-Західному Китаї.

34

Династія Мін — династія, що правила Китаєм з 1368 по 1644 рік.

35

Сіньлінський правитель — У Цзи (?—244 р. до Р.Х.), молодший син вейського князя Чжао-вана, один із чотирьох героїв, що чинили опір князівству Цінь, яке намагалося об'єднати Китай під своєю егідою. В 285 р. до Р.Х. У Цзи очолив вейське військо, пізніше він завдав нищівного удару армії ціньського генерала Ван Хо.

36

Плаче-тужить Стефанія вранці в Путивлі на вокзалі. — Парафраз на славнозвісний плач Ярославни із «Слова о полку Ігоревім» (Плаче-тужить Ярославна вранці в Путивлі на валу). В наступних епізодах Іздрик іронічно, іноді навіть карикатурно обігрує лексичні форми «Слова», пародіює старослов'янську мову, лемківський діалект, та інші мовні маргіналії, доводячи, як зазвичай, гру до абсурду, до руйнування самої природи словотворення.

37

Юньан — область в провінції Хубей, що в Центральному Китаї.

38

Гу — цей термін має декілька значень: отруйна комаха чи плазун; злий дух; отрута, яку додають ворогові в їжу чи пиття; спосіб отруювання; хвороба; чорна магія. Археологічні дані свідчать про те, що ієрогліф ГУ зустрічався вже на панцерах черепах та кістках тварин, які використовували в глибоку давнину для гадання. Вважалося, що за допомогою ГУ можна отримати багатство, а також помститися ворогові. В посудину клали отруйних комах і змій, які пожирали одне одного; того, що виживав, іменували ГУ. Отриману від нього отруту давали людині, вона невдовзі помирала.

39

Дао — в китайській філософії Шлях Істини, абсолютна першооснова світу, що спричинила всю його багатогранність і різноманіття.

40

…коли мені тільки