Читати книгу - "На твоєму боці, Уляна Пас"

130
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 64 65
Перейти на сторінку:

Батько хлопців із дружиною та донькою з'являються на святі практично останніми. Коли Ян бачить сестру, не вагаючись, йде до неї та бере на руки. Кіра широко усміхається і сама цілує брата. Мабуть, вона не розуміє, що це не Дан, якого вона бачить значно частіше. Можливо, колись відмінність між цими хлопцями буде очевидною.

– Привіт, красунечко! – не втримавшись, також беру Кіру на руки, і вона так мило обіймає мене за шию.

– Тобі пасує, – хмикає Дан. – Яне, час подумати про потомство. 

– Тобі теж, – хмикає Ян.

– Ми з Софією не так давно разом, а у вас вже стаж! – стоїть на своєму Дан.

У моїй сумці починає дзвонити телефон, тому передаю Кіру Яну, а сама відповідаю на дзвінок. 

– Це батько. Він чекає мене на вулиці, – кажу, поговоривши хвилину.

Цілую Яна в губи і йду до виходу. Знайомий автомобіль бачу одразу, і, тільки-но наближаюся, водій відчиняє для мене двері.

– Привіт! – вітаюсь першою й уважно розглядаю батька. За ці три роки він трохи змінився. Сивого волосся і зморшок стало більше. 

– Привіт! Ти дуже гарна, – уважно мене розглядає.

– Дякую. Чому ти хотів зустрітися? 

– У мене є для тебе подарунок, – батько передає мені якусь теку, а я не знаю, чи варто брати її в руки. Знаючи його, там може бути все, що завгодно. 

– Що це? – питаю і таки розгортаю її. Всередині документи на будинок, але не тут, а в Америці. Саме в тому місті, де ми живемо. Всюди вписано моє ім'я. Єдине, чого не вистачає, так це підпису. 

– У тебе завтра день народження. Я довго думав, що тобі подарувати, – поки я розгублено витріщаюсь на документи, він продовжує: – Ти казала, що ви ж Яном орендуєте житло.

– Ми збиралися купити квартиру або будинок у цьому році, – випалюю. 

– От я і допоміг, – він усміхається, а я не знаю, що йому сказати на це. – Лізо, прошу тебе. Не відмовляйся. Я роблю цей подарунок від щирого серця. 

– Добре, – сама не вірю, що кажу це, а потім і роблю. Сама обіймаю тата і цілую в щоку. Це вперше між нами така близькість за всі роки знайомства. – Дякую тобі. 

Я обіцяю телефонувати йому частіше і підписую папери просто в автомобілі. Тека залишається у мене, коли повертаюсь у зал, і Ян одразу ж розпитує, що там. 

Коли розповідаю йому, очі хлопця збільшуються від здивування. Він сам переглядає документи, а тоді міцно мене обіймає. Річ у тім, що весь цей час ми не могли купити власне житло, тому що всі гроші вкладали у клуби. Тільки недавно почали збирати на будинок чи квартиру, а тут такий сюрприз. 

– У мене також є для тебе подарунок, – загадково заявляє Ян. – Але отримаєш ти його трохи згодом.

– Заінтригував, – усміхаюсь.

Весілля минає просто чудово. Ми танцюємо, спілкуємось, смакуємо смачними стравами. Дан обіцяє прилетіти до нас зовсім скоро, і не один, а з Софією. 

Коли ж настає момент нареченій кидати букет, ми з Софією стаємо поруч з іншими дівчатами. Ловити його я не збираюсь, хіба що сам прилетить мені в голову. 

– Один! Два! Три! – голосно рахують гості, а дівчата піднімають руки вгору. Тільки от наречена букета не кидає. Вона розвертається і йде до нас. О, ні! Вона йде саме до мене!

Широко усміхається і вручає мені квіти. Всі починають аплодувати, а я взагалі нічого не розумію, поки не помічаю Яна…

У нього в руках коробка, і коли він відкриває її, я бачу обручку. Ян стає на одне коліно, і від його усмішки у мене підкошуються ноги. Схоже, це і є його сюрприз. Ну що ж, йому вдалося мене приголомшити.

– Лізо, я дуже сильно тебе кохаю. Ти – найкраще, що було і є в моєму житті. Хочу, щоб на цьому наша історія не закінчувалася. Хочу створити з тобою сім'ю. Цінувати та берегти тебе від усього. І кожного дня дякувати всім вищим силам, що подарували мені зустріч з тобою. Ти станеш моєю дружиною, кохана?

– Так! – кажу, не вагаючись жодної секунди. У нас обох тремтять руки, коли Ян надіває мені на палець обручку. Я намагаюсь витерти сльози, які течуть по щоках, а тоді він збирає їх своїми губами під чергові оплески всіх присутніх. 

– Сподобався мій подарунок? – шепоче мені на вушко.

– Дуже. Я в захваті, Яне, – усміхаюсь крізь сльози. – Ти неймовірний.

– Та ні, це ти у мене неймовірна. Моя сильна дівчинка, яку я шалено кохаю.

 

Щиро запрошую вас до моєї новинки "Наперекір"

Буду рада бачити вас серед читачів)



 

Кінець

З цією книгою читають Романтична еротика 359875 Вільні стосунки з босом Ольга Вісмут 2080422 Короткий любовний роман 410825 Моя хороша дівчинка Ліля Ваніль 1658858 Сучасний любовний роман 412982 Нестерпний бос. Наречений за контрактом Астра Вєєр 2233445
1 ... 64 65
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «На твоєму боці, Уляна Пас», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "На твоєму боці, Уляна Пас"