Читати книгу - "Одержимий злом"

145
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 67 68
Перейти на сторінку:
біда, — повторила Ліне.

Танке відступив крок назад, намацав поза спиною клямку дверей спальні. Швидко повернув ключ і вийняв його з замка.

Розділ 79

Підтвердження прийшло, коли вони були вже напівдорозі. Автомобіль Клеса Танке стояв біля човнової гавані. Отже, адвокат у літньому будинку.

Спортивне авто з’їхало набік, пропускаючи поліцейських з мигалками. Поліцмейстер просила обійтися без ажіотажу. Але про це мовилося, ще доки існували хоч якісь сумніви. Тепер сумнівів не залишилося.

— Треба висадити на острів групу захоплення. Когось, хто ближче, ніж ми, — сказав Вістінґ.

— Група вже виїхала, — запевнив Гаммер. — Та вони навряд чи встигнуть раніше за нас.

Що ближче вони під’їжджали до узбережжя, то густішим ставав туман. Дорога поступово звужувалася, петляла туди й сюди, аж завела їх до маленької приватної гавані. Там уже стояли три поліційні автомобілі. Група захоплення була готова зійти на борт катера з великим навісним двигуном.

Вістінґ заціпенів за кермом, прикипівши поглядом до ще одного авта. Липучий страх скував груди. То був автомобіль Ліне.

Він намагався відігнати тривожні думки, але вже збагнув, щó це може означати.

Авто зі Стіллером і Семмельманом під’їхало ззаду, порівнялося з Вістінґом. Катер ось-ось мав відчалити. Поліцейський зі швартовим у руках гукнув їх.

— Ти з нами? — запитав Стіллер.

— Там Ліне, — промовив Вістінґ.

Він хряснув дверцятами, підійшов до авта Ліне. Воно було замкнено.

— Подзвони їй! — крикнув Гаммер.

Вістінґ уже вийняв з кишені телефон. Набрав номер, але в слухавці панувала тиша.

Поліцейський зі швартовим знову покликав їх. Гаммер потягнув Вістінґа за собою. Вістінґ став на носі. Катер рвучко зірвався з місця. Зустрічний вітер колошкав волосся. Морське повітря напучнявіло туманом і солоним бризом. Він стер краплю з кінчика носа, не відриваючи погляду від води.

Розділ 80

— А тепер виконуватимеш усе, що я скажу!

Клес Танке поклав ключ до кишені. З-за дверей кликала маму Амалія.

Ліне хвицнула ногою просто Клесові Танке в пах. Він зойкнув і перегнувся навпіл. Удар був би ефективнішим, коли б вона мала на ногах черевики.

Ліне протиснулася повз нього до виходу. Він схопив її за поперек і щосили жбурнув об стіну.

Ліне насилу стримала крик, мовчки хапала ротом повітря. Танке знову гупнув нею об стіну. Голова шарпнулась назад і вдарилася об дерев’яну обшивку. Голос Танке відлунював у вухах, але вона не розуміла слів. Била наосліп руками й ногами. Його сила й кремезність супроти її відчаю. Танке наліг на неї усім тілом, лівою рукою стиснув горло, лівою перехопив зап’ястя. Чолом уперся в її чоло. Вона відчула гарячкове дихання озвірілого чоловіка на своєму обличчі. Ліне вивернула голову, схилилася до його грудей і щосили вкусила. Зуби протнули шкіру. Вона відчула в роті смак чужої крові.

Клес Танке верескнув. Його хватка ослабла, але він миттю відновив натиск. Ударив Ліне в обличчя з такою силою, що вона знову відлетіла до стіни. Схопив її за волосся, крутнув і кинув на підлогу. Ліне насилу зуміла підвестися, перечіпаючись, рвонула до дверей, але Танке її наздогнав. Новий удар кулаком поцілив у вилицю, під самим правим вухом. Нею крутнуло, і вона влетіла в двері ванної. Двері злетіли з завіс. Ліне провалилася досередини, впала горілиць. Зуміла сісти, підсунулась у куток, перевернула відро й дотяглась до швабри. Вона розмахувала нею перед собою, але Танке вихопив швабру їй з рук, відкинув набік і сів на Ліне зверху. Стиснув обома руками горло й лупив головою об підлогу. Ліне розпачливо намагалася дряпатись, та лише хапала руками порожнечу. Відчувала, як він щосили почав тиснути великим пальцем на гортань.

