Читати книгу - "Про славних жінок"

class="book">Кирія, скорочена форма від Теміскир, – місто в Понті (провінція в Малій Азії).(обратно) 32

Етимологію слова виводять від грецького a-mazos, тобто «без грудей».

(обратно) 33

Історію описує Овідій у «Метаморфозах».

(обратно) 34

Фіви – найбільше місто Беотії. Одна з найдавніших забудов – фортеця, датується 1400 р. до Р. Х. Місто пов’язане з багатьма грецькими міфами.

(обратно) 35

Йдеться про «Метаморфози» Овідія.

(обратно) 36

Лемнос – острів у північній частині Егейського моря.

(обратно) 37

Греки спалювали померлих.

(обратно) 38

Немея – місцевість в Арголіді.

(обратно) 39

Колхіда – історична назва сучасної західної Грузії. Пов’язана з багатьма грецькими міфами.

(обратно) 40

Пелій – син Нептуна і німфи Тіро, брат Езона, дядько Ясона; за напучуваннями Медеї доньки розрубали його на шматки, сподіваючись, що цим повернуть батькові молодість.

(обратно) 41

Колофона – місто в Малій Азії.

(обратно) 42

Афіна Паллада, або Мінерва.

(обратно) 43

Здобуття пояса вважається одним із подвигів Геркулеса, чи Геракла.

(обратно) 44

Сивіли – ясновидиці.

(обратно) 45

Троя.

(обратно) 46

Геспериди – доньки бога Атланта. Жили на однойменному острові на крайньому заході.

(обратно) 47

Етолія – гірська місцевість на північному узбережжі Греції.

(обратно) 48

Нард – запашна олія.

(обратно) 49

Алкід – тобто Геркулес.

(обратно) 50

Тобто наїдкам та напоям: Церера – богиня полів та хлібних злаків, Вакх – бог вина.

(обратно) 51

Фокея – місто в Іонії.

(обратно) 52

Байї – місто в Кампанії.

(обратно) 53

Лат. carmen, тобто пісня.

(обратно) 54

Згідно з міфом, Сатурн утікав з Греції, бо його вигнав син – Юпітер. Сатурн навчив латинян землеробства.

(обратно) 55

Нума Помпілій – другий римський цар, якому приписують різні нововведення.

(обратно) 56

Гарда – озеро в Італії поблизу Верони.

(обратно) 57

Ель-Мінья – портове місто в Центральному Єгипті.

(обратно) 58

Лакедемон, або Спарта.

(обратно) 59

Фрагмент малюнка на глекові зображує сцену битви, коли Ахілл вбиває Пентесилею (музей у Мюнхені).

(обратно) 60

Син Ахілла.

(обратно) 61

Фрігія – область у центральній частині Малої Азії.

(обратно) 62

Данайці – тобто греки.

(обратно) 63

Полімнестр – цар Фракії.

(обратно) 64

Геллеспонт – сьогодні Дарданелли.

(обратно) 65

Кіносема – тобто «могила собаки» (грецьк.); Гекуба, за «Метаморфозами» Овідія, перетворилася на собаку.

(обратно) 66

Викрадення прекрасної Єлени спровокувало десятилітню Троянську війну.

(обратно) 67

Тиндарей – спартанський цар, чоловік Леди, матері Єлени, народженої від Зевса (Юпітера).

(обратно) 68

Ебалія – або Тарент – місто, яке заснували спартанці.

(обратно) 69

Мікени – місто в Арголіді (Пелопоннес). Великий культурний центр, що дав назву цілій культурній епосі – мікенській. Перші розкопки проводив Г. Шліман.

(обратно) 70

Під час одруження Менелая з Єленою всі грецькі вожді поклялися, що не зазіхатимуть на цю жінку і допомагатимуть Менелаєві в разі потреби.

(обратно) 71

Зевсис Гераклейський – грецький художник, V ст.

(обратно) 72

Палестра – спортивна школа у Стародавній Греції.

