Читати книгу - "Війна з Росією"

пересвідчитись, що вони не самі, що про них не забули. Це тепер твоє головне завдання. Прийом.

— Я Пенда-1, вас зрозумів, — відрапортував Морланд. — Нам потрібно значно більше інформації, і якомога швидше, якщо ви хочете, щоб ми організували напад у такий короткий термін. Ми перебуваємо за кілька годин їзди від Риги, і це якщо на шляху не виникне жодних перепон. За нашою інформацією, Рига наразі є дуже небезпечним містом, там росіяни постійно проводять масові облави та арешти.

— Я Зеро, зачекайте, — відповів Грехем.

Приблизно через три хвилини Постійний об’єднаний штаб знову з’явився в ефірі.

— Наша служба перехоплення доповідає, що генерал та WIP-персона відвідають передові позиції росіян і що з ними будуть російські телекамери. Якщо інформація правдива, то це справжній шанс для вас, адже вони перебуватимуть недалеко від місця вашої дислокації.

— Я Пенда-1, вас зрозумів. Щоб ми встигли провести операцію, попросіть офіцера-зв’язківця Центру урядового зв’язку, аби вона якнайшвидше передавала нам будь-яку нову інформацію. Прийом.

— Я Зеро, вас зрозумів, — пролунав голос Грехема в ефірі. — Ви отримаєте від нас сигнал, що сповіщатиме про необхідність чергового виходу на зв’язок. А тим часом ми продовжимо роботу над перехопленням російських каналів зв’язку. Прийом.

— Я Пенда-1, вас зрозумів, кінець зв’язку.

Розмову було завершено. Постійний об’єднаний штаб, Грехем і Алленбі, знову зникли з ефіру.

Команда швидко запакувала радіопередавач, вскочила на мотоцикли і помчала до місця, що було приблизно на п’ять кілометрів ближче до розташування ворога. За кілометр від місця засідки зупинились і зійшли з мотоциклів. Поміркувавши, Крастіньш дійшов висновку: якщо росіяни здійснять атаку в зоні ведення радіопередачі, вони, швидше за все, летітимуть уздовж стежок, які ведуть до колишнього радянського бункера. З огляду на ці міркування, дві команди з ПЗРК «Стінгер» — солдати сил спеціальних операцій — зайняли позиції по обидва боки від ймовірної траєкторії польоту російських літаків. Та швидше за все, це будуть гелікоптери Мі-24. Решта бійців вирушили далі, як було передбачено щойно отриманим наказом. Коли щось піде не так, принаймні, не вся команда загине чи потрапить у полон.

Тим часом Морланд намагався порахувати, скільки часу знадобиться росіянам, щоб прибути на місце, де на них чекали. Хвилин за тридцять п’ять він почув віддалений гул двигунів вертольотів. Згодом пролунала серія вибухів. Схоже, штурмові гелікоптери Мі-24 відкрили вогонь по тому місцю в лісі, звідки група нещодавно виходила на в’язок з Постійним об’єднаним штабом. З блоків НУРС, розміщених під невеличкими крилами гелікоптерів, вилітали 80-міліметрові ракети, розриваючи дерева на шматки. А 23-міліметрові носові гармати поливали градом куль місцевість, де, на думку росіян, могли переховуватися «лісові брати».

Морланд кинув погляд на Крауя.

— Що ж, здається, все йде за планом.

Кілька хвилин потому настало затишшя. Швидше за все, у вертольотів закінчилися боєзапаси, або ж екіпажі хотіли роздивитися результати своєї атаки. Наступної миті пролунав різкий тріск і в небі з’явився реактивний слід, який буває, коли злітає протиповітряна ракета «Стінгер». Мабуть, вона влучила у Мі-24, бо над деревами здійнялася вогняна куля, а за кілька секунд прозвучав глухий удар. Потім знову запала тиша.

— От тепер росіяни розлютяться! Вони вщент заповнять ці ліси своїми солдатами. Саме час накивати п’ятами, — коротко підсумувала Крауя.