Тіло Ліне нап’ялося, його пронизав нестерпний біль. Кімната закружляла перед очима. Вона чула власне хрипіння, відривала від горла пальці, щоб хапнути ковток повітря. Але хватка лише посилювалася. В очах замерехтіло. Якось зуміла дотягнутися до його лівого ока й щосили натиснути на нього. Вп’явши нігті в обличчя, спробувала відштовхнути Танке. Друга рука безпомічно молотила по підлозі. Намацала щось руками й штурхнула адвоката в бік. Краєм ока побачила намацаний предмет. То була синя пляшка з-під спрею.

Вільною рукою натиснула на головку. З головки вихопилося лише повітря. За другим разом пробився потужний струмінь і бризнув Танке на обличчя. Відразу поширився різкий запах хлору. Реакція була моментальною. Танке розчепив пальці на горлі, заревів і відметнув пляшку від себе.

Доки адвокат тер очі, Ліне зіп’ялася на ноги, вибігла в коридор і кинулася до дверей спальні, де Танке замкнув Амалію. Відчайдушно шарпала клямку.

Танке рвонув за нею. Одне око набрякло й зовсім запливло. Він люто рикнув і відкинув Ліне назад. Шпортаючись, вони ввалилися до кухні. Боротьба продовжилася вже там. Ліне дряпала йому обличчя і рвала волосся. Танке заволік її до вітальні, припер до стіни.

Ліне молотила перед собою руками, зірвала зі стіни якийсь диплом у рамці й ударила ним Танке в обличчя. Скло розбилося, порізало шкіру. Великий клапоть звисав з губи й ворушився від його дихання.

Ліне позадкувала до дверей веранди, намацала клямку. Танке схопив стілець, розвернувся і щосили гепнув стільцем їй у бік. Ліне відчула, як хруснуло ребро. Він знову замахнувся. Удар був таким сильним, що зламалася ніжка. Ліне впала на коліна. На килимок перед нею цебеніла кров. Сили полишали її. Перевага була на його боці, і він це розумів.

Танке відкинув килимок, відхилив ляду льоху. Ліне зціпила зуби. Якщо йому вдасться скинути її вниз, вона може ніколи не вибратися на волю. Живою… Може ніколи більше не побачити Амалії.

Розділ 81

Катер причалив. Борт шкрябнувся об край пристані. Вістінґ одним із перших скочив на дощаний настил. Група захоплення зі зброєю наготові розсипалася лісом, обходячи літній будинок з усіх боків. Вістінґ з Гаммером помчали навпрошки.

З будинку долинали якісь нерозбірливі звуки. Тривожні звуки.

Вони припали до вікна біля вхідних дверей. Килимок у коридорі лежав на підлозі зіжмаканий. Якась рамка валялася з розбитим склом. Виднілися сліди крові.

Вістінґ шарпнув за клямку. Замкнено.

Вони кинулися на задвір’я, до тераси з басейном і двома великими панорамними вікнами. Ліне стояла у вітальні на колінах із закривавленим обличчям і волоссям. Танке саме підступав до неї, але обернувся і глянув на чоловіків надворі. Око запухле. Рот перекривлений. Розгублений вираз на обличчі.

Один з полісменів став поруч з Вістінґом, спрямував на Танке зброю.

Ліне підвелася, не помічаючи, що діється назовні. У руках — ніжка від стільця. Вона занесла її

1 ... 67 68
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Одержимий злом», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Одержимий злом"