Читати книгу - "Снігуронька на замовлення, Альма Лібрем"

В цей момент я остаточно прийшла до висновку, що ця жінка зараз на моїй стороні. Не хотіла б я бути її ворогом! Тому що те, з яким виглядом вона повернулась до Віталіни і розцвіла в задоволеній, але в ту ж саму мить уїдливій посмішці, було просто безцінним. Явно ж розуміла, що Віта не від доброго серця туди щось підмішала!

- Віточко, - Олена Володимирівна подивилась на плід кулінарних старань Вітасі і явно лишилась ним незадоволена. – Ну що це таке! Воно безнадійно зіпсоване!

- Нормальне тісто, - запротестувала Вітася. – Зараз додам начинку…

- Начинку? В це?! – обурилась жінка. – Ти хочеш зіпсувати продукти? Пробач, моя люба, але тісто треба переробити. А Данечка ще не приїхав, муки в мене стільки нема.

Віталіна і рота розкрити не встигла, як Олена Володимирівна вже схопила моє тісто.

- Оленько, ти ж не будеш проти, якщо ми врятуємо пиріг Віточки? – уточнила вона, так майстерно брешучи, що я ледь стримала задоволену посмішку. – Ну й чудово! А то начинка хороша, образливо, якщо пропаде, а ти можеш і щось інше приготувати…

Якби я не знала, що насправді робила Олена Володимирівна, то точно образилась би на те, що вона допомагає Віталіні, та ще й не дає мені приготувати свій фірмовий пиріг. Але готувала я з самого початку по чужому рецепту, тісто мало бути для Віталіни, а Олена Володимирівна, здається, вирішила вдарити по Вітасі її власною зброєю. Тій точно не вистачить сміливості сказати, що вона додала щось у тісто.

- Та воно ж, напевне, погане, - забурмотала Віталіна, намагаючись захистити свій пиріг від стороннього втручання.

- Хвилину тому було ідеальне, а варто було мені і Оленьці відвернутись, так зіпсувалось? – вразилась Олена Володимирівна. – Ні за що не повірю. Хіба що туди хтось щось додав, але серед нас таких нема, правда?

Вітася закусила губу, але ні слова не сказала. Зізнаватись в своїх гріхах вона не стала, чудово розуміючи, якими будуть наслідки, тільки головою завертіла в пошуках виходу з ситуації.

- Ось, - веліла Олена Володимирівна. – Готуй. Тут вже нічого не зіпсувати. А потім, Віточко, таки допоможеш Дані з прибиранням. Або просто відпочинь. З дітьми піди пограй! А з приготуванням ми якось з Олею вдвох справимось. Або Даня, коли приїде, допоможе.

- Але чоловікові не місце на кухні! – обурилась Віталіна.

Олена Володимирівна закотила очі. Вона вважала, що на кухні не місце не Данилові, а Вітасі, яка вже точно ні на що була не здатна.

- Нічого. Руки мого сина ростуть з потрібного місця, так він нам овочі почистить, салатики наріже, що-небудь просте зробить. А з рештою ми з Олею вдвох справимось, - твердо заявила жінка. – А ти давай, збирай пиріг, в духовку його і… йди, Дана чекає!

Віталіна взялась за тісто з таким приреченим виглядом, що в мене навіть сумнівів не лишилось, що тісто мені зіпсували, та ще й зробили це не випадково, а спеціально. Зізнаватись в своїх гріхах Вітаася не збиралась, тільки постійно пропонувала ще щось приготувати, але ні. Олена Володимирівна була налаштована радикально. Дочекавшись тієї миті, поки пиріг Вітасі опиниться в духовці, вона впевнено вказала їй на двері.

- Йди, - штовхаючи її в спину, бадьоро заявила жінка. – Іди, люба, іди. Відпочинь. Ти ж не на кухні стирчати приїхала! Воно й на краще, що ти нам заважати не будеш. Стороннім  на кухні не місце! – тезис про сторонніх, здається, зовсім не порадував Вітасю, її аж перекосило, але відповісти вона не наважилась.

Не пройшло й кількох хвилин, як Вітася була виставлена геть з кухні, і Олена Володимирівна полегшено зітхнула.

- Продукти шкода, - прокоментувала вона. – Зате нам більше нічого ніхто не підсипле, Оленько. От вже! Вітася з самого дитинства була такою, не розумію, чому Даночка з нею здружилась. А от Даня її терпіти не міг!

- Дивно, - посміхнулась я. – Віта намагалась запевнити мене в тому, що він від неї втрачав розум, в юності бігав за нею…

- Ніколи такого за своїм сином не спостерігала, - впевнено відповіла Олена Володимирівна. – Але тепер нам з тобою треба постаратись і зробити все, щоб навіть гидотний пиріг Віталіни не зіпсував апетит усім іншим! Які там в тебе фірмові рецепти?

Я покосилась на двері і нахилилась до Олени Володимирівни, збираючись повідати їй кілька кулінарних секретів своєї сім'ї. Щось мені підказувало, що єдиним безруким кулінаром сьогодні дійсно буде Віталіна.