Читати книжки он-лайн » Жіночий роман 👩💕📚 » Між нами контракт, Кетрін Огневич

Читати книгу - "Між нами контракт, Кетрін Огневич"

178
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 61 62 63 ... 81
Перейти на сторінку:
Розділ 29

Крістіна

Звісно ж, Влад пішов за мною, тільки-но я попрямувала до ванної кімнати. Щойно за нами зачинилися дверцята душової кабіни, я раптово відчула себе загнаною в кут. Тут було занадто мало місця для двох. Але Влада, це, схоже, зовсім не бентежило. На його губах грала задоволена посмішка, немов він насолоджувався нинішньою ситуацією. Не кажучи ані слова, він узяв гель для душу і губку, і... почав намилювати моє тіло.

Чесно кажучи, я навіть спробувала забрати в нього губку, але він мені цього не дозволив. Однією рукою хлопець обійняв мою талію, а іншою намилював мою спинку. Я навіть дозволила собі трохи розслабитися, коли він відкинув убік моє волосся і почав цілувати мою шию. Наступної миті губка полетіла на підлогу, а руки Влада накрили мої груди. 

— Мені, безумовно, варто частіше приймати з тобою душ, Лисенятко, — пробурмотів він, граючи з моїми сосками, коли я мимоволі вигнулася в його руках і відчула дещо тверде позаду мене.

— Це ти так радий тому, що я покликала тебе із собою в душ? — запитала я, коли він притиснув мене до себе ще ближче. 

— Крихітко, ти навіть не уявляєш наскільки... — Влад легенько штовхнув мене до стіни, від чого я здригнулася, відчувши різкий контраст між холодним кахлем та гарячою водою, що стікала донизу по наших тілах. — А тепер будь слухняною дівчинкою, і розстав ніжки в сторони... — Щойно я зробила те, що він просив, його пальці миттєво накрили моє лоно, а потім ковзнули всередину. — То тебе це так збуджує, коли я торкаюся твого тіла, га? Мені подобається, що ти така гаряча і напружена там...

О так, це були найсолодші тортури...

— Чорт, крихітко, ти примушуєш мене думати про дуже, дуже непристойні речі, які я б хотів із тобою зробити... — Наступної миті мої ноги розставили ще ширше, а потім до пальців долучився й гарячий язик. Те, як він імітував секс своїми рухами язика, змушувало мене думати зовсім про інше. Подумки я уявляла, як він входить у мене, так глибоко, як бере мене ззаду... Боже, мені, безумовно, варто припинити любовні романи на якийсь час. Незабаром я фінішувала, насолоджуючись першим оргазмом, і ледь могла стояти на ногах, оскільки вони все ще тремтіли.

Влад же безтурботно продовжив наше купання, нібито нічого й не було. Зовні він виглядав таким спокійним, але я знала, що насправді всередині нього вирує ураган. Він усе ще був збуджений, але водночас не змушував мене щось робити.

Ну от чому він такий... такий турботливий? Невже він справді так переживає, що тисне на мене? Адже я теж його хочу. Тому я вирішила перехопити ініціативу у свої руки. У прямому сенсі цього слова. Щойно я обхопила рукою його член, він прикрив очі і тихо застогнав.

— У мене теж є кілька думок про те, що я хотіла б із тобою зробити... — Я почала покривати поцілунками його підборіддя, шию, груди, опускаючись дедалі нижче, доки іншою рукою доводила його до божевілля. Щойно мої губи обхопили його, Влад ударився головою об стіну, бурмочучи під ніс щось незрозуміле. Наступної миті його руки заплуталися в моєму волоссі.

— Кріс, крихітко, що ж ти робиш зі мною... — Це лише спонукало мене ще більше, тож я покружляла язичком довкола чутливої місцинки, і знову взяла його до рота. Його стегна мимоволі віднайшли свій ритм, і незабаром я спробувала зробити те, що, як я думала, неможливо, - взяла його глибше. Його рухи стали різкішими, а хватка на моєму волоссі посилилася. Я подивилася на нього, і наші погляди зіткнулися один з одним. Цього вистачило, щоб штовхнути його за край, і я миттєво відчула його смак на своєму язиці. Вилизавши все до останньої краплі, я встала на ноги, і миттєво опинилася в його обіймах.

— Боже, ти до біса дивовижна, Кріс.

Влад

Практично цілий день ми валялися в ліжку, переглядаючи серії останнього сезону "Гри престолів". Однак, надвечір, мені все ж довелося ненадовго відлучитися на роботу. Надійшло замовлення від одного з моїх знайомих, і мені потрібно було з'їздити на місце, щоб зробити кілька ескізів для майбутнього дизайну квартири.

Коли я повернувся додому, у мене виникло якесь дивне передчуття, ніби щось було не так. Щойно я відчинив двері квартири, то помітив, що скрізь було увімкнене світло, що означало, що Крістіна була вдома. Щойно я зайшов у вітальню, то застав жахливу картину: Крістіна стоїть на колінах, із зав'язаними руками і імпровізованим кляпом у роті, а біля неї стоїть двоє хлопців, з якими я вже дуже давно перервав спілкування. Колись свого часу я балувався наркотиками, зв'язавшись з однією компанією, але потім мій батько якось дізнався про це, і цю справу швидко зам'яли. І ось тепер, ці двоє хлопців, Кирило і Валера, вломилися в мою квартиру, і тримали зв'язаною мою дружину.

— Ну привіт, друже, давненько тебе не бачили, — задоволеним голосом виголосив Кирило, коли Валера провів кінчиками пальців по щоці Крістіни, і та смикнулася вбік.

— Якого біса ви тут забули?! — процідив я крізь зуби, наближаючись до них на кілька кроків, але миттєво зупинився, коли Валера приставив зброю до скроні Крістіни. 

— Стій, де стоїш, Владе, інакше тут буде занадто багато крові, — посміхаючись, сказав Валера, натискаючи пістолетом на скроню дівчини, від чого та заплющила очі.

— Що вам потрібно?

— Гроші. У тебе їх повно. Ми подумали, може, за старою дружбою ти позичиш нам кілька косарів. Ти ж не збіднієш від цього... — відповів Кирило на моє запитання. — Ти ж не хочеш, щоб із цією лялечкою щось трапилося? Я б, якщо чесно, не проти розважитися з нею. Це чергова дівка, яку ти трахаєш, еге ж?

— Залиште її в спокої. Я дам вам грошей, — я позадкував назад, відкрив одну з панелей у стіні, і дістав звідти кілька пачок із грошима. Кирило насупився, але все ж забрав у мене гроші.

— Це все, що в тебе є?

— Так.

— Не вірю. Ти багатий виродок, у тебе точно має бути більше грошей! Упевнений, на картці у тебе точно має бути ще. Сходи до банкомату, і принеси ще стільки ж, а ми, можливо, подумаємо, що робити з цією дивовижною крихіткою...

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 61 62 63 ... 81
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Між нами контракт, Кетрін Огневич», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Між нами контракт, Кетрін Огневич"