Читати книгу - "Сатурну не наливати, або п'яний чоловік-дракон у подарунок, Ліра Куміра"

- Христина ні в чому не винна! - вигукнула я, ловлячи на собі два ошелешені погляди. - Учора ми весь вечір провели разом, а перед самою комендантською годиною я вирушила до себе. – і не збрехала навіть ні грама.

- Весь вечір? - Уточнив у мене ректор, і я відповідно кивнула. - І чим Ви займалися?

- Пили чай, обговорювали чоловіків, - цими словами ректор хмикнув, але промовчав, - і перевіряли дієвість косметичних засобів, - чи не застосував він мені заклинання правди? Я, звичайно, викрутилася, але підозріло багато інформації йому виклала.

- Дядько, кожна дівчина, що поважає себе, робить маски для обличчя, щоб залишатися довше молодою, - вклинилася в нашу розмову Христина, забираючи на себе увагу ректора. Той у свою чергу підозріло примружився, але від подальших розпитувань відмовився, відпускаючи нас:

- Зроблю вигляд, що я Вам повірив. Ідіть, - ми полегшено видихнули і поспішили покинути аудиторію.
Викрутились!

- Дякую тобі величезне, - дівчина посміхнулася, простягаючи мені долоню, - Подруги? - Запитала вона.

- Подруги, - підтвердила я її пропозицію рукостисканням, і тієї ж миті ми відчули, як невидима третя долоня лягла зверху.