Читати книгу - "Одержимий злом"

141
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 67 68
Перейти на сторінку:
над головою, наче булаву. Розмашистий удар поцілив адвокатові в шию, і той упав на коліна. Вістінґ шарпнувся до дверей, але чиїсь руки його стримали й відсторонили. Полісмен розбив вікно руків’ям пістолета. Всі ввалилися досередини. Поклали Клеса Танке долілиць на підлогу. Клацнули кайданки.

Вістінґ обійняв Ліне, пригорнув до себе. Відчував, як вона тремтить.

— Амалія, — прошепотіла Ліне. — Амалія у спальні.

Вістінґ глянув на доньку, нічого не розуміючи.

— Ключ у нього в кишені, — Ліне кивнула на адвоката.

Вістінґ відпустив її з обіймів.

 — Зачекай. Я сама. Ти ліпше… Там Марен… — Ліне кивком голови показала на відчинену ляду льоху. — Марен унизу.

— Жива?

— Сподіваюся…

Вістінґ підкликав Гаммера, і вони обидва спустилися у діру в підлозі. Гаммер взяв з собою поліцейського.

— Інструмент! — крикнув Вістінґ, стоячи перед замкненими дверима в льосі. — Нам потрібний лом!

Гаммер побіг нагору по інструмент. Чутно було, як поліцейські нишпорять по кімнатах, хряскають двері й дверцята шаф. Нарешті Стіллер приніс лом і молоток. Вістінґ вирвав навісний замок з «м’ясом». Посипалися штукатурка й грудки бетону. Вістінґ шарпнув на себе двері.

То була погано освітлена кімнатка з нішею за кутом. Стіни й стеля оббиті гумовою ізоляцією. Смерділо вогкістю і пліснявою. Промінь ліхтарика в руках одного з поліцейських стрибав навколо, обмацував укриту грубим шаром пилюки підлогу.

Вони ледве протиснулися у дверний отвір. Завернули за кут і знайшли її. Вона лежала на ліжку. Гола. Руки прикуті кайданками до стовпців узголів’я. Ноги зв’язані мотузкою. Одну ногу їй пощастило вивільнити. Сліди крові свідчили, як їй вдалося подати сигнал, стукаючи ногою по трубі під стіною.

Марен підвела голову, примружилася до світла ліхтарика. Широкий скотч, двічі обмотаний навколо голови, затуляв рот. Очі закотились, і вона зомліла.

Розділ 82

Сутеніло. Темрява поглинала сірий, в'язкий туман. Ліне стояла на причалі з пледом на плечах, дивилася на літній будинок. Марен Доккен і Клес Танке все ще були там. Викликали рятувальний катер. Поліцейські в льоху готувалися транспортувати Марен.

Амалія заснула поміж нею і батьком у спальні. Потім батько відніс її на катер, пильнував у рубці сон дитини. Донька уникнула найгіршого стресу, але Ліне доведеться ще довго заспокоювати її і пояснювати, що сталося.

Двері будинку відчинилися. Вийшов Стіллер, рушив до Ліне. У руках ніс її сумку з камерою.

— Зараз вийдуть з ним, — сказав він, подаючи їй сумку.

Ліне спершу не зрозуміла, про що говорить Стіллер.

— Зараз його виведуть, — повторив Стіллер, змахнувши рукою у бік будинку. — Клеса Танке… Хочуть забрати його звідси, перш ніж виносити Марен.

Ліне взяла сумку, поставила на причал. Коли нагиналася по камеру, ребра пронизав гострий біль. З дверей вийшов полісмен. За ним — Клес Танке в супроводі ще двох полісменів, кожен з яких тримав його за руку.

Танке йшов, потупивши голову. Здавалося, ледве волік ноги. Руки в кайданках заведені за спину. Він підійшов ближче, потрапив у світло камери. Ліне щосили напружувала руки, щоб не трусилися. Поліцейські супроводу на мить зупинились. Танке підвів голову. Глибоко розпанахана губа була заклеєна пластиром. Обличчя йому трохи обтерли від крові, але весь одяг був заляпаний кривавими плямами, волосся стирчало на всі боки.

