Читати книгу - "Марсіянин"

176
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 65 66 67 ... 121
Перейти на сторінку:
- Це можливо. Він проїхав до місця посадки Патфайндера і назад. Це більше 1 500 км.

- То було по пласкій пустельній місцевості, - втрутився Брюс. - Але подорож до Скіапареллі…

- Досить сказати, - перервав його Венкат, - що це буде дуже важко й небезпечно. Але у нас є багато розумних науковців, які допоможуть вдосконалити ровер. Також будуть зміни у МЗЧ.

- А що не так з МЗЧ? - спитав Мітч.

- Він зроблений для виходу на низьку орбіту Марсу, - пояснив Венкат. - Але Гермес пролітатиме проз, то ж МЗЧ має цілком відірватись від сили тяжіння Марсу для перехоплення.

- Як? - спитав Мітч.

- Доведеться скинути вагу… багато ваги. Я можу зібрати повну кімнату людей, які працюватимуть над цими проблемами, якщо ми згодимось на цей план.

- Раніше, - сказав Теді, - ти згадав зонд забезпечення для Гермеса. У нас є можливості?

- Так, з Таіянг Шеном. - сказав Венкат. - Ми злетимо для біляземної стиковки. Це набагато легше ніж доправити зонд на Марс, можна не сумніватись.

- Розумію, - сказав Тедді. - Отже у нас два варіанти на столі: надіслати Уотні достатньо харчів, щоб протриматись до Аресу 4 чи послати Гермес назад щоб забрати його просто зараз. Обидва плани потребують Таіянг Шен, тому ми можемо вибрати лише один.

- Так, - сказав Венкат. - Ми мусимо вибрати один.

Вони усі на хвильку задумались.

- А що з командою Гермеса? - порушуючи мовчанку, спитала Енні. - Чи не буде для них проблемою збільшити… - вона швидко порахувала подумки, - на 533 дні свою місію?

- Вони не вагатимуться, - сказав Мітч. - Жодної секунди. Тому Венкат і зібрав нас. - Він кинув на Венката осудливий погляд, - Він хоче, щоб ми вирішили замість них.

- Це правда, - сказав Венкат.

- Це має бути рішення капітана Ллюїс, - з натиском сказав Мітч.

- Безглуздо навіть питати її, - сказав Венкат. - Це ми повинні прийняти рішення - це питання життя й смерті.

- Вона командир місії, - сказав Мітч. - Рішення про життя та смерть - це її, дідько, робота.

- Заспокойся, Мітче, - сказав Теді.

- Лайно це, - сказав Мітч. - Ви, люди, оминали команду щоразу, як щось не складалось. Ви не сповістили її, що Уотні все ще живий, тепер ви не кажете їм, що є можливість порятунку.

- Ми вже маємо можливість для порятунку, - сказав Теді. - Ми просто обговорюємо ще одну.

- Посадка падінням? - сказав Мітч. - Хтось вірить, що це спрацює? Хоч хтось?

- Гаразд, Мітче, - сказав Теді. - Ти висловив свою думку, і ми тебе почули. Рухаймось далі. - Він повернувся до Венката. - Чи може Гермес працювати впродовж 533 дні після встановленого розкладом завершення місії?

- Має змогти, - сказав Венкат. - Можливо команді доведеться то тут, то там щось лагодити, але вони добре натреновані. Пам’ятайте, Гермес зроблений для виконання усіх 5 місій Арес. Він пройшов лише половину призначеного йому шляху.

- Це найдорожча річ, яку ми коли-небудь будували, - сказав Теді. - Ще один ми не збудуємо. Якщо щось не вдасться, команда загине, а з ними й програма Арес.

- Втрата команди була б великим лихом, - сказав Венкат. - Але Гермес ми не втратимо. Ми можемо керувати ним дистанційно. Тому поки реактор й іонні двигуни продовжують працювати, ми можемо повернути його.

- Космічні подорожі непередбачувані, - сказав Мітч. - Ми не можемо перетворювати це на дискусію про те, що буде найбезпечнішим.

- Я не згоден, - сказав Теді. - Це цілком дискусія про вибір того, що найбезпечнішим. І про те, скільки життів на кону. Обидва плани ризиковані, але повторне постачання Уотні запасів - це ризик лише для одного життя, у той час як маневр Річа Пьорнела - ризик для шістьох.

- Зваж на рівень ризику, Теді, - сказав Венкат. - Мітч має рацію. Посадка падінням - це великий ризик. Зонд може пролетіти проз Марс, може увійти у атмосферу не правильно і згоріти, він може ударитись об поверхню надто сильно й знищити харчі… ми оцінюємо шанси на успіх як 30%.

- Колоземне стикування з Гермесом здійсненніша? - спитав Теді.

- Набагато здійсненніша, - запевнив Венкат. - З затримкою сигналу менше секунди ми можемо керувати зондом просто з Землі, а не покладатись на автоматику. Коли настане час докуватись, майор Мартінез зможе пілотувати ним дистанційно з Гермеса взагалі без затримки сигналу. До того ж на Гермесі є команда, здатна впоратись з будь-якими труднощами, що можуть виникнути. І нам не доведеться робити вхід у атмосферу, запаси не муситимуть переживати удар на 300 м/с.

- Отже, - сказав Брюс. - У нас є високі шанси убити одну людину або низькі шанси убити 6 осіб. Йсусе. Як взагалі можна приймати такі рішення?

- Ми говоритимемо про це, відтак Теді прийме рішення, - сказав Венкат. - Не думаю, що ми можемо ще щось зробити.

- Ми б могли дозволити Ллюїс… - почав Мітч.

- Так, окрім цього, - перервав його Венкат.

- Питання, - сказала Енні. - Навіщо взагалі я тут? Схоже це розмова лише

1 ... 65 66 67 ... 121
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Марсіянин», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Марсіянин"