Читати книгу - "Біблія"

У всьому ж сам себе подаючи за взір добрих дїл, у науцї цїлость, поважність,

8 слово здорове, недокорене, щоб осоромив ся противник, не маючи нїчого казати про нас докірно.

9 Слуги своїм панам щоб корились, у всьому догоджали, не відказуючи,

10 не крали, а показували всяку добру віру, щоб науку Спасителя нашого, Бога, украшували у всьому.

11 Явилась бо благодать Божа спасительна всїм людям,

12 навчаючи нас, щоб відцуравшись нечестя і мирських похотей, розумно і праведно і благочестно жили ми в нинїшньому віцї,

13 ждучи блаженного вповання і явлення слави великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа,

14 котрий оддав себе самого за нас, щоб ізбавити нас од усякого беззаконня і очистити собі людей вибраних, ревнителїв добрих дїл.

15 Се говори, напоминай, і докоряй з усяким повелїннєм. Нехай нїхто тобою не гордує.

До Тита 3

1 Нагадуй їм, щоб начальства і власти слухали і корились, і до всякого доброго дїла були готові,

2 щоб нїкого не хулили, не були сварливі, а тихі, показуючи всяку лагідність до всїх людей.

3 Були бо колись і ми нерозумні, непокірні, і зведені слуги похотям та всяким розкошам, живучи в злобі та завистї, гидкими бувши та ненавидячи один одного.

4 Як же явилась благость і чоловіколюбиє Спаса нашого Бога,

5 не з дїл праведних, що ми робили, а по своїй милости спас нас купеллю новорождення і обновлення Духа сьвятого,

6 котрого вилив на нас щедро через Ісуса Христа, Спасителя нашого,

7 щоб оправдившись благодаттю Його, зробились ми наслїдниками по надїї життя вічнього.

8 Вірне слово, і хочу, щоб про се ти впевняв, щоб которі увірували в Бога, старались пильнувати добрих дїл. Добре воно і користне людям.

9 Дурного ж змагання, та родоводів, та спорів, та сварок про закон цурай ся, бо вони не на користь і марні.

10 Єретика чоловіка після первого і другого напомину, покинь,

11 знаючи, що такий розвертаєть ся і грішить, осудивши сам себе.

12 Як пришлю Артема до тебе або Тихика, постарайсь прийти до мене в Никополь: там бо надумавсь я зазимувати.

13 Зину законника та Аполоса старанно випровадь, щоб нї в чому не мали недостатку.

14 Нехай і наші вчять ся пильнувати добрих дїл для конечних потріб, щоб не були без овощу.

15 Витають тебе усї, що зо мною. Витай тих, хто любить нас у вірі. Благодать з усїма вами. Амінь.

До Филимона 1

1 Павел, вязник Ісуса Христа, та Тимотей брат, Филимонові, нашому любому і помічникові,

2 та любій Апфиї, та Архипові, товаришові воїну нашому і домашній твоїй церкві:

3 Благодать вам і мир од Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа.

4 Дякую Богу моєму всякого часу, згадуючи тебе в молитвах моїх,

5 чуючи про любов твою та віру, що маєш до Господа Ісуса і до всїх сьвятих,

6 щоб спільність віри твоєї була дїйственна в розумінню всякого добра, яке в вас є через Христа Ісуса.

7 Велику бо маємо радість і утїху з любови твоєї, бо серця сьвятих дізнали одради через тебе, брате.

8 Тим, хоч велику сьміливость маю в Христї, наказувати тобі, що треба,

9 та ради любови лучче благаю, бувши таким, як Павел, старець, тепер же і вязник Ісуса Христа;

10 благаю тебе про мого сина, котрого я породив у кайданах моїх, Онисима,

11 колись тобі непотрібного, тепер же тобі й менї вельми потрібного, котрого я послав,

12 ти ж його, чи то серце моє, прийми.

13 Хотїв був я при собі держати його, щоб замість тебе служив менї в кайданах благовістя;

14 та без твоєї волї не хотїв я нїчого зробити, щоб не мов по неволї добро твоє було, а по волї.

15 Бо може тому розлучивсь на час, щоб на віки прийняв єси його,

16 вже не яко слугу, а вище слуги, яко брата любого, найбільше менї, скілько ж більше тобі, і по тїлу, і в Господї.

17 Коли ж маєш мене за спільника, прийми його, як мене.

18 Коли ж чим обидив тебе, або (чим) винуватий, на менї те полїчи.

19 Я, Павел, написав рукою моєю: я оддам, щоб не казати тобі, що і сам себе менї завинуватив.

20 Так, брате, нехай маю потїху з тебе в Господї; звесели серце моє в Господї.

21 Надїявшись на слухняність твою, написав я тобі, знаючи, що і більш, нїж говорю, зробиш.

22 Разом же наготов менї і господу; надїюсь бо, що молитвами вашими буду дарований вам.

23 Витають тебе Єпафрас, товариш, неволї моєї в Христї Ісусї, Марко, Аристарх, Димас, Лука, помічники мої.

24 Благодать Господа нашого Ісуса Христа з духом вашим. Амінь.

До євреїв 1

1 Почасту і всяково промовляючи здавна Бог до батьків через пророків,

2 в останнї сї днї глаголав до нас через Сина, котрого настановив наслїдником усього, котрим і віки створив.

3 Сей, будучи сяєвом слави і образом особи Його, і двигаючи все словом сили своєї, зробивши собою очищеннє гріхів наших, осївсь по правицї величчя на вишинах,

4 Стільки луччий будучи від ангелів, скільки славнїще над їх наслїдував імя.

5 Кому бо рече коли з ангелів: Син мій єси Ти, я сьогоднї родив Тебе? і знов: Я буду Йому Отцем, а Він буде менї Сином?

6 Коли ж знов уводить Перворідня у вселенну, глаголе: І нехай поклонять ся Йому всї ангели Божі.

7 І до ангелів же глаголе: Що творить духи ангелами своїми, а поломє огн hei слугами своїми.

8 Про Сина ж: Престол Твій, Боже, по вік вічний, палиця правоти - палиця царювання Твого.

9 Полюбив єси правду, і зненавидїв беззаконнє; за се помазав тебе, Боже, Бог твій єлеєм радости більш спільників Твоїх.

10 І (знов): У починї Ти, Господи, землю оснував єси, і небеса - дїло рук Твоїх.

11 Вони зникнуть, Ти ж пробуваєш, і всї, як шати зветшають,

12 і як одежину згорнеш їх,