Читати книжки он-лайн » Дитячі книги 🧒📖🌈 » 25 професій Маші Філіпенко

Читати книгу - "25 професій Маші Філіпенко"

177
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 62 63 64 ... 85
Перейти на сторінку:

— Чому дюймову? У нас і мітчиків таких нема.

— Значить, метрову. Або дрібну. То байдуже. Дамо вам халат нейлоновий з блискітками. Га?! Уявляєте! Зачіску зробимо під Жерара Філіпа. Музика. Арена жовта, верстат сяє. Навколо прожектори! Жінки з квітами! Ваш халат вилискує! Верстат гуде! А під кінець ви стійку на верстаті на одній руці робите. Ноги у вас в сторони, а в зубах гайковий ключ! Як кісточка!

Тут Іван Корнійович як пирснув!… Навіть цвяшки із нього вискочили. Либонь, уявив себе збоку: ноги догори, а в зубах гайковий ключ.

— Ну вас к чортовій матері! Робити вам нічого, лише голову морочите. — І пішов.

Похмурий чоловік каже:

— А що? Це ідея! Смішний номер вийде, коли клоун на сцені дрова рубатиме. А на «біс» дрова в стіс укладатиме.

Вони почали з директором обговорювати ідею.

— А мені ж як бути? Берете мене?

— Беремо, беремо, — відповідають. — Тільки нам ваша допомога потрібна. На нас в управлінні гриматимуть, що ми інженерів у блазні переманюємо. Вам на доказ і їх смішити доведеться… Зможете?

— Звичайно. Такого випадку в житті не було, щоб я людину розсмішити не зміг.

— А як ви їх будете смішити?

— Я їм загадку загадаю дитячу.

— Яку саме?

— Вісім ніг, а всередині гривеник.

Вони замислились.

— І що ж воно таке?

— Дві свині цілуються.

Тут і похмурий чоловік не витримав. У нього щось схоже на посмішку Фантомаса з'явилось. Ту, скажімо, теплувату посмішку я тоді з собою й поніс.


РОЗДІЛ N+9

(Як потрапляють у Циркконцерт)


Після дзвінка Кічалової бабуся довго мізкувала, малювала якісь схеми, потім зробила коротке повідомлення:

— Мені дедалі більше подобається твоя ситуація у Циркконцерті. Тут є два варіанти. Або вони прагнуть серйозно розібратись у цій справі, і це робить їм честь. Або вони надзвичайно зацікавлені в тому, щоб позбавитись од вашої милості. В такому разі вони роблять помилку за помилкою. Чим більше людей залучено до цієї справи, тим менше шансів лишається вчинити волюнтаристськи. Кожний зайвий день до суду працює на нас. Він робить ситуацію не вкрай скандальною, а звичайною. До неї звикають і не чекають крайніх заходів.

— Отже, вигідніше завтра не з'явитись. Зволікати.

— Ні в якому разі. Не можна їх дратувати. Треба і з'явитись і зволікати. А твій Тихомиров напевне не з'явиться. І це буде його помилкою. І головне, — вела далі вона, — тобі необхідно визначити критерії.

— Які критерії?

— От які. Ти обвинувачуєш Тихомирова у відсутності чуття гумору. Говориш, що він боїться всього нового. А чим такі речі доводяться? Може, тестами на дотепність? Може, тим, що відхилені ним речі були де-небудь надруковані? Коротше, дізнайся, яких од тебе чекають доказів.

— Так вони і сказали… — втрутився Топилін. — Що, вони собі дурники?

— Не слід про них думати наперед погано. Я ще не бачу жодного доводу проти них. А рішення прийматимуть вони. І рішення не з легких. І єдине, що ми можемо зробити, — це переконати їх прийняти правильне рішення.

Я слухав і робив «жабку» на підлозі. Далі вона сказала:

— І ще я вельми сподіваюсь на твого «хрещеного».

«Хрещеним» моїм був головний режисер Циркконцерту Мосалов Антон Савелійович. Той самий, котрий посміхнувся мені посмішкою Фантомаса. Тоді, після мого першого візиту, він узявся мені допомагати.

Не можу твердити, що він був людиною вельми славною. Досить жорстокою людиною він був. У широких народних масах про таких кажуть: помісь бульдога з мотоциклом. Та була в ньому дивна внутрішня веселість — мислити вмів нестандартно і полюбляв усілякі відхилення від стереотипу. Як у мистецтві, так і в особистому житті. Він мене запросив додому. Чомусь ми сиділи на кухні. Він говорить:

— Наша організація гастрольна. Ми прокатуємо готових акторів, а самі їх не готуємо. Тому взяти… вас… тебе… на роботу не мали права. Та раз на рік ми оголошуємо набір у нашу організацію. Беремо людей з готовими номерами. У цей час є можливість проскочити. І одержати гарну ставку. Переглядає номери авторитетна комісія з представниками філармонії. Усе вирішується зразу. І моя порада тобі… вам… давай на «ти» — негайно розпочати підготовку номера і його обкатку…

… Я відправлю тебе до свого приятеля. Він письменник, гуморист. Колишній естрадний автор. Просто так робити естрадний номер його навряд чи впрохаєш. Ця робота надто трудомістка і не почесна — для початківців. Але мені він, либонь, не відмовить. Я його дружину в першу лікарню народжувати влаштував. Та й ти на нього напосядь. Може, щось і вийде.

… Тепер далі… Одна справа людей в житті смішити, інша справа — зі сцени. Зі сцени у стократ складніше і не всім дано. Тому, одержавши номер, ти повинен його обкатати. І зробити це найліпше у піонерському таборі. Працюючи там керівником художньої самодіяльності. Або масовиком.

У мене аж очі на лоба вискочили. І Мосалов порадив зафіксувати цей вираз обличчя.

— У тебе з мімікою кепсько. А такою «витрішкуватістю» не розтринькуються.

Далі він скупо і жорстко мені все розтлумачив. Навіть природжений актор має звикнути працювати на публіці. Треба переступити через якийсь психологічний бар'єр. Зробити цей крок допомагає досвід. Знову ж таки починати легше на дітях. Дорослі вважають природним стан розповідання і показування чогось дітям. А надалі вдалий дитячий номер легко переноситься на дорослу аудиторію. Оскільки дорослі — ті ж діти. Це його, Мосалова, теорія, а може, навіть майбутня стаття для

1 ... 62 63 64 ... 85
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «25 професій Маші Філіпенко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "25 професій Маші Філіпенко"