Танке пройшов повз Ліне на відстані одного метра. Погляд чорнів таким бездонням, що Ліне не побачила переходу між райдужною оболонкою і зіницею. Око мовби не віддзеркалювало навколишній світ. Потім він відвернувся і покірно дав довести себе до катера.

Розділ 83

— Зараз виведуть.

Стіллер закінчив телефонну розмову й кивнув у бік готельних дверей. Вістінґ нахилився вперед між двома передніми сидіннями. Ліне взяла камеру й вийшла з авта.

Минуло ще трохи часу, і розсувні двері відчинилися. З них вийшов слідчий Спецвідділу в супроводі двох одягнених у цивільне полісменів з Кріпоса, підлеглих Стіллера.

Ліне підійшла ближче.

Чоловік був без кайданків, але ні в кого не могло виникнути й сумнівів у тому, щó відбувається. Тер’є Нурбьо підвели до автомобіля з тонованими вікнами. Обидва полісмени міцно тримали його попід руки. Один відчинив задні дверцята й нагнув йому голову, коли той сідав до авта. Нурбьо помітив Ліне, завмер на мить, а тоді затулився рукою і відвернувся від камери.

Вістінґ вважав публічний арешт зайвим.

— Ідеться не просто про витік інформації, — заперечив Стіллер. — І не лише про порушення конфіденційності. Він увів в оману своє керівництво, висунувши тобі фальшиве звинувачення і активно сприяючи упередженим публікаціям у пресі.

Вістінґ тримав на колінах фотографії стоп-кадрів з новин телеканалу TV2. На більшості з них був зображений він. Ті самі фото використали й газети. У статтях його критикували за провал слідчого експерименту, за втечу Тома Керра, розповідали, чому сам Вістінґ опинився під слідством і чому його відсторонили від розслідування.

Стіллер роздав чотири копії відеозапису втечі Тома Керра, знятого Ліне. Одну передав своєму керівництву у Кріпосі, одну — поліцмейстерові Аґнес Кііль та її оперативному штабу, одну — Вістінґові й слідчій групі. Ще одну копію його попросили надати Спецвідділу внутрішніх розслідувань поліції. Кожна копія була відмічена непомітними водяними знаками. Вістінґ ледь розрізнив літеру «С» — Спецвідділ. Записи, які з’явилися у новинах каналу TV2, могла передати лише одна людина.

Хряснули дверцята цивільного поліційного автомобіля. Один із полісменів сів на заднє сидіння, поруч з арештованим. Другий — за кермо.

— Справу проти тебе закриють іще до кінця дня, — сказав Стіллер. — Я подбаю, щоб телеканал дав публічне спростування.

Вістінґ кивнув.Таке вже з ним траплялося і раніше, але цього разу все відбувалося не так. Він досі вважав, що слідчий експеримент треба було організувати інакше. Підготуватися ретельніше. Сама операція мала б проводитися без ніяких компромісів. Тоді можна було б уникнути і втечі, і всіх подальших подій. Та водночас тоді важче було б сподіватися на відповіді. Інший досі гуляв би на волі.

Розділ 84

Налітав сніг. Тендітні сніжинки лягали на землю й відразу танули. Скоро вдарить мороз.

Вістінґ мерзлякувато підняв комір куртки. Пошуками керувала Марен Доккен. Минуло три місяці. Вона повернулася на службу. Поранене вибухом плече ніколи не відновиться. Однак фізичні травми не порівняти з душевними. Патрульна поліція уже не для неї. Зате Марен взяли у відділ кримінальних справ.

Над’їхав автомобіль. Розвернувся на пожухлій траві луки й зупинився. З нього вийшли Адріан Стіллер та Ідар Семмельман. Вони кивнули здалеку Вістінґові з Гаммером, приєдналися до них біля старого тартака.

Три полісмени вже стояли напоготові з лопатами. Вони теж брали участь у проведенні слідчого експерименту з Томом

1 ... 67 68
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Одержимий злом», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Одержимий злом"