Читати книгу - "Повна енциклопедія тваринництва"

паперу і всього, що трапляється в клітці. Якщо ж під час контрольного парування самицю буде не покрито, через 5–6 днів її знову підсаджують до самця. Якщо після повторного покриття вона знову виявиться незаплідненими, її слід вибраковувати.

Розмноження кролів рекомендовано проводити влітку зранку або ввечері, узимку – вдень. Варто зазначити, що в спекотну літню погоду кролиця неохоче йде на злучання, у зимові ж місяці спаровування кролів ризиковане тим, що новонароджені кроленята можуть замерзнути в неопалюваних клітках за недостатньої вгодованості та слабкого здоров’я самиці.

Календарні терміни першого парування кролів визначають з урахуванням їхнього віку, живої маси і стану линьки волосяного покриву. Молодих кролиць більшості порід можна пускати в перше злучання віком близько 5 місяців, коли вони досягнуть живої маси не менш як 3,5 кг, за умови, що в них не спостерігається активної линьки волосяного покриву. Кролів великих порід, таких як білий велетень, сірий велетень і чорно-бурий, бажано пускати в перше парування на 15–30 днів пізніше. Велика перетримка кролиць до першого злучання є небажаною, бо, по-перше, це невигідно економічно, а по-друге, кролиці після цього віку починають жиріти й погано запліднюються. Самців слід пускати в перше злучання у трохи пізнішому віці, ніж кролиць, – у 6–8 місяців.

У разі дворазового покриття одному самцю не слід підсаджувати більше двох самиць, за одноразового – більше чотирьох. Навантаження на молодого самця слід збільшувати поступово – від однієї-двох кролиць на тиждень до повного навантаження (дві самки на день) протягом 2–3 місяців.

Для того щоб перевірити якість молодих кролиць, їх покривають дорослими самцями, вже перевіреними на якість потомства. Так само перевіряють і молодих самців, підсаджуючи до них дорослих, уже перевірених на якість потомства кролиць. Для більшої вірогідності одержання здорового потомства старих кролиць краще покривати молодшими, але вже перевіреними самцями.

Під час розрахунку поголів’я самців-плідників і кролиць основного стада виходять з їхнього середнього полігамного співвідношення 1: 8 або 1: 10, хоча здорові та активні самці можуть покривати до 20 кролематок.

Визначаючи кількість самців-плідників, треба враховувати, що в будь-якому випадку, навіть за наявності невеликої кількості кролиць, треба мати не менш ніж двох самців-плідників однієї або різних порід.

Племінні самці-плідники мають відзначатися високою статевою активністю. Флегматичних тварин і таких, що погано покривають самиць, треба вибраковувати.

Велике значення має правильне планування ремонту стада. Зазвичай в аматорських господарствах дорослих кролів спаровують у середньому близько двох років. Щорічний ремонт при цьому може становити не менш ніж 50 %. Частина залишених на ремонт тварин за різних причин не доживає до введення їх в основне стадо. Таким чином, ремонт має становити 75 %.

Щоб остаточно переконатися в тому, що запліднення відбулося, кролицю перевіряють на крільність, обережно промацуючи зародків. Промацування проводять на 10–12-й день після парування, коли зародки перебувають ще біля тазу (на 15–16-й день вони переміщаються у черевну порожнину). Для промацування зародків самицю садять на рівну поверхню головою до себе. Однією рукою кролицю утримують за крижі або за вуха і шкіру над лопатками, а пальцями іншої руки обережно з двох боків промацують живіт біля тазу. У крільної кролиці, порівняно з некрільною, задня частина живота здається більш щільною. До цього часу роги матки значно збільшуються і заповнюються плацентарною рідиною, у якій і перебувають зародки. На дотик зародки еластичні, овальної форми, діаметром 1,5–2 см.

Проведення окролів і вирощування молодняку

Крільність у кролиць триває в середньому 30 днів із відхиленням у той чи інший бік в один-два дні. Коротшим період вагітності буває у кролиць, які під час окролу дають багатоплідні поноси, а тривалішим, навпаки, коли вони приносять нечисленні приплоди. У період крільності слід дуже уважно стежити за якістю та поживною повноцінністю кормів для кролиць, піклуватися про них. Тварин треба оберігати від переляку, бо тоді вони роблять різкі стрибки, які можуть шкідливо позначитися на перебігу крільності. У жодному разі не можна згодовувати вагітним кролицям недоброякісні корми, особливо закислий силос та промерзлі коренеплоди. Не рекомендовано також різко змінювати склад раціону. Не слід брати крільних самиць на руки, а коли це зробити необхідно, то брати треба дуже обережно, підтримуючи тварину знизу. У клітках вагітних кролиць потрібно постійно підтримувати чистоту.

