Читати книгу - "Магія крізь час, Мiла Морес"

136
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 61 62 63 ... 100
Перейти на сторінку:

Дженард схилився між моїми розведеними ногами, впевнено лизнув клітор, кілька разів поцілував там же, пальцем проникнув углиб, натиснув на приховану всередині точку, а далі його рухів я не розібрала. Швидкою хвилею мене накрив оргазм. Настільки стрімкий, що я заплющила очі. Віддалася моменту повністю, з криком, з радістю, мало не вигукнула, що я його шалено кохаю.

***

Ранок розпочався рано. Я не звикла прокидатися до десятої, але мене вирвали із солодкого сну теплі поцілунки. Звичайно, це приємно, але я б воліла ще повалятися кілька годин.

- О сьомій ранку, серйозно?

- Мила, десь уже середина дня, - голос незвично лагідний. - Вставай, не можна спізнюватися.

- Мила? Ти хто такий? Де моя дика горила?

- Ну все, повійко, підемо, - тягне мене за ноги з ліжка.

- Тепер я бодай точно знаю, що це ти. Мені потрібно прийняти душ, вибрати одяг, привести себе до ладу.

- Ти прекрасна, ходімо.

Накинув на мене вчорашні речі, знову трохи перекосивши кожну деталь. Я перемістила з будинку більш охайний комплект речей, пригладила все на собі, показуючи чоловікові, що я можу виглядати набагато краще. Він оцінив без слів. Схопив за руку, переміщаємося.

Я напівсонна, з вм'ятинами на обличчі від подушки, зате у гарному костюмі. І куди ми мчимо?

Стоїмо перед знайомою хатиною, але ліс довкола здається новим. Наче те саме житло, в якому ми одного разу віддавалися втіхам, перенесли в інше місце. Перед будинком з дерев споруджені лавочки, на яких уже сидять мої брати.

- Що ми тут робимо?

- Сімейна нарада, Аліто, ти забула?

- Але навіщо так рано?

Обурилася вголос, а сама тішуся, що в нашому полку прибуло. Значить, Калеан готовий остаточно прийняти Дженарда у сім'ю. Ось уже й на нараду покликав. Щоправда, це місце слабо нагадує нашу вітальню, але, мабуть, поки що збираємося на нейтральній території.

- Це інша хатина, так? - Киваю Дженарду на будиночок.

- Так, у мене таких кілька, я мешкаю в них по черзі.

- А квартира, де ми були?

- То ще одне моє таємне місце. Поки що з найбезпечніших. Біля кожної з хатин були напади, тож зараз розслаблятися не варто. Будь-якої миті хтось може нагрянути.

- Я попереджу, якщо що, - запевняю свого хлопця та братів заразом, хоча вони й так знають, що я на це здатна.

- Давайте перейдемо до справи, – командує Калеан.

Ось мені навіть цікаво, чи Дженард підкорятиметься моєму старшому братові чи почне свої правила впроваджувати? Поки що схоже все на те, що він готовий влитися в команду на наших умовах.

- Вона все знає, - каже Дженард братам, - я здався. На своє виправдання скажу, що вона мені погрожувала.

- Так, Аліта це вміє, - жартує Елім.

Брати сміються, навіть Калеан несподівано повеселішав, почергово подивившись на нас. Ми теж розмістилися на колодах, але щільно притиснувшись один до одного. Дженард не випускає мене з рук, і я рада відчувати його близькість. Здається, і братів це не бентежить. Принаймні ніхто не подав виду.

- Значить, план можна підкоригувати, - Калеан одразу до діла. - Відправимо до нього Аліту, нібито вона хоче вибачитися, - знає вже про інцидент у пабі.

- Ні, він цього не вартий, - парирує Дженард.

Ось уже й перші сутички. А Калеан не любить, коли йому суперечать.

- Правда, брате, він здогадається, що Аліта прийшла через Дженарда, - підтримує Елім. - Але якщо підеш ти з тими ж вивидіннями за недолугу сестрицю, він тебе прийме і не запідозрить.

- Ти маєш рацію, - Калеан погоджується.

Я не дочула? Отак просто старший брат відмовився від своєї ідеї?

- Зачекайте, ви збираєтеся йти до Топези з вивидіннями за мене? – обурююся за звичкою. – Та що я йому такого сказала?

Елім сміється, Дженард ховає усмішку в кулаку. Вони чули всю розмову.

- Потрібно провернути це якнайшвидше, поки що привід для зустрічі свіжий. Сьогодні або завтра. Ми з невидимим Дженардом підемо до нього до кабінету. Я відволікатиму, а Джен пошукає потрібні папери. Я майже впевнений, що він зберігає їх у вежі.

- Але для нього це особисте питання, тож я припускаю, що вони можуть бути в нього вдома. Для цього я і дізнавався, яке місце він вважає безпечнішим.

- Він зберігає їх у вежі, - впевнено повторив Калеан, - сторонній не зможе винести звідти жодного папірця, але для співробітників обмежень немає. Топеза знає, що Дженард не зможе проникнути у вежу.

- Ти маєш рацію, але я все-таки думав перевірити і його заміський будинок. Це для мене було б простіше, ніж провернути аферу з вежею.

- З нами ти зможеш провернути все, що завгодно, - Елім радіє, що починається щось цікаве, та ще й додаткову рекламу нашій сім'ї робить.

- Добре. Сьогодні спустимося на сімдесят третій поверх за моєю перепусткою.

1 ... 61 62 63 ... 100
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Магія крізь час, Мiла Морес», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Магія крізь час, Мiла Морес"