Читати книгу - "Анна Київська – королева Франції"

Одначе пошуки її слідів у цьому світі тривають.

«…Залишається відкритим питання, куди поділася Анна Ярославна після відходу з королівського двору й що з нею сталося опісля. З уваги на цілковитий брак яких-небудь документів ледве чи буде колись можливість відповісти з усією певністю на це питання. Поки що залишаються тільки більш або менш правдоподібні здогади й гіпотези, що на основі різних аналогій, подібностей і міркувань намагаються, принаймні приблизно, відтворити останні роки життя нашої високонародженої землячки й усталити, чи радше відкрити, місце її вічного спочивку… І все ще віримо, що бодай колись буде знайдена відповідь на здається вічне запитання: куди поділася, де поділася, зникла, щезла Анна Київська, королева Франції?»

(З одного історичного дослідження)

Анна Ярославна, до того добре відома у Франції – королева ж, мати короля! – наче в один день пропала, зникла, щезла.

І – безслідно. Принаймні до сьогодні.

Це ж треба! Хай і тисячу літ тому пропала, щезла, зникла, але ж королева держави, не якась нікому не відома простолюдинка, і раптом… Ані сліду в історії, ані знаку про її загадкове зникнення.

ПРОПАДАТИ – загублюватись, втрачатися через недбалість, недогляд тощо.

Бути відсутнім – це за Тлумачним словником.

«Пропав безвісти»…

«Пропав, як дим (із комина)».

Так кажуть в Україні, коли хтось безслідно зникає.

Прислів’я до нашої теми: пропадати – знемагати від нудьги, журби (переважно від виниклої самотності або із нецікавим чи обтяжливим оточенням).

Кохаючи, побиватися за кимось…

ЗНИКАТИ (ЗНИКНУТИ) – перестати існувати, бути в наявності.

Вмирати, гинути. Зникнути зі світу. Загубитися, пропасти… Невідомо де, коли і куди…

ЩЕЗАТИ – те саме, що зникати. Без сліду. Губитися, пропадати невідомо куди. Щезати на віки вічні.

Все це слова одного значення.

Люди мають здатність – скажемо так, – пропадати, зникати, щезати. Часто й назавжди. Без сліду. Без видимих мовби на те причин.

Статистика свідчить (а факти, як відомо, річ уперта): щорічно на Землі пропадає безслідно близько двох мільйонів людей. Переважна більшість таких зникнень пояснюється досить природними причинами: убивства, нещасні випадки або стихійні лиха. Правда, іноді люди зникають за власним бажанням. Але все ж більша частина випадків у звичайні рамки не вкладається.

Згідно з офіційними даними, щорічно в США пропадає більше мільйона людей. Причому протягом останніх десятиліть цей сумний показник постійно збільшується… У нас теж існує спеціальна статистика, цифри якої викликають подив і жах: тільки за минулий рік у нашій країні пропало більше 120 тисяч людей! Невелику частину зниклих іноді потім знаходять (рідше живими, частіше – мертвими). Але багатьох з них так і не знаходять, вони зникають назавжди. Їхнє зникнення так і залишається загадкою, що змушує декого вірити в сатанинські сили, в НЛО і тому подібне.

У Росії пропадають приблизно 100 людей на день. Себто 36 з половиною тисяч на рік. За статистикою чоловіки пропадають частіше, аніж жінки. Серед них багато бізнесменів, власників дорогих машин.

За останні 10 років (за даними МВС) у результаті квартирних афер загинули чи пропали безвісти 30 тисяч чоловік.

Багато пропадає дітей…

Отож виникає запитання: що робити, коли пропала близька людина?

Головне – ні секунди не баритися, а звертатися негайно до бюро нещасних випадків. Через три доби подати заяву до міліції. Бажано надати фотографію зниклого, детально описати його зовнішність, знати групу крові та особливі прикмети…

Гм… А що робити, якщо тисячу літ тому у Франції пропала королева, яку (власне, її слідів) так досі й не знайдено?

Де, коли і як вона пропала, зникла, щезла і де упокоїлась навіки?

«Іноді люди зникають за власним бажанням…»

Людина – суспільна істота. (У спецлітературі підкреслюється: «Сутність людини розкривається в її діалектичній взаємодії із суспільством. Формування людини як особи можливе лише в суспільстві, тому суттєву характеристику людини становить сукупність суспільних відносин…» – і т. д., і т. п. Аж до посилання на К. Маркса, мовляв, тільки в суспільстві людина може розвинути свою справжню природу… – І так далі. Безперечно, лише в суспільстві та у взаємозв’язках з ним людина залишається людиною).

Отже, повторимо усім відому істину: людина – суспільна істота. Вона не може існувати без товариства собі подібних. І спілкуватися із ними вона має по кілька годин на добу – окрім сну.

Без суспільства людина – це просто…

Як Робінзон Крузо на безлюдному острові. Правда, до того, як потрапити на той острів, Крузо виховувався межи людьми і завдяки йому став тим, ким і