Читати книгу - "Брама"

175
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 63 64 65 ... 95
Перейти на сторінку:
вирвати. Попри те, що я був дуже п’яний, мене таки охопив жаль: ми пили справжнє шотландське віскі «Gleneagle», а не місцевий самограй, перегнаний незрозуміло з чого.

Після того, як я проблювався, у моїй голові трішки прояснилося. Я вийшов, сперся на стіну і зарився обличчям у плющ, важко дихаючи. Коли у кров потрапила необхідна кількість кисню, я впізнав Френсі Херейру, який стояв біля мене. Я навіть вимовив:

— Френсі, вітаю.

Він винувато осміхнувся:

— Запах досить сильний.

— Вибачай, — роздратовано сказав я. Френсі здивувався.

— Тобто? Я маю на увазі, що на крейсері тхне доволі сильно, але щоразу, як відвідую Браму, я дивуюсь, як ви взагалі тут живете. А в кімнатах — то просто жах.

— Я не ображаюся, все добре, — великодушно мовив я, поплескавши його по плечу. — Мені треба сказати Шері «на добраніч»

— Вона пішла, Робе. Заморилась і її відвели назад до шпиталю.

— У такому разі, — відповів я, — побажаю доброї ночі лише тобі.

Я вклонився й пішов виписувати мисліте по тунелю. Нелегко перебувати в умовах майже нульової гравітації у стані алкогольного сп’яніння: починаєш сумувати через брак опори завбільшки в сто кіло, яка тримала б тебе на землі. Пізніше мені розповіли, що я вирвав велику полицю з плющем зі стіни і забився головою в щось достатньо важке, через що на макітрі залишився синець бузкового кольору розміром з вухо. Я пригадав, як Френсі підійшов до мене і взявся провести додому, а потім хтось іще теж допомагав йому дотягти мене. Коли я придивився, виявилося, що то Клара. Те, як мене вкладали до ліжка, я пам’ятаю кепсько, а прокинувшись від жахливого нападу похмілля, я здивовано помітив, що Клара досі в моїй кімнаті.


ЗВІТ КОРПОРАЦІЇ: ОРБІТА 37

74 кораблі повернулися за вказаний період із загальною кількістю членів екіпажу 216 чоловік. 20 додаткових кораблів пропали безвісти із загальною кількістю членів екіпажу 54 чоловік. Окрім того, 19 членів екіпажу вбито або вони померли від ран, хоча кораблі повернулися. Троє кораблів повернулося в такому пошкодженому стані, що їх ремонт є недоцільним .

Звіти про висадку: 19 разів. На п’ятьох досліджуваних планетах існувало життя на рівні мікроорганізмів і вище; на одній із планет було добре розвинене рослинне і тваринне життя, але розумного життя не виявлено.

Артефакти: до Брами привезено додаткові взірці звичайного обладнання гічі. З інших джерел не знайдено жодних артефактів. Артефактів гічі, які досі були невідомі, не виявлено.

Зразки: 145 хімічних і мінеральних взірців. Жодні з них не мають достатньої цінності, яка зможе виправдати їх використання. Знайдено 31 зразок живої органіки. Три зразки були визнані небезпечними і знищені у космосі. Жоден із них не придатний для використання.

Наукових премій за поточний період видано: 8 754 500 доларів.

Видано інших премій готівкою, включно з відсотками за поточний період: 35 785 600 доларів.

Премій та відсотків за нові відкриття (окрім наукових премій) за поточний період видано: 0.

Персонал, який прибув до Брами або покинув її: 151 особа. Робочі втрати: 75 осіб (включно з 2 особами, які загинули під час навчання у посадковому модулі). Кількість людей, що мають проблеми зі здоров’ям станом на кінець поточної орбіти: 84 особи. Сукупні втрати: 310 осіб.

Новий персонал, який прибув до Брами за вказаний період: 415 осіб. Повернулися до виконання своїх обов’язків: 66 осіб. ­Загальний приріст за поточний період: 481 особа. Чистий приріст персоналу: 171 особа.


Я підвівся якнайнепомітніше й пішов до ванної, оскільки мені треба було ще проблюватися. Це тривало недовго, а відтак я вперше за чотири дні прийняв душ. Це було страшенним марнотратством, якщо зважати на мій фінансовий стан. Утім, я почувався краще, тож коли дістався до своєї кімнати, Клара вже встала, принесла чай (напевно, від Шикі) і чекала на мене.

— Дякую, — щиро сказав я, бо був геть зневоднений.

— Не так швидко, старий, — нетерпляче мовила Клара, але я й сам знав, що не слід перенавантажувати шлунок. Я зробив два ковтки і знову розтягнувся на гамаку. Тоді я вже знав, що буду жити.

— Не очікував, що побачу тебе тут, — сказав я.

— Ти був, ну, досить наполегливий, — відповіла вона. — Вийшло не надто вдало, але ти дуже старався.

— Вибач.

1 ... 63 64 65 ... 95
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Брама», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Брама"