(обратно) 73

…берег поміж Сигеєм та Ротеєм – місцевість у Малій Азії, при вході у Геллеспонт (Дарданелли).

(обратно) 74

Вольскі – давньоіталійське плем’я, населяло частково гірську, частково рівнинну територію півдня Лацію (Вольскії).

(обратно) 75

Пікус – лат. дятел.

(обратно) 76

Сьогодні ріка Амазено.

(обратно) 77

Тевкри, або троянці – тобто пращури римлян.

(обратно) 78

Кибела – фригийська богиня.

(обратно) 79

Латин – у римській міфології повелитель одного із царств. Надав притулок Енеєві.

(обратно) 80

Карфаген був заснований у IX–VIII ст. до Р. Х. поблизу сучасного Тунісу. Був значним торговим центром.

(обратно) 81

Пенати – боги-охоронці домашнього вогнища.

(обратно) 82

Форум – центральна площа.

(обратно) 83

Даниїла, 3.

(обратно) 84

Даниїла, 13.

(обратно) 85

До Коринтян, І, 7:9.

(обратно) 86

Мессаліна – дружина імператора Клавдія (докладніше див. «Життєписи дванадцяти цезарів»).

(обратно) 87

Нікавла – у писаннях відома під іменем Шева, сучасниця Соломона. Різні народи називали її по-різному.

(обратно) 88

Тарквінії – аристократичний рід з однойменного етруського міста. Тарквіній Приск побудував у Римі стічну канаву, храм Юпітера і Великий цирк.

(обратно) 89

Сапфо народилася приблизно у 650 р. до Р. Х. в аристократичній родині. Жила у м. Митіленах на о. Лесбос. Життя і творчість овіяні легендами.

(обратно) 90

Кастальське джерело – священне джерело Аполлона і Муз, що дарує натхнення поетам і музикантам.

(обратно) 91

Плектр – паличка для гри на кіфарі.

(обратно) 92

Інфула – священна головна пов’язка.

(обратно) 93

Піериди – тобто Музи.

(обратно) 94

Тарквіній Гордий – останній цар Рима (534/533 – 510/509), прославився жорстокістю.

(обратно) 95

Загибель Лукреції спричинилася до того, що римляни вигнали аристократичну династію Тарквініїв і встановили республіку. Наругу вчинив син правителя.

(обратно) 96

Про Тамірис, окрім Геродота, пишуть також інші історики, в тому числі Страбон і Кассіодор.

(обратно) 97

Неіснуючі гори на півночі.

(обратно) 98

Кір ІІ (Великий) – засновник Перської держави, завоював Мідію, Лідію, Вавилонію та інші місцевості. Царював з 558 до 529 р. до н. е.

(обратно) 99

Син Тамірис називався Спаргапісес.

(обратно) 100

Цю подію змалював художник Александр Зік (1845–1907, Німеччина).

(обратно) 101

Приблизно у 429 р. до Р. Х.

(обратно) 102

Різні науковці по-різному визначають час правління Аталії: початок між 842 та 841-м р. до Р. Х., кінець між 837 та 835 роками до Р. Х.

(обратно) 103

Деякі місця у Святому Письмі вказують на те, що вона могла бути його сестрою (2 Цар., 8).

(обратно) 104

Тарквіній Гордий – останній цар Рима (534/533 – 510/509), прославився жорстокістю.

(обратно) 105

Немає визначеного датування правління Порсенни, орієнтовно 508 рік до Р. Х.

(обратно) 106

Римлянин Муцій з відома римського сенату пробрався у табір етрусків з метою вбити Порсенну. Але він помилився, вбивши замість царя його писаря, оскільки вони були майже однаково вбрані. Муція тут же схопили. Але він заявив, що ще 300 юнаків мають твердий намір продовжити справу в разі невдачі, а як доказ своєї відваги поклав свою правицю на вогнище. Цар, перейнявшись відвагою юнака, уклав з римлянами мир. Про це пише