Читати книгу - "Його заборонене кохання. По той бік прокляття., Делісія Леоні"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Ваша Високість…
— Просто Алія, пам'ятаєте? - усміхнулася дівчина.
— Алія, є одна істотна перешкода для нашого шлюбу, про яку забув згадати Його Величність…
— Про Ваше прокляття, я знаю, не хвилюйтеся. Мені сказали. Серед моїх магів є фахівці з прокляття. Вони вже їдуть сюди. Впевнена, вони допоможуть зняти його з Вас.
Все це було дивним. Алія мило посміхалася і торкнулася моєї руки. Ще недавно я так хотів, щоб хтось розшифрував моє прокляття, зняв його з мене, а тепер я вже був готовий жити з ним вічно, аби уникнути цього шлюбу.
«Ви вирішили зачарувати її своєю привабливістю, графе?» - почув я рідний голосок у голові, і серце забилося сильніше. Я відчув десь її присутність і озирнувся в пошуках. Еріел спускалася сходами. Одягнена в чудову біло-блакитну сукню. Такий ніжний образ, що я вже навіть забув про ту Еріел, якою вона була на початку нашого знайомства.
Алія також перевела погляд на неї. Дівчина підійшла до нас і присіла у легкому реверансі перед принцесою.
— Перепрошую, Ваша Високосте, графе Роукс, — вона кивнула і мені, а в її очах уже сяяли знайомі мені іскорки.
Напруга зростала, я не знав, що задумала цього разу це дівчисько! Вона ковзнула поглядом по руці принцеси, що лежала на моєму лікті. - Чи можу я вже привітати Вас з майбутнім весіллям?
Я відчував, як Алія також насторожилася.
— Леді… Еріеле, чи не так? - промовила принцеса, стоячи поруч зі мною. Еріел усміхнулася і кивнула у відповідь.
— Я Вас щиро вітаю, Ваша Високосте!
— Здається, Вас також можна привітати? Зірвали великий куш?
Еріел збентежено опустила погляд. Я стежив за кожним її рухом, не знаючи, що чекати від неї. Біллю у серці відгукнулися її слова, що вона згодна на мій шлюб із принцесою. Двічі вона сказала мені це в обличчя. Двічі.
— О, так, Ви маєте рацію, Ваша Високосте! - так натхненно заявила Еріел. - Його Величність доручив мені, як фахівцю з прокляття, зайнятися графом Роуксом, щоб встигнути до Вашого весілля зняти всі магічні закляття.
— Що?
— Так, Вам ще не повідомили? - Еріел посміхнулася і злегка знизала плечима. – Я б не хотіла втрачати жодної хвилини часу, адже зняти прокляття нелегко, для цього потрібно багато часу. А прокляття графа – дуже специфічне. Я вже намагалася розібрати його. Знаєте, а може, вже й самі бачили на його спині таку велику позначку? Ви навіть не уявляєте, як складно її розшифрувати. Я близько двох годин досліджувала його спину, намагаючись розплутати головоломку. Деколи мені здається, що ключ до неї прихований у невидимій позначці на його грудях. Ось потрібно буде приділити увагу, перейти на магічний зір та дослідити все його тіло власноруч. Упевнена, ключ до розгадки прихований десь поруч.
— Сюди виїхали мої маги. Вони займуться…
— Я не можу не виконати наказ Його Величності. Як приїдуть Ваші маги, Ваша Високосте, я передам графа до їхніх рук, не хвилюйтеся. А зараз нам потрібно продовжити сеанс, перерваний цього ранку.
— Сеанс? Цим ранком? - здивування промайнуло не тільки в голосі Алії, але і на її обличчі. - Тейрене? - зажадала вона від мене якоїсь відповіді.
Я важко розумів, що творить Еріел. Але мені було душно поряд з Алією, і навряд чи я хотів з нею побути ще якийсь час. А ось Еріел не зводила з мене погляду. Заманюючи мене, підштовхуючи йти за собою.
Мене врятували троє членів Ради та радник принцеси, які підійшли до нас і почали вести якісь переговори з Її Високістю. Я вибачився і покинув їх разом з дівчиною.
— І що тепер у Вас на думці, Еріеле? – суворо запитав я дівчину, коли ми зайшли до мого кабінету. – До чого вся ця вистава? Бажаєте викликати ревнощі у Алії? Спочатку кидаєте мене в її обійми, а тепер ще вирішили зміцнити «наші» з нею стосунки?
Я дивився на дівчину і бачив, як її обличчя змінювалося. Але вона швидко взяла себе до рук.
— Деніель серйозно хворий. Він вмирає і про це знає Ерлоу. Він усіма силами намагається утримати свою владу та зайняти місце правителя.
— Яким чином?
— Він вимагає від мене дитину, - заявила дівчина. - Звичайно, дитина від Деніеля. Мабуть, таким був його справжній план щодо мене. Але я не можу зрозуміти мотиви принцеси. Наскільки мені відомо, вона вимагала шлюбу з імператором. Не знаю, якими були ваші стосунки, графе, з принцесою раніше, але мені мало віриться, що вона така щаслива цьому союзу, як показує це на публіці. Чи можливо таке, що… Алії були потрібні саме Ви?
Я намагався придушити у своїй душі злість на Еріел. Вона знущається з мене? Вирішила далі пограти у політичні ігри? Але лише згадка про дитину, викликало суперечливі почуття.
— Гратимете і в ці ігри, Еріеле? Порятунок імперії саме у дитині? Підете навіть на це?
— Ви теж, графе, дуже цікаво граєте. Кричите про байдужість до імперії, і відразу ж погоджуєтесь на шлюб із принцесою заради порятунку… як Ви там говорили? «Проклятої примарної імперії»?
Я обійшов стіл і зупинився біля дівчини.
— Я можу вийти з гри, моя люба Еріел. Мені дійсно начхати на неї. А чи зможете Ви піти за мною? Чи, повторю своє питання, готові народити дітей заради порятунку держави?
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Його заборонене кохання. По той бік прокляття., Делісія Леоні», після закриття браузера.