Читати книгу - "Про славних жінок"

історик Тит Лівій.(обратно) 107

Святий Шлях – вулиця, по якій проходили тріумфальні процесії.

(обратно) 108

Ас – давньоримська мідна монета.

(обратно) 109

Ґней Марцій Коріолан – полководець, у 493 р. до Р. Х. завоював Коріоли, місто вольсків. У 489–488 рр. виступив проти Рима.

(обратно) 110

Розквіт правління Артемізії припадає приблизно на 480 рік до Р. Х.

(обратно) 111

Пліній щодо цього місця подає дещо інакші свідчення.

(обратно) 112

Ксеркс – перський цар з 486 до 465 р. до Р. Х., син Дарія І. Продовжуючи справу батька, прагнув створити світову перську імперію. Виступив проти Греції, зруйнував Афіни, але зрештою зазнав нищівних поразок, у тому числі й при Саламіні. Загинув від рук змовників.

(обратно) 113

Битва при Саламіні, 480 р. до Р. Х.

(обратно) 114

Діва, латинською virgo, – в латинському тексті одне й те саме слово.

(обратно) 115

Йдеться про зміни в римському законодавстві у 449 році до Р. Х. – скинення децемвірів та відновлення республіки. Про це розповідає Тит Лівій.

(обратно) 116

Трибун – службова посада у Римі.

(обратно) 117

Альгід – замок у гірській місцевості.

(обратно) 118

Курія – засідання сенату чи суду.

(обратно) 119

Італійський художник Джіроламо Романіні (1485–1566) змалював це вбивство.

(обратно) 120

Інвектива – лист осудливого змісту.

(обратно) 121

Теофраст (372–288 рр. до Р. Х.), філософ з Лесбосу, друг Арістотеля, після смерті Стагірита очолював школу перипатетиків в Афінах. Його вважали найрізностороннішим вченим античності. Збереглося небагато його праць. Був авторитетом у ботаніці аж до XVI ст.

(обратно) 122

Александр ІІІ (Великий) Македонський (356–323 рр. до Р. Х.) – син царя Філіппа. Перебрав владу після смерті батька у 336 р.

(обратно) 123

Кассандр (355–297 рр.) – цар Македонії.

(обратно) 124

Підна – місто у Македонії поблизу Термейської затоки.

(обратно) 125

Патриції – римська знать.

(обратно) 126

Жеребки – популярна гра.

(обратно) 127

Флора – тобто «квітуча».

(обратно) 128

Трибунал претора – платформа, на якій було встановлене крісло претора.

(обратно) 129

Йдеться, мабуть, про доньку Марка Теренція Варрона (116 – 27 рр. до Р. Х.).

(обратно) 130

Фульвії – римський плебейський рід. Квінт Фульвій Флакк був консулом у 237 р. до Р. Х.

(обратно) 131

Лібер – бог плодючості, тут – вино; Церера – богиня врожаю, тут – їжа.

(обратно) 132

Сіракузи – місто на східному узбережжі Сицилії. Гіерон правив у 478–466 рр. до Р. Х. У 465 р. в результаті бунту перемогла демократія.

(обратно) 133

Апулія – область в Італії.

(обратно) 134

Ганнібал – карфагенський полководець у війні проти римлян (Друга Пунічна війна). У 216 р. до Р. Х. завдав поразки римлянам при Каннах.

(обратно) 135

Розквіт правління Сифакса припадає на 203 р. до Р. Х.

(обратно) 136

Йдеться про Філіппа V (238–179 рр. до Р. Х.). Він уклав угоду з Ганнібалом проти Рима у 216 р.

(обратно) 137

Лемб – легкий швидкохідний багатовесловий військовий човен.

(обратно) 138

Понт – місцевість у Малій Азії між Вірменією та Віфінією, римська провінція.

(обратно) 139

Йдеться про Мітридата V (156–121 рр. до Р. Х.), який допомагав римлянам у Третій Пунічній війні.

(обратно) 140

Галати – кочові племена на території сучасної Туреччини. Війна з галатами була у 189 р. до Р. Х.

(обратно) 141

Луцій Корнелій Сципіон – консул у 190 р. до Р. Х. Вирішальною у війні з Антіохом була битва при Магнезії (190 р. до Р. Х.). Про перемогу над Антіохом розповідає Лівій.

(обратно) 142

Антіох III, царював приблизно від 222 до 187 р. до Р. Х.

(обратно) 143

Публій Корнелій Сципіон (235–183 рр. до Р. Х.). Був консулом, брав участь у Другій Пунічній війні

(обратно) 144

Лаодіцея – приморське місто в Сирії.

(обратно) 145

Брати Гракхи: 1) Тиберій Семпроній, 162–133 рр. до Р. Х.; 2) Гай Семпроній (153–121 рр. до Р. Х.). Відомі завдяки реформаторським нововведенням, проти яких виступав сенат. У результаті старшого брата вбили. Молодший продовжив його справу. Згодом здійнялася громадянська війна. Молодший Гракх закінчив самогубством.

(обратно) 146

Тепер Фермо.

(обратно) 147

Пунічних воєн (між Римом та Карфагеном) було всього три. Друга – 218–201 рр. до Р. Х.

(обратно) 148

Йдеться про статую Опіс (див. розділ 3).

(обратно) 149

Пессинунт – місто в Галатії.

(обратно) 150

І ст. до Р. Х.

(обратно) 151

Сталося це у 63 р. до Р. Х.

(обратно) 152

Луцій Катиліна – сенатор. У 63 р. до Р. Х. Цицерон викрив змову, яку той готував, що змусило Катиліну втекти з Рима.

(обратно) 153

Стола – довгий жіночий одяг.

(обратно) 154

Гай Марій (156 – 86 рр. до Р. Х.) – полководець і політичний діяч.

(обратно) 155

Кимбри – германське плем’я.

(обратно) 156

Битва при Акві Секстії, 102 р. до Р. Х.

(обратно) 157

Цезар, Гай Юлій (100 – 44 рр. до Р. Х.).

(обратно) 158

Анк Марцій – четвертий цар Рима.

(обратно) 159

Помпей (106 – 48 рр. до Р. Х.) у 67 році отримав надзвичайні повноваження для боротьби з піратами. Здобув перемогу над Мітридатом. Учасник 1-го тріумвірату (Красс, Цезар). Зазнав поразки від Цезаря, свого тестя, при Фарсалі. Втік у Єгипет, там його вбили за наказом Птолемея XIII.

(обратно) 160

Клієнт – людина, що залежала від свого патрона і користувалася його покровительством.

(обратно) 161

Едил – службова посада.

(обратно) 162

Марк Порцій Катон (Молодший) (95–46 рр. до Р. Х.). Був ворогом Цезаря. Втік в Утику (Північна Африка).

(обратно) 163

Марк Юній Брут (85–42 рр. до Р. Х.) – учасник змови проти Цезаря. Після вбивства втік, зібрав військо, але зазнав поразки і покінчив самогубством.

(обратно) 164

Октавіан, або Август – наступний імператор після Цезаря (докладніше див. «Життєписи дванадцяти цезарів»).

(обратно) 165

Проскрибовані – оголошені поза законом.

(обратно) 166

Квінт Гортензій (114 – 50 рр. до Р. Х.) – оратор і юрист. Консул у 69 р. до Р. Х.

(обратно) 167

Сніг у Римі не випадає.

(обратно) 168

Касталія – джерело на Парнасі, присвячене Аполлонові та Музам.

(обратно) 169