Перед окролом клітки, маточники та інвентар треба очистити від бруду та продезінфікувати.

Якщо клітки не обладнані постійним маточним відділенням, то за 5–6 днів до передбачуваного окролу в них ставлять переносні маточники, у які кладуть м’яку чисту підстилку. Найліпшою підстилкою є сухе свіже дрібностеблове сіно. Таке сіно має низьку теплопровідність і тому є особливо цінним як підстилка в холодну зимову пору. Як підстилку можна використовувати також зім’яту яру солому безостих злаків, дрібну деревну стружку, сухий мох, грубостеблове сіно, але тільки в теплу пору року.

Іноді переносні маточники ставлять у клітки молодим самицям за 10 днів до окролу, бо відтоді тварини починають влаштовувати гнізда. Однак враховуючи те, що за ці 10 днів самиця сильно забруднює підстилку, достатньо за два-три дні до окролу оглянути маточник і замінити забруднену підстилку. Треба, щоб підстилка займала не менше половини маточника і щоб був невеликий ухил до більш затіненої частини, де кролиця зазвичай влаштовує гніздо.

У клітки, де є постійні маткові відділення, теж за 5–6 днів до передбачуваного окролу треба покласти підстилку, щоб вона заповнила це відділення приблизно на дві третини.

За три-чотири дні до окролу кролиці влаштовують гнізда. Вони мнуть підстилку зубами і складають її докупи, вищипують пух зі своїх грудей та живота. Узимку в гнізді слід залишати весь нащипаний кролицею пух. Якщо кролиця гнізда не робить, треба зробити його самому й вистелити пухом.

Окріл найчастіше проходить вночі, рідше – вдень. Триває він 10–30 хв, іноді до години. Після окролу кролиця з’їдає послід, вилизує кроленят, укладає їх у гніздо і годує. Під час окролу кролиці відчувають сильну спрагу і, якщо немає води, вони можуть з’їдати своїх кроленят. Тому важливо стежити, щоб у клітці постійно була чиста вода. Випадки поїдання кролицями свого приплоду іноді є наслідком браку в кормах мінеральних речовин та вітамінів. Кролиць, які неодноразово поїдали своє потомство, слід вибраковувати.

Коли окріл закінчиться, слід оглянути гніздо і видалити мертвонароджених або недорозвинених кроленят. Перед оглядом гнізда руки треба ретельно вимити простим милом. Використовувати туалетне мило не можна, бо від нього залишається запах, його кролиця вловлює й це може спричиняти занепокоєння, тварина навіть може перестати годувати своїх кроленят.

Якщо кролиця після окролу поводиться неспокійно, розкидає і топче кроленят, треба тимчасово забрати її з клітки. Занепокоєння може бути спричинене загрубінням сосків. Їх варто злегка помасажувати, здоїти кілька крапель молока, а потім підкласти кроленят і, притримуючи кролицю руками, дати їм нассатися.

Кролиця може непокоїтися і внаслідок інших причин, найчастіше через швидке настання статевої охоти. У цьому випадку її треба відразу пустити в злучання, після чого вона зазвичай заспокоюється і починає годувати своїх кроленят.

Для нормального розвитку підсисних кроленят важливо визначити їх оптимальну кількість під матір’ю. Робити це треба з урахуванням віку та молочності кролиць. Під молодими кролицями, які вперше окролилися, молочність яких ще невідома, залишають 6–7 кроленят, під дорослими із середньою молочністю – 7–8, а під кролицями з високою молочністю – 9–10 кроленят.

Якщо в господарстві окролилося протягом трьох-чотирьох днів кілька кролиць, можна провести вирівнювання приплодів з урахуванням молочності самиць. Так, якщо високомолочна кролиця дала невеликий приплід, то до неї підкладають кілька кроленят від багатоплідних самиць із низькою молочністю. Різниця у віці між своїми та прийомними кроленятами допускається не більш ніж у три-чотири дні. При цьому треба мати на увазі, що запах чужих кроленят спричиняє у самиці занепокоєння і вона може їх загризти. Для того щоб цього не сталося, кролицю тимчасово забирають із клітки, чужих кроленят очищають від пуху та підстилки, обтирають пухом того гнізда, у яке їх підкладають, і вкладають усередину приплоду. Через 15–20 хв кролицю