Команда, що стріляла зі «Стінгерів», досить швидко приєдналася до решти підрозділу. Перш ніж вони дісталися свого бункера, було кілька годин скаженого мотокросу маршрутом, дещо зміненим на той випадок, якщо за ними хтось слідкуватиме.

Крастіньш був задоволений.

— Місію виконано. Блискуче спрацьовано! Збитий «Стінгером» Мі-24 нагадає росіянам про моджахедів в Афганістані у 1980-х. А тепер варто очікувати, що росіяни доволі швидко прибудуть до Лігатне і влаштують там неабиякий розгром.

Раптом він спохмурнів.

— Так, це погана новина для підрозділу Національної гвардії, що переховується в лісі недалеко від нас. Вони можуть відчути на собі всю силу ворожої помсти. Росіяни знають, що саме з того місця було влаштовано напад на вертоліт. Нас ніхто не шукатиме, а от ті нещасні хлопці...

У бункері запанувала важка тиша. Всі розуміли, що це може призвести до неабияких жертв.

Прозвучав чийсь кашель, Морланд озирнувся і побачив Бредлі, уродженця Нової Зеландії, який непомітно увійшов до бункера. Складно було зрозуміти, як цьому доволі кремезному чоловіку вдається так легко проникати до приміщення непоміченим.

— Бос, ми отримали повідомлення від Постійного об’єднаного штабу.

У мерсійців не заведено заходити без привітання, однак тут, у лісі, на це не завжди звертали увагу. Втім, Морланд досі перебував у шоку від почутого, тож йому було не до люб’язностей.

— І?..

— Інформація така: Центр урядового зв’язку перехопив повідомлення електронною поштою від «Russia Today», де йдеться про візит до Лігатне командувача Західного військового округу в супроводі не названого WIP. Ця особа може виявитися навіть президентом. Їх цікавить місце подій, де росіяни отримали перемогу над місцевими повстанцями. Команда телевізійників прибуде 27 травня о дев’ятій тридцять за місцевим часом. WIP прибуде того самого дня о десятій годині.

— Все зрозуміло! — вигукнула Крауя, міцно стискаючи кулаки. — WIP — це президент. Він хоче прилетіти, щоб позловтішатися над загиблими латишами. Якщо це справді буде президент, то він обов’язково приїде на передову, щоб «Russia Today» зняла гарні кадри, як він розмахуватиме зброєю. Вони хочуть показати світові російську перемогу. Виродки кляті...

Решта бійців мовчки спостерігали, як дівчина виплескувала свої емоції. Вона зробила паузу, передихнула і продовжила, цього разу вже спокійнішим голосом:

— Твоя подруга із Центру урядового зв’язку гарно попрацювала, Томе. Російський генералітет заборонив своїм солдатам використовувати електронну пошту, адже вона може бути зламана. Однак вони піймалися через своє фанатичне захоплення справами пропаганди, не звернувши уваги на те, що «Russia Today» послуговується переважно електронною поштою, текстовими повідомленнями та мобільним зв’язком. Усі три канали зв’язку можна легко зламати. І ваші цим скористались.

— Добре, — підсумував Крастіньш, перервавши Крауя. — Отже, завтра о дев’ятій тридцять ранку. Нам слід підготуватись. Потрібно розробити план, розподілити обов’язки, обговорити найменші деталі та непомітно, ще до сходу сонця, зайняти позицію для атаки.

Крастіньш латиською щось сказав сержанту Латвійських сил спеціальних операцій. Після цього звернувся до Морланда:

— Зустрічаємося через тридцять хвилин і починаємо працювати над планом. Нам необхідно обговорити всі можливі варіанти. Обов’язково тримайте нас в курсі всіх новин, що їх передаватимуть ваші люди, передусім щодо планів росіян.

Решта дня пройшла у вирі підготовки плану, наказів і проведення тренувань. Команда мерсійців разом із