Читати книгу - "Кузькіна мать: хроніка великого десятиріччя (До 50-річчя Карибської кризи)"

мегатони залишилися без носіїв. Половина термоядерної потужності, зосередженої на Кубі, - марна. Вона використана бути не може.

На Кубі були тільки 24 пускові установки 8К63 і 36 зарядів по одній мегатоні для них. Але півтора боєкомплекти нічого тримати. Якщо 24 пускові установки здійснять один пуск, то не повірю, що хтось їм після цього дозволить підготувати та запустити другу ракету.

Отже, на Кубі стратегічний потенціал 70 мегатон, але в жовтні 1962 року реально можна було нанести удар потужністю тільки в 24 мегатони.

Тепер уявімо, що президент США не став чекати, коли ракети піднімуть у вертикальне положення і почнуть заправляти. Він, скажімо, завдає удар парою сотень «Скайгоків». І навіть не з авіаносців, а з аеродромів Флориди, Алабами, Джорджії. Розміщення кожної радянської пускової установки відомо з точністю до метра. Однією тони осколкових бомб цілком достатньо для виведення з ладу будь-якої відкритої пускової установки. А тут по десятку зубастих дракончиків на кожну пускову, та по три тони бомб у кожного, та вогонь автоматичних гармат. І ніякого ядерного конфлікту після того не станеться.

А якщо мало двох сотень «Скайгоків», так буде чотириста. Або шість сотень.

Недарма Хрущов здригнувся, коли йому доповіли про таку перспективу.

Стривайте, але на Кубі дві дивізії радянських зенітних ракет С-75! 144 пускові установки. П'ять боєкомплектів!

Це, звичайно, так, але «Скайгок», який діє на малій і надмалій висоті, особливо в районах з дуже нерівною місцевістю, «літальні телеграфні стовпи» не страшні. У ракети С-75 мінімальна висота ураження - 500 метрів. Але це на рівній місцевості. А на місцевості нерівній вести боротьбу з раптовими появами вертких літачків ще важче. А ось зенітно-ракетним комплексам від «Скайгоків» могло дістатися.

Але на Кубі 40 радянських МіГ-21! Це велика сила. Однак аеродром, на якому сидів 32-й гвардійський винищувальний полк, не був би залишений без уваги. Та й «Скайгоки» вже вочевидь прийшли би з належним для такого випадку супроводом винищувачів.

Райони розташування радянських військ на Кубі прикривали 40 винищувачів МіГ-21Ф-13 з 32-го гвардійського винищувального авіаційного полку. Це один із найзнаменитіших радянських авіаційних полків; у 1943 році ним командував полковник Василь Йосипович Сталін.

Удар по радянських установках стратегічних ракет міг бути завданий літаками F-4 «Фантом II». У 2008 році, коли відзначалася 50-та річниця першого польоту цієї чудової машини, вона все ще перебувала на озброєнні Німеччини, Японії, Ізраїлю та низки інших держав, які ніяк не запідозриш ні в бідності, ні у відсутності уваги до свого арсеналу. Швидкість «Фантома» в два рази більша від швидкості звуку. На момент Карибської кризи він був дивом військової техніки. У 1961 році «Фантом» встановив рекорд швидкості на малій висоті - 1452 км/год. Цей рекорд протримався 16 років.

Удар по радянських установках стратегічних ракет на Кубі міг бути нанесений і літаками F-4 ​​«Фантом II» - як з території США, так і з авіаносців. У момент Карибської кризи «Фантом» був дивом військової техніки: розвиваючи швидкість у два рази більшу за швидкість звуку, він був першим у світі бойовим літаком, здатним без допомоги наземної станції наведення знаходити і знищувати цілі, що знаходяться за межами візуального контакту. При підході до цілі на малій і надмалій висоті «Фантому» не страшні ні С-75, ні МІГ-21.

При підході до цілі на малій і надмалій висоті «Фантому» не страшні ні «телеграфні стовпи», ні МіГ-21. Удар «Фантомів» по пускових установках стратегічних ракет на Кубі міг бути нанесений як із території США, так і з авіаносців, які могли знаходитися далеко за межами досяжності радянських берегових ракет. «Фантом» був першим у світі бойовим літаком, здатним без допомоги наземної станції наведення знаходити і знищувати цілі, які знаходяться за межами візуального контакту. А ніс він сім тон бомб і ракет.

Це найпростіші варіанти. І без застосування ядерної зброї. Але були й інші, більш складні і більш дієві ходи. Нейтралізувати 24 пускові установки ракет 8К63 було чим.

І що б товариш Хрущов мав після такого нальоту? Він би мав шість бомбардувальників Іл-28А, носіїв ядерних бомб. Якби вони вціліли в ході першої повітряної операції. Іл-28 - гарна машина. Але радіус дії - до тисячі кілометрів. Швидкість - дозвукова. Уявімо, що можуть зробити шість дозвукових бомбардувальників в умовах повного панування тисяч надзвукових винищувачів?

На Кубу були перекинуті 6 бомбардувальників Іл-28А - носіїв ядерних бомб. Іл-28 - гарна машина, що вирізнялася простотою і надійністю, але її радіус дії до тисячі кілометрів, швидкість - дозвукова. Із 104 радянських тактичних ядерних зарядів, які вже були доставлені на Кубу, теоретично небезпечними для США могли бути тільки шість бомб для шести бомбардувальників Іл-28А, але ймовірність того, що на дозвуковій швидкості ці літаки могли долетіти до цілі в умовах повного панування в повітрі американських надзвукових винищувачів, вкрай мала.

Але в Хрущова інші ядерні засоби на Кубі! Правильно. До них і звернемося.

На Кубі було три дивізіони некерованих тактичних ракет, у їх складі 12 ракетних комплексів 2К6. Боєкомплект - 24 ракети ЗР9 з осколково-фугасним зарядом і 12 ракет ЗР10 з ядерним зарядом. Дальність ЗР10 - 32 кілометри. На землі комуністичного острова Куба розташована американська військова база Ґуантанамо. Один ядерний заряд, зрозуміло, буде випущений по американській військовій базі. Це святе. Пара зарядів - по районах висадки морських десантів. Якщо такі будуть. А рештою зарядів куди стріляти? Далі території Куби вони все одно не полетять. 12 ядерних ударів по острову Куба, щоб врятувати острів від проклятих імперіалістів? Так кому ця Куба після тих ударів буде потрібна?

Ще 80 зарядів, тобто майже половина всього ядерного арсеналу, призначалися для двох полків фронтових крилатих ракет ФКР-1.

Радянська крилата ракета ФКР-1 - безпілотний літальний апарат, зменшена копія винищувача МіГ-15, що злітає з громіздкого стартового пристрою за допомогою порохового прискорювача. На Кубу перекинули 16 пускових установок, 80 ракет і стільки ж ядерних зарядів до них (по 5 боєкомплектів на установку). Подумаймо: якщо вибухне ядерна війна, то який противник дозволить провести з уразливих пускових установок по 5 пусків ракет? У 1962 році ФКР-1 повністю застаріла: вона летіла на дозвуковій швидкості, і будь-який надзвуковий винищувач міг збити її у польоті. Та й куди ними стріляти? Максимальна дальність - 125 км, навіть до Флориди не дістати.

Що є ФКР-1? Це безпілотний літальний апарат,