Читати книгу - "Марсіянин"

176
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 66 67 68 ... 121
Перейти на сторінку:
для вас, ботанів.

- Ти маєш бути у курсі, - сказав Венкат. - Ми не приймемо рішення просто зараз. Нам потрібно тихо вивчити деталі. Щось може просочитись, і ти має бути готовою викручуватись з питань.

- Як довго ми прийматимемо рішення? - спитав Теді.

- Вікно для початку маневру закінчиться за 39 годин.

- Гаразд, - сказав Теді. Слухайте всі: ми обговорюємо лише особисто або по телефону. Ніяких е-листів. І не говоріть про це ні з ким окрім присутніх тут. Останнє, що на треба - це тиск громадськості задля ризикованої ковбойської місії, яка може бути просто нездійсненною.



Беку.

Гей, друже. Як ти там?

Тепер, коли я у “жахливій ситуації”, я більше не мушу виконувати правила суспільства. Я можу з кожним бути чесним.

Зважаючи на це, я маю сказати… друже… ти мусиш сказати Джогансен про свої почуття. Я ти цього не зробиш, ти вічно шкодуватимеш.

Я не можу збрехати - мене може чекати поганий кінець. Я не уявляю, що вона думає про тебе. Чи про що-небудь. Вони дивакувата.

Але дочекайся завершення місії. Ти будеш з нею у човні ще два місяці. І якщо у вас налагодиться впродовж місії, Ллюїс уб’є тебе.


Венкат, Мітч, Енні, Брюс та Теді вдруге таємно зустрілись. “Проект Елронд” породжував темні чутки з серпанком секретності. Багато людей знали ім’я, але не розуміли значення.

Спекуляції були нестримними. Дехто думав, що це була цілком нова програма. Інші переймались, що це може бути спроба повністю скасувати Арес 4 й 5. Більшість гадала, що це була робота щодо Аресу 6.

- Це було не легке рішення, - сказав Теді зібранню еліти. - Але я вибрав Айріс 2. Ніякого маневру Річа Пьорнела.

Мітч вдарив п’ястуком по столу.

- Ми зробимо усе можливе, щоб він вдався, - сказав Брюс.

- Якщо дозволите спитати, - почав Венкат, - що вплинуло на твоє рішення?

Тедді зітхнув:

- Уся справа у ризикові, - сказав він. - Айріс 2 - це ризик лише для одного. Річ Пьорнел ризикує шістьма. Я знаю, що імовірніше спрацює “Річ Пьорнел”, але не думаю, що ця імовірність у шість разів більша.

- Ти гидкий боягуз, - сказав Мітч.

- Мітче… - сказав Венкат.

- Ти, трясця, клятий гидкий боягуз, - продовжив Мітч, не зважаючи на Венката. - Ти лише хочеш зменшити власні втрати. Ти керуєш шкодою. Тобі насрати на життя Уотні.

- Так і є, - відповів Теді. - І мене нудить від твого дитячого підходу. Можеш влаштовувати які завгодно істерики, але решта нас мають буди дорослими. Це не телешоу, різикованіше рішення не завжди найкраще.

- Космос небезпечний, - відрізав Мітч. - Саме з цим ми тут працюємо. Якщо хочеш увесь час схилятись до безпеки, тоді йди працювати у страхову компанію. І до речі, ти ризикуєш не своїм життям. Команда може мати власну думку щодо цього.

- Ні, не може, - відбив напад Теді. - Вони надто емоційно залучені. Очевидно, як і ти. Я не поставлю п’ять життів на кін заради однієї. Особливо, якщо ми можемо врятувати його без ризику для них усіх.

- Нісенітність! - викрикнув Мітч у відповідь підводячись зі стільця. - Ти просто переконуєш себе, що посадка падінням спрацює, а значить тобі не треба зважуватись на ризик. Ти лишаєш його висихати, ти куряче-лайняний сучий сину!

Він вихором вийшов з кімнати сильно вдаривши дверима за собою.

Після кількох секунд Венкат пішов за ним зі словами:

- Переконаюсь, що він охолоне.

Брюс зжався на стільці:

- Отакої, - сказав він знервовано. - Ми ж науковці, заради Бога. Що за чортівня?!

Енні тихо зібрала свої речі й скала їх у портфель.

Теді поглянув на неї.

- Вибач за це, Енні, - сказав він. - Що я можу сказати? Іноді чоловіки дозволяють тестостерону узяти гору...

- Я сподівалась, що він налупцює тебе, - перервала вона його.

- Що?

- Я знаю, що ти турбуєшся про астронавтів, але він каже слушно. Ти справді гидкий боягуз. Якби у тебе були яйця, ми могли б врятувати Уотні.


Ллюїс.

Гей, капітане.

Між тренуваннями та нашою подорожжю на Марс я пробув 2 роки у роботі з Вами. Гадаю, я досить добре знаю Вас. Тому думаю, Ви звинувачуєте себе за становище, у якому я опинився, не зважаючи на мій попередній е-лист, де я просив Вас не робити цього.

Ви опинились у неможливій ситуації і прийняли важке рішення. Це те, що роблять капітани. І ваше рішення було правильним. Якби ви зачекати ще трохи, МЗЧ перекинувся б.

Впевнений, Ви подумки перевірили усі можливі варіанти, тому знаєте, що не могли нічого вдіяти інакше (хіба що “бути екстрасенсом”).

Можливо Ви гадаєте, що втрата члена команди - це найгірша річ, що може статись. Не правда. Втрата усієї команди гірше. Ви не дозволили цьому статись.

Але є дещо

1 ... 66 67 68 ... 121
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Марсіянин», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Марсіянин"