Читати книжки он-лайн » Постапокаліпсис » Відродження-1, Кулик Степан

Читати книгу - "Відродження-1, Кулик Степан"

111
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 64 65 66 ... 96
Перейти на сторінку:
Розділ 19

Я б і сам не відмовився поруч постояти і щоб хтось великий, сильний, розумний казав, що робити. На жаль, на відміну від Сашки, у мене такої можливості немає. Натомість проблем, які потребують ухвалення рішення, навалом. Взяти бодай Бронека. Швидкострільна гармата, кулемети, броня — це, звичайно, добре, але використовувати практично неможливо. Лише як останній шанс. Коли вже зовсім подітися нікуди і гуркіт битви ні на що особливо не впливає, аби лиш вижити. От хоч просто зараз. Накажу Бронеку відкрити вогонь і це буде рівнозначно тому, що включити сирену. Тільки завдяки тиші, якої ми дотримуємось, охорона об'єкта про нас поки що не знає. Але, як тільки пролунає перший постріл.

Загалом, із Бронеком треба прощатися. Принаймні найближчим часом.

«Займи позицію усередині приміщення. Нікого не впускати. Вхід дозволено лише за кодовим словом. Кодове слово — «Горобець». При спроби несанкціонованого проникнення відкривати вогонь на ураження, незалежно від виду та типу цілі. Підтвердити отримання наказу!»

«Підтверджую. Наказ отримано»

Бронек знайшов підйом на естакаду, піднявся на неї, під'їхав до дверей, розвернувся, здав задом і практично закупорив центральний прохід. З шелестом відійшла убік заслінка на передній півсфері, і на мене глянуло дуло гармати. Задзижчали сервоприводи, і з обох боків, трохи височіючи над корпусом, піднялися турелі КПВТ.

Відмінно… Жодних сумнівів, поки у Бронека залишиться хоч один снаряд чи патрон, у середину ніхто чужий не увійде. Шкода… страшенно шкода, що в нього немає імпульсної зброї… Я поклав руку на корпус самохідки і злегка поплескав. Мовляв, не нудьгуй, друже. Ми ненадовго.

«Самохідна автономна система вогневої підтримки. САС-33у. Стан — профілактичний ремонт не потрібен. Ступінь зношеності механізмів та агрегатів — 0, 02%. Доступна модифікація «Бойовий робот клас «Штурмовик». Озброєння — плазмова гвинтівка ІПШВ-4. Вартість 150 золотих кредитів, Ремкомплект — 2 набори. Модифікатор 4-го рівня. Необхідна навичка «Робототехніка» — 4-го рівня»

Трясця! Дорога система, ти хоч сама зрозуміла, що написала? Це ж банальний вирок усім ремонтникам, яких я зможу тільки знайти. Тому що САС, озброєний плазмовою гвинтівкою, — це моя мрія. А оскільки для її здійснення мені потрібно щонайменше 8 модифікаторів 1-го рівня, то геноцид не геноцид, але тотальне полювання на носіїв цього ресурсу доведеться оголосити. І вісім — це за умови, що вони забезпечать мене необхідною кількістю ремкомплектів. Ну і гроші, ясна річ. Сто п'ятдесят золотих монет кусаються доволі боляче. Це майже вдвічі більше, ніж у мене зараз. Трясця… ще пару днів тому, побачивши подібну суму в ціннику робіт, я навіть не мріяв би. Але тепер досвід показував, що й такі проблеми можна вирішити.

Загалом я йду шукати, і хто не сховався, я не винен.

«Увага! Наближаються три невідомі об'єкти. — пролунала в голові доповідь Птаха, який останні п'ятнадцять хвилин патрулює тунель. — За сукупністю показників, ймовірно роботи-ремонтники тип РР-12у»

Бінґо! Як то кажуть, на ловця і звір біжить.

— Сховайся за Бронеком і не висовуйся, — сказав Сашці. На цей раз пістолет не давав. Але про те, що дівчині треба при нагоді підібрати якусь зброю, подумав у черговий раз.

Вийшов зі складу, дістав бластер.

Все вірно, тупотять. Відлуння кроків розноситься далеко. І досить хутко. Завдяки частково відкритому шлюзу, світла достатньо, тому дрон можна поруч не тримати.

«Згаси бортові вогні і пролети тунелем скільки зможеш, але не більше п'ятисот метрів. Оглянься. Про все помічене доповідати негайно»

Дрон розчинився в сутінках і тільки затихаючий гул сервоприводів вказував на те, що робот виконує отримане завдання»

«Двері зліва. Двері праворуч. Двері…» — посипалися доповіді буквально за секунду.

«Увімкнути фільтр. Двері ігнорувати»

Дрон затих... Зате тупіт ремонтників став набагато гучнішим. А ще через кілька секунд з'явилися і вони. Неймовірно нагадуючи діловитих мурах. Вибачте, залізяки, але мені дуже потрібний «Штурмовик».

— Пшшш… Пшшш… Пшшш…

Три заряди плазми знайшли свою ціль, і функціонування ремонтників припинилося. На жаль, не без сюрпризів.

«Одним із РР-12у відправлено шифрований інформаційний пакет, — доповів Птах. — Попередня оцінка: сигнал тривоги/запит допомоги»

Неприємно. Зате, з іншого боку, не доведеться шукати їх у лабіринті підземелля. А що це натуральний лабіринт, я зрозумів, як тільки дрон почав доповідати про розгалуження тунелю, які були приблизно кожні півтораста-двісті метрів в обидва боки. Схоже, на ціле підземне містечко. А від думки про те, скільки тут запасів, мозок відмовлявся обробляти інформацію, як у випадку зі спробою уявити нескінченність.

Гаразд, розбиратимемося, в міру надходження. А поки що найприємніше, збір нагород та трофеїв.

Система не підвела. Були модифікатори. Усі три, як на замовлення. Ще пункти досвіду, трохи грошей, але на них я, відверто говорячи, навіть уваги не звернув. Коли новий рівень візьму, система нагадає, а по грошах — срібло мене зараз мало цікавило. Ось так, так… Сказав той, хто зовсім недавно кожному мідяку радів. Що вдіяти? Комусь борщ пісний, а комусь перлини дрібні.

«Увага! Наближаються два невідомі об'єкти. Сканую наявність стрілецького озброєння типу ПК. Попередня оцінка: роботи-охоронці тип МРО-51».

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 64 65 66 ... 96
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Відродження-1, Кулик Степан», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Відродження-1, Кулик Степан» жанру - Постапокаліпсис:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Відродження-1, Кулик